84. У відповідності з Земельним кодексом України у приватну власність можуть передаватись ділянки для садівництва загальною площею:

+до 0,12 га;

до 0,25 га;

до 10,0 га;

законодавством не обмежено.

85.  Яке основне джерело інформації використовується для оцінки землекористування?

державний контракт;

бізнес-план;

+земельний кадастр;

дані поточного обліку.

86. Відношення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь це:

фондовіддача;

фондомісткість;

+фондозабезпеченість;

фондоозброєність.

87. Що включається до активної частини основних виробничих фондів?

стаціонарні силові і робочі машини та обладнання, транспортні засоби;

тварини на вирощуванні та відгодівлі;

багаторічні плодові насадження;

+силові і робочі машини та обладнання, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, багаторічні плодові насадження.

88. Який показник характеризує обсяг діяльності автомобільного транспорту?

тривалість перевезень;

потужність парку транспортних засобів;

+обсяг перевезень;

структура парку транспортних засобів.

89. Який показник характеризує відношення часу перебування автомобілів у пробігу до їх часу перебування у наряді?

+використання робочого часу;

загальний пробіг;

технічна швидкість;

експлуатаційна швидкість.

90. Від яких чинників залежить коефіцієнт використання автомобілів у роботі?

вид вантажу;

+кількість днів, відпрацьованих кожною машиною за період;

середня дальність перевезень;

змінність роботи.

91. Який показник обчислюється як відношення кількості технічно-придатних для роботи автомобілів до їх облікової кількості?

+коефіцієнт технічної готовності машин;

коефіцієнт використання пробігу;

коефіцієнт використання машин в роботі;

коефіцієнт використання робочого часу автомобілів.

92. Який показник обчислюється як відношення пробігу з вантажем до загального пробігу?

коефіцієнт готовності машин;

коефіцієнт використання робочого часу;

коефіцієнт використання машин в роботі;

+коефіцієнт використання пробігу.

93. Який показник характеризує ефективність використання матеріальних ресурсів?

темп приросту;

оборотність ресурсів;

+матеріаловіддача;

фондовіддача.

94. Що Ви розумієте під енергозбереженням в сільському господарстві?

Зниження витрат сукупної енергії на 1 га посівних площ або на голову худоби за рік;

Зниження витрат пального та електроенергії на 1 ц продукції;

Зниження витрат добрив а 1 га посіву в рослинництві, а кормів на 1 голову – в тваринництві;

+Зниження витрат сукупної енергії на 1 ц продукції рослинництва і тваринництва.

95. Що таке енергетичні ресурси підприємства?

+це найбільш активна частина матеріально-технічної бази підприємства, що включає потужність механічних двигунів (тракторів, комбайнів, автомобілів та ін.), електромоторів, електроустановок і робочої худоби;

це потужність механічних двигунів (тракторів, комбайнів, автомобілів та ін.);

це робоча худоба;

це потужність електромоторів та електроустановок.

96. Як визначається показник енергозабезпеченості сільськогосподарського підприємства?

кількість енергетичних потужностей (к.с.) з розрахунку на 100 га загальної земельної площі підприємства;

+кількість енергетичних потужностей (к.с.) з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, ріллі або посівної площі;

кількість енергетичних потужностей (к.с.) з розрахунку на 100 га кормової площі;

кількість енергетичних потужностей (к.с.) з розрахунку на 100 га пасовищ.

97. Забезпечення споживача необхідною йому продукцією (послугами) у певні строки, заданої якості з мінімальними витратами – це:

місія будь-якого комерційного підприємства;

основний напрям діяльності комерційного підприємства;

завдання науки «Організація виробництва»;

+мета виробництва.

98. Залежно від умов створення всі системи поділяються на:

фізичні та абстрактні;

+природні та штучні;

відкриті та закриті;

прості та складні.

99. Організаційним чинником системи ведення господарства є:

світовий і вітчизняний ринок;

розвиток науки і наукове забезпечення;

якість і кількість трудових ресурсів;

+трудова і технологічна дисципліна.

