- •1.Витоки й основні віхи становлення освіти й вищої школи у світі і в Україні
- •2. Особливості розвитку вищих навчальних закладів України в XX — на початку XXI століття
- •3.Система освіти України, її структура
- •4. Пр. Діяльності освітніх закладів
- •5. Характеристика вищої освіти України початку третього тисячоліття
- •7. Особливості діяльності викладача внз
- •8. Професійно-педагогічне спілкування й типологія особистості викладача вищої школи
- •11. Педагогічна техніка, особливості її прояву в діяльності викладача вищої школи
- •12. Предмет і об´єкт дидактики вищої школи
- •13. Сутність і методологічні засади навчання
- •14. Структура процесу оволодіння знаннями, уміннями й навичками, формування компетентності
- •15. Мотиви навчання
- •16. Типи навчання, їх характеристика
1.Витоки й основні віхи становлення освіти й вищої школи у світі і в Україні
У 1991 р. український народ отримав історич. можливість свого нац. відродж. й утвердж у світовому співтоваристві. Це дало поштовх зростанню уваги до спадщини минулого, до набутого століттями дух. багатства.У XII—XIV ст. у Зах. Європі поступово виникають так звані універсал. школи, що збирали молодих людей, які прагнули здобути знання з багатьох дисциплін, а не лише з вузького ремесла. Для захисту своїх прав учителі й студенти об´єднувалися у своєрідні корпорації.Подібні об´єднанняї поступово переростали в університети. Назва походить від лат. слова universitas, що означає об´єднання, сукупність, корпорація, "середньовічна гільдія", яка об´єднує за прикладом цеху і студентів, і викладачів. Ще одна назва — Alma mater (мати-годувальниця). Керівник університету "ректор" — начальник цеху.Дати заснування європ універ-в у різн. авторів різні, але найбільш вірогідними є такі: в Італії (Болонья,Неаполь. у Франції (Монпельє Сорбонна.); у Німеччині ( Лейпциг).До кінця XVI ст. в Європі було 63 університети. Більшість із них мали інтернац. хар-р. Університети* які приймали студ із будь-яких держав, назив. studium generate, а ті, в яких навчалися лише місцеві мешканці, — studiumparticulare. Останні давали не універсальні, а вузькоспеціалізовані знання, не мали права присуджувати вчені ступені й не забезпечували привілеїв.У середині XV ст. в Німечч виник книгодрукування, започатковане німецьки винахідн Йоганном Гутенбергом. Цей факт мав колосальний вплив на розвиток шкільництва й освіти.Діяльність навчальних закладів Західної Європи була відомою в українських землях. Ці відомості поширювалися через студ-мандрівників, піснярів та ін. У західноєвроп-х унывер-х того часу навч. чимало укр-ців.. Нерідко українці — вихованці західноєвропейських університетів, ставали засновниками вищих шкіл в Україні. Усе це мало позитивне знач. для зародження й становлення вищої освіти в Україні.Український народ завжди прагнув до розвитку й піднесення освіти й культури. Поступово, починаючи з XV ст., освіченість Заходу проникає в Укр. і набирає сили в братських школах XVI—XVII ст., а потім розквітає у стінах Києво-Могилянської академії. Кінець XVI й початок XVII ст. позначилися пробудженням "сплячого генія" українського народу. При братствах засновувалися школи, друкарні, які ставали осн. осередками розвою нац. культури. Особливо активну роботу провод. Віденське Берестейське, Мінське, Більське, Могилівське, Луцьке, Київське братства.у 1576 р. заснувана вищу школу — Острозьку греко-слов´яно-латинську колегію, що в історію шкільництва України увійшла як Острозька академія.. Острозька академія була не лише навчальним і науковим закладом, а й літературним та книговидавничим центром. В Острозькій академії навч. учнів усіх предметів "тривіуму" (граматика, риторика, діалектика) і "квадривіуму" (арифметика, геометрія, музика, астрономія). Тут вивчали дисципліни, пов´язані з мед, філософ, богослов´ям та ін. Для викладацької роботи в академії запрошували вчених із західноєвропейських університетів. в 1624 р. вона припинила існування.З відродж. незалежн. Укр.держави Острозька академія як вищ навчал заклад розпоч нову сторінку в істор. вищої школи нашої держави.Україна за географ.