Про розум, знання та уміння:

Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.

Не перо пише, а розум.

Не питай старого, а бувалого.

Один розум добре, а два ще краще!

Одна розумна голова добре, а дві ще краще!

Око бачить далеко, а розум ще дальше.

Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!

Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням.

Треба розумом надточити, де сила не візьме.

У сусіда ума не позичиш.

Усякому на старість розуму прибавиться.

Учений іде, а неук слідом спотикається.

Учись змолоду — пригодиться на старість!

Учись — на старість буде як нахідка!

Розумний батько сина опитати не соромиться.

Розумний всякому дає лад.

Розумну річ приємно й слухать.

Розум — скарб людини.

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

Сила та розум — краса людини.

Сила уму уступає!

Скільки голів, стільки й умів!

Старого горобця на полові не обдуриш.

Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.

Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.

Хто грамоти вміє, той краще сіє.

Хто добре учиться, той буде й добре робить.

Хто знання має, той мур зламає.

Хто людей питає, той і розум має.

Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.

Про їжу та хліб:

Із-за смичка — тонка паляничка.

їв би паляниці, та зубів нема.

Не для Гриця паляниця.

Або моя душа ворог цілого книша?

Нехай книш, аби не паляниця.

Паляниця — хлібові сестриця.

Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя.

Яка пшениця, така й паляниця.

Байдуже паски, аби порося.

Обійдеться великдень без гречаної паски.

Годі з болота паску спекти.

Добра паска, як є ковбаска.

Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з'їсти.

Паска ще в колосі.

Аби хліб, а зуби знайдуться.

Аби риба, а хліб буде.

А де ж той хліб, що вчора з'їли?

Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.

Без хліба і без води погано жити.

Без хліба і любов гине.

Без солі, без хліба немає обіда.

І рибка без хліба бридка.

Бодай ніхто товченого хліба не діждав ні пекти, ні їсти.

Будем постити, як хліба не стане.

Легкого хліба захотів.

Дав бог хліб, як зубів не стало.

Тоді нажив хліба, коли зубів не стало.

Про життя:

Життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння.

Життя закоротке для розкоші, а задовге на горе.

Коли б життя, а смерть прийде.

Ліпше солом'яне життя, як золота смерть.

Ніхто не знає, що його в житті чекає.

Чоловік змінюється у житті, а по правді життя змінює чоловіка.

Яке життя, така й смерть.

Який порядок у себе заведеш, таке й життя поведеш.

Які люди, таке і життя буде.

Для старшого віку.

Про мову

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Гостре словечко коле сердечко.

Де мало слів, там більше правди.

Діла говорять голосніше, як слова.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

З пісні слова не викидають і свого не вставляють.

І від солодких слів буває гірко.

Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

Коня керують уздами, а чоловіка — словами.

Красне слово — золотий ключ.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.

Краще переконувати словами, як кулаками.

Про добро:

Кого добро нагріє, той дуріє.

Як не було добра змалку, то не буде до останку.

Світ не без добрих людей.

Там добре, де нас нема.

Про працю:

Працюй, як коняка, а їж, як собака.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.

Рання пташка росу оббиває.

Роби до поту, а їж в охоту!

Робить, як чорний віл.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Старається, як мурашка.

Того руки не болять, що уміють.

Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.

Труд чоловіка кормить.

Трудова копійка годує довіку.

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Хто багато робив, той і багато знає.

Хто в роботі, той і в турботі.

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Хто робить кревно, той ходить певно.

Хто що вміє, то і діє.

Хто що знає, тим і хліб заробляє.

Чесне діло роби сміло!

Щира праця мозолева.

Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Як без діла сидіти, то можна одубіти.

Як дбаєш, так і маєш.

Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

Про природі та явища:

Сонце іде на літо, а зима на мороз.

Сонце на всіх однаково світить.

Сонце світить на добрих і злих.

Сонця в мішок не зловиш.

Сонця решетом не вхопиш.

Чим вище світло стоїть, тим далі його видно.

Світить, та не гріє.

Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.

Від своєї тіні не сховаєшся.

І найменший волос свою тінь кидає.

Нема тіні без світла.

Темно, хоч падай.

Темно, хоч очі виколи.

Темно, хоч татарву веди.

Темно в хаті, як у горобину ніч.

Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.

Глибока вода тихо пливе.

Тихо, хоч мак сій.

Від великої води надійся шкоди.

Сильна вода греблю рве.

Вода в решеті не встоїться.

Вода в одного бере, а другому дає.

На воді млин стоїть, та од води погибає.

Водою воду не загатиш.

Вчорашньої води не доженеш.

В глибокій воді — велика риба.

Глибока вода не каламутиться.

Де вода, там і біда.

З брудної води іще ніхто чистим не вийшов.

Мала вода — великий шум.

Не в кожній воді мило розпуститься.

Не скрізь там вода, куди хилиться верба.

Прийшло з води, пішло з водою.

Тяжко плисти проти води.

Стояча вода — калюжа.

Бистра вода надійде та й перейде, а тиха мулить та й мулить.

Тиха вода людей топить, а швидка тільки лякає.

Мала крапля великий камінь продовбає.

Аби вода, а жаби будуть.

Про розум, знання та уміння:

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.

Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Шануй учителя, як родителя!

Щастя без розуму — торбина дірява.

Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.

Що голова, то й розум!

Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.

Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.

Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.

Яка головонька, така й розмовонька!

Які літа — такий розум!