- •3.Охорона праці
- •2.Іонізуюче випромінювання
- •3.1.1 Електромагнітне випромінювання
- •3.1.2.Іонізуюче випромінювання Біологічна дія іонізуючого випромінювання.
- •3.1.3.Шуми.
- •3.1.4 Вимоги к освітленню приміщеннь і робочих місць з моніторами .
- •3.1.5.Вимоги до організаціі та обладнанню робочих місць з моніторами
- •3.2.Розрахунок розміщення устаткування.
- •3.3.Пожежна безпека Причиии виникнення пожeж.
- •3.4.Охорона навколишнього середовища .
- •Технологічна схема переробки чистих металопродуктів
- •Переробка твердих металевих відходів, які містять супутні матеріали
- •1.Сміттєспалювальна пічь; 2. Машина для дріблення з’явившихся окатишей; 3. Магнітний сепаратор для відокремлення чорних металів від кольорових.
- •Технологічна схема переробки друковних плат
3.1.2.Іонізуюче випромінювання Біологічна дія іонізуючого випромінювання.
Найбільш чутливими органами є:
— кісний мозок;
— статева сфера;
— селезінка
Допустимі рівні іонізаціі повітря приміщеннь при роботі на ПК, які визначаються додатком 3( ДСанПіН 3.3.2.007-98), є обов’язковими.
Методи захисту від іонізуючих випромінюваннь.
Основні методи:
1) Захист часом
3) Екранування (свинець, бетон)
4) Захист відстанню.
3.1.3.Шуми.
Поширеним чинником зовнішнього середовища, що впливає на організм людини, є шум.ЕОМ також є джерелом ряду звуків. Цей шум може негативно впливати на стан користувачів.
Джерелом шуму в машинному залі ОЦ є механічні пристрої ЕОМ. Людина, працюючи при шумі, звикає до нього,але тривала дія сильного шуму викликає загальне втомлення, може привести до погіршення слуху, а іноді і до глухоти.
Згідно з ГОСТ 12.1.003 шум у приміщенні під час виконання розумової роботи і точних зорових робіт не повинен перевищувати 65ДБ.Основними засобами боротьби є усунення або ослаблення причин шуму в самому джерелі у процесі проектування, використання засобів звукопоглинання, раціональне планування виробничих приміщень.
3.1.4 Вимоги к освітленню приміщеннь і робочих місць з моніторами .
Вимоги до природного освітлення викладено в п.п. 2.4, 2.5 ДСанПіН 3.3.2.007-98.
Штучне освітлення в приміщеннях експлуатаціі моніторів повинно здійснюваться системою загального рівномірного освітлення. Можливе використання місцевого освітлення, предназначенного для освітлення зони розташування документів.
Освітленість на поверхні стола в зоні розміщення робочого документа повиннна бути 300 - 500 лк.. Місцеве освітлення не повинно створювати полисків на поверхні екрана , збільшувати освітленість екрана більше 300 лк. ( ДСанПіН 3.3.2.007-98, п.3.2.3).
Слід обмежувати пряму блискість від джерел освітлення, при цьому яскравість поверхонь (вікна, світильники и др.), розташованих в полі зору, не повинна бути більш 200 кд/ кв.м. ( ДСанПіН 3.3.2.007-98, п.3.2.10).
Слід обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору монітором , при цьому співвідношення яскравості між робочими поверхнями не повинно перевищувати 3:1 - 5:1, а між робочими поверхнями и поверхнями стін та обладнання 10:1. ( ДСанПіН 3.3.2.007-98, п.3.2.12).
Для обладнання приміщеннь з моніторами слід використовувати світильники серіі ЛПО36 с дзеркалізованими гратами, укомплектовані високохвильовими пускорегулюючими апаратами (ВЧ ПРА). Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих граток заборонено( ДСанПіН 3.3.2.007-98, п.3.2.6.).
Світильники загального освітления.
При відсутності світильників серіі ЛПО36 с ВЧ ПРА и без ВЧ ПРА в модификаціі “кососвітло” допускаеться застосування світильників загального призначення серий:
ЛПО13 - 2 х 40 / Б - 01;
ЛПО13 - 4 х 40 / Б - 01;
ЛСП13 - 2 х 40 - 06;
ЛСП13 - 2 х 65 - 06;
ЛСО05 - 2 х 40 - 001;
ЛСО05 - 2 х 40 - 003;
ЛСО04 - 2 х 36 - 008;
ЛПО34 - 4 х 58 - 002;
ЛПО31 - 31 х 40 - 002
а також їх аналогів.