положенням належить до європеп країн, тому розвиток культури в Європі XV—XVI ст., коли відбувалося повернення до кращих традицій античного мистецтва і літератури, що згодом дістав назву Ренесанс, або Відродження, справив благодатний вплив на культуру українського народу. У межах загальнокультурного процесу європейських країн розвивалися письменство, шкільництво, почала складатися система освіти: монастирські школи, школи при соборах та університети.У 1760 р. була завершена робота над проектом Батуринського університету.. У вересні 1820 р. у Чернігівській губернії було відкрито Ніжинську гімназію вищих наук. Важл етапом у розвитку освіти і культури в Укр було становл універ-в. Найстарішим в Україні є Львівський універ. Львівський універ відіграв і продовжує відігравати величезну роль у становл незалеж Укр утвердженні нац ідентичності укр народу. Це визнаний науковий центр у захід регіоні нашої держави.Вихованцями Львівського університету були відомі вчені, громадські діячі, письменники і літературознавці.У 1805 р. розпоч-ся істор Харків універу. Це перший універ, який створ на тер-рії Укр, що вход до складу Росії. Учені — педагоги й випускники універу зробили значн внесок у розв освіти і науки в Слобожанській Україні, у справу нац-го відродж країни. У Харків універі працювали Олександр Потебня — укр-й філолог, філософ, етнограф; Петро Гулак-Артемовський— поет, історик, ректор цього ж універу; фольклорист, етнограф, літературознавець М. Сумцов; біолог, фізіолог, ембріолог, імунолог І. Мечніков З Харківським універ пов´язані імена його відомих у майбут вихованців, зокре ма історика і етнографа М. Костомарова, псих-га Д. Узнадзе та ін.Відкриття Київського університету відбулося 15 липня 1834 р. Спочатку в університеті функціонував лише філософський факультет з історико-філологічним і фізико-математичним відділеннями. Діяльність Київського університету в центрі України стала визначальним етапом у розвитку освіти, науки і культури країни. Першим ректором університету був видатний вчений-природознавець, письменник, фольклорист, історик М. Максимович (1804—1873). З Київським університетом пов´язана діяльність багато відомих вчених, письменників, поетів, громадських діячів, які принесли славу Україні. Це історик, археолог, етнограф В. Антонович (1834—1908); історик Д. Багалій (1857—1932); літературознавець, фольклорист, історик, філософ, публіцист, громадський і культурний діяч М. Драгоманов (1841—1895); історик, фольклорист, етнограф М. Довнар-Запольський (1867—1934); український письменник, театральний і громадський діяч М. Старицький (1840—1904); історик І.Лучицький (1845—1918) та багато інших.Нині Київський нац універ ім. Т. Шевченка є провідн центром розв науки і культури в Укр.У травні 1865 р. на базі Рішельєвського ліцею засновано Одеський універ, який наз-ся Новоросійським універ. Ініціатором відкриття Одеського універ були МЛ. Пирогов та Строганов. Функціонування цього навч. закладу давало можливість молоді Півд. Укр. здобувати вищу освіту. Та й взагалі він став центром науки і культури півдня Укр. Багато вихованців і педагогів Одеського універ стали його окрасою, зробили знач внесок у розв вітчизнян науки. Передусім це видатний біолог І. Мечніков, мікробіолог Д. Заболотний; патофізіолог О. Богомолець; хімік Л.Писаржевський та ін. З Одеським універом пов´яз наукова діяльність видатн постатей у вітчизн науці: біологів І. Сеченова і О. Ковалевського, хіміка М.Чеботарьова, істориків Щепкіна, Успенського, психолога М.Ланге, терапевта М. Стражеска, офтальмолога В. Філатова. І на поч. XXI ст. Одеський універ ім. Мечнікова залиш-ся центром розв. освіти і науки у півден. регіоні Укр.У 1875 р. засновано Чернівецький уніве-т. Який був і залишається центром розвитку освіти і науки на Буковині.Короткий екскурс в історію розвитку освіти і культури в Україні свідчить, що кінець XVIII і все XIX ст. познач-ся активн становленням і розв наук. і освітніх закладів вищого рівня, які стали центром розвою культури і науки в різн. регіонах держави. Ними були створ. надійні підвалини для нов. поступів у царині освіти, науки та культури у XX ст.