100.  Чистий прибуток визначається як:

різниця між виручкою від реалізації та собівартістю продукції;

різниця між виручкою від реалізації та фондом оплати праці;

сума матеріальних витрат і фонду оплати праці;

+різниця між сумою прибутку від звичайної і надзвичайної діяльності та податком на прибуток, .

101. Виробничий процес — це:

сукупність організованих у певній послідовності дій щодо зміни стану предмета праці;

сукупність організованих у певній послідовності дій, що забезпечують безперебійність основних виробничих процесів;

+сукупність організованих у певній послідовності процесів праці і природних процесів, в результаті яких вихідна сировина і матеріали перетворюються на готову продукцію;

процес комунікацій.

102. Сукупність послідовно організованих дій щодо зміни стану предмета праці у виробництві називають процесом:

+основним;

допоміжним;

обслуговуючим, технологічним;

виробничим, технічним.

103. Сукупність послідовно організованих дій, що забезпечують у виробництві безперебійність виконання основних операцій, називають процесом:

основним;

+допоміжним, обслуговуючим;

виробничим;

технологічним, технічним.

104. Назвіть правильну відповідь:

обслуговуючі процеси забезпечують безперебійність основних процесів;

обслуговуючі процеси забезпечують безперебійність допоміжних процесів;

+обслуговуючі процеси забезпечують безперебійність основних і допоміжних процесів;

обслуговуючі процеси забезпечують безперебійність технологічних процесів.

105. До складу виробничого процесу входять:

допоміжні процеси;

+всі відповіді вірні;

основні;

обслуговуючі.

106. Основною структурною одиницею виробничого процесу є:

робочий рух;

+операція;

робочий прийом;

робочий цикл.

107. Виробничий процес складається з таких операцій:

+основних чи технологічних, обслуговуючих, допоміжних;

природних;

завершальних:

управлінських;

108. За масштабами виробництва однорідної продукції розрізняють процеси:

аналітичні;

+одиничні, серійні, масові;

неперервні;

регулярні.

109. До принципів раціональної організації виробництва належать:

+всі відповіді вірні;

пропорційність;

неперервність, прямоточність;

паралельність, ритмічність.

110. Найкоротший шлях проходження виробу у межах виробничого процесу відповідає принципу:

паралельності;

+прямоточності;

автоматичності;

гнучкості;

111. Рівномірність випуску продукції відповідає принципу:

паралельності;

прямоточності;

гнучкості;

+ритмічності;

112. Одночасність виконання частин виробничого процесу відповідає принципу:

+паралельності;

прямоточності;

автоматичності;

гнучкості.

113. Який принцип передбачає узгодження пропускної спроможності виробництва:

паралельності;

+прямоточності;

автоматичності;

гнучкості.

114. Основними причинами неритмічної роботи є:

"вузькі" місця;

+некомплектність поставки;

використання кредитів;

така організаційно-праовоа форма підприємства, як приватне підприємство.

116. Назвіть характерні ознаки одиничного типу виробництва

широка номенклатура виробів;

періодична повторюваність операцій;

+висока кваліфікація робітників; .

устаткування — універсальне і спеціальне.

110. Впровадження масового виробництва:

ускладнює постачання виробництва;

спрощує ремонт обладнання;

+сприяє ритмічності виробництва, ускладнює технічну підготовку виробництва;

погіршує якість виробів.

120. Назвіть параметри потокових ліній:

ритм, довжина конвеєра;

+всі відповіді вірні;

розрахункова кількість робочих місць;

коефіцієнт завантаження робочих місць.

121. Партія — це:

кількість виробів, що запускаються і обробляються одночасно;

кількість виробів, що запускаються і обробляються послідовно;

кількість виробів, що запускаються і обробляються одночасно або послідовно, але безперервно;

+кількість конструктивно однакових виробів, що запускаються і обробляються одночасно або послідовно, але безперервно,

122. Тривалість технологічної частини обробки виробів обчислюється у:

+годинах, хвилинах, робочих днях;

календарних днях;

у будь-яких одиницях;

у роках.

123. За структурою поточні лінії можна класифікувати як:

+однономенклатурні, багатономенклатурні;

одиничні;

рухомопоточні;

поточно-стаціонарні.

124. Потоковий метод організації виробництва характеризується такими ознаками:

+прямоточність, паралельне виконання операцій на всіх чи кількох робочих місцях, поділом виробничого процесу на операції;

послідовним виконанням операцій;

застосуванням універсального інструменту; 'л

використанням неперервно діючого транспорту.

125. Такт у виробничому циклі— це проміжок часу між:

+запуском двох сусідніх окремих виробів;

випусками партій виробів;

випусками окремих виробів;

запусками партій виробів.

126. Ритм у виробничому циклі — це проміжок часу між:

запуском окремих виробів;

випуском партії виробів;

випуском окремих виробів;

+запуском сусідніх транспортних партій виробів.

127. Перелічте методи організації виробництва: 

+партіонний чи груповий, індивідуальний, потоковий;

серійний;

масовий;

одиничний.

128. Груповий метод організації широко використовується в таких типах виробництва:

крупносерійному;

+масовому;

одиничному;

серійному.

129. Розрахунок потреби господарства в тракторах та сільськогосподарських машинах здійснюється:

+по господарству в цілому;

по окремому виду робіт;

у найбільш напружену декаду;

на півріччя.

130. Залежно від тривалості планового періоду розрізняють:

директивне та індикативне планування;

+перспективне та поточне планування;

тактичне та оперативне планування.

директивне.

131. В науці «Організація сільськогосподарського виробництва» застосовують прийом дослідження - аналіз, який являє собою:

+розкладання предмета або явищ на складові частини та елементи з метою детального вивчення кожної частини окремо, дослідження зв’язків між ними;

докладне вивчення досвіду роботи типових, передових сільськогосподарських підприємств;

дослідження масових даних для встановлення впливу окремих факторів на кінцеві результати виробництва;

порівняння декількох варіантів вирішення організаційно-економічних завдань і вибір з них найдоцільнішого та найефективнішого.

132. В науці «Організація сільськогосподарського виробництва» застосовують прийом дослідження – монографічний, який являє собою:

розкладання предмета або явищ на складові частини та елементи з метою детального вивчення кожної частини окремо, дослідження зв’язків між ними;

+докладне вивчення досвіду роботи типових, передових сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів, прогресивних технологій і прийомів роботи, систем ведення землеробства й тваринництва;

дослідження масових даних для встановлення впливу окремих факторів на кінцеві результати виробництва;

обґрунтування ефективності нових тенденцій у розвитку форм організації праці, систем землеробства і тваринництва, технології виробництва й окремих прийомів.

132. В науці «Організація сільськогосподарського виробництва» застосовують прийом дослідження -статистичний, який являє собою:

докладне вивчення досвіду роботи типових, передових сільськогосподарських підприємств;

розкладання предмета або явищ на складові частини;

порівняння декількох варіантів вирішення організаційно-економічних завдань і вибір з них найдоцільнішого та найефективнішого ;

+дослідження масових даних для встановлення тенденцій та впливу окремих факторів на кінцеві результати виробництва.

132. В науці «Організація сільськогосподарського виробництва» застосовують прийом дослідження – розрахунково-конструктивний, який являє собою:

розкладання предмета або явищ на складові частини та елементи;

докладне вивчення досвіду роботи типових, передових сільськогосподарських підприємств;

дослідження масових даних для встановлення впливу окремих факторів на кінцеві результати виробництва;

+порівняння декількох варіантів вирішення організаційно-економічних завдань і вибір з них найдоцільнішого та найефективнішого.

132. В науці «Організація сільськогосподарського виробництва» застосовують прийом дослідження – експериментальний, який являє собою:

+обґрунтування ефективності нових тенденцій у розвитку форм організації праці, систем землеробства і тваринництва, технології виробництва й окремих прийомів;

докладне вивчення прогресивних технологій і прийомів роботи;

дослідження масових даних для встановлення впливу окремих факторів на кінцеві результати виробництва;

порівняння декількох варіантів вирішення організаційно-економічних завдань і вибір з них найдоцільнішого та найефективнішого.

132. До особливостей сільськогосподарського виробництва відноситься те, що:

+створена продукція використовується в подальшому процесі виробництва;

робочий період збігається з часом виробництва;

земля в сільському господарстві є лише місцем розташування процесів виробництва.

спрощений, порівняно з іншими галузями процес виробництва

132. Первинною ланкою організації виробництва у сільському господарстві є:

трудовий колектив підприємства;

виробничі підрозділи підприємства;

+підприємство;

господарські об’єднання.

132. Система господарства – це:

співвідношення основних галузей і допоміжних виробництв;

сукупність факторів і умов виробництва в господарстві;

+раціональне поєднання галузей, спрямоване на всебічне використання виробничого потенціалу підприємства;

комплекс соціально-економічних, агрозоотехнічних та організаційних заходів.

132. Класифікація систем господарства здійснюється за:

рівнем її ефективності в конкретних виробничих умовах;

+галузевим принципом;

методами, які використовуються в господарській діяльності підприємства

спеціалізацією підприємства.

132. На формування системи господарства сільськогосподарського підприємства впливає:

співвідношення основних та додаткових галузей господарства;

ступінь спеціалізації господарства;

+ресурсний потенціал підприємства;

правильне поєднання галузей.

132. Система рослинництва це:

+склад і співвідношення наявних в господарстві рослинницьких галузей і комплекс ресурсів, які використовують в процесі виробництва рослинницької продукції, і розподілені по виробничих підрозділах рослинництва;

екстенсивне ведення рослинництва з незначним втручанням людини у процес виробництва продукції;

сукупність технічних та організаційних заходів ведення виробництва;

комплекс організаційно-економічних та агротехнічних заходів щодо використання землі.

132. Система тваринництва – це:

сукупність технічних, зооветеринарних та організаційно-економічних заходів ведення виробництва продукції тваринництва;

організація відтворення стада, поліпшення племінних якостей тварин, способи їх утримання;

+сукупність і співвідношення наявних в господарстві тваринницьких галузей, ресурсів та заходів, які забезпечують ефективне виробництво тваринницької продукції;

обґрунтування спеціалізації тваринництва.

132. Товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, що має статутний фонд:

розділений на частки рівної номінальної вартості;

+розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами;

розділений на частки, які диференційовані в залежності від трудової участі в процесі виробництва конкретного працівника;

розділений на частки відповідно до пайових внесків.

132. Вищим керівним органом товариства з обмеженою відповідальністю є:

+збори учасників;

дирекція або директор товариства;

спостережна рада;

загальні збори.

132. Виробничий кооператив здійснюють свою діяльність за такими принципами:

прибутковість діяльності кооперативу;

всебічне використання виробничого потенціалу підприємства;

+обов'язкова трудова участь членів у діяльності кооперативу;

добровільність об’єднання матеріальних, фінансових та інших ресурсів підприємств.

132. Вищим керівним органом кооперативу є:

+загальні збори кооперативу;

збори учасників кооперативу;

правління кооперативу;

дирекція кооперативу.

132. Фінансові ресурси кооперативу формуються за рахунок:

прибутку, одержаного від реалізації продукції основного виду діяльності;

доходу від реалізації продукції, пайових внесків членів кооперативу, кредитів;

+пайових внесків засновників кооперативу та його учасників;

внесків, які диференційовані в залежності від трудової участі в процесі виробництва працівників.

132. Управління державним підприємством здійснюється на підставі:

+положень Статуту державного підприємства;

положень Установчого договору;

демократичних принципів управління;

поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і самоврядування трудового колективу.

132. . Членами фермерського господарства можуть бути:

+родичі, діти, яким виповнилося 16 років;

особи, які працюють у фермерських господарствах за трудовим договором;

працівники, які внесли до статутного фонду фермерського господарства майнові паї;

особи, які внесли частки, розмір яких визначений установчими документами.

132. Фермерська діяльність як вид підприємництва здійснюється за принципом:

+повної самостійності у формуванні програми діяльності, виборі постачальників ресурсів і споживачів виробленої продукції, встановлення цін відповідно до чинного законодавства;

узгодженості основних напрямів своєї діяльності з державними органами влади;

користування і розпорядження майном членів господарства здійснюється лише головою фермерського господарства;

відкритість і доступність членства.

132. Право на створення фермерського господарства має:

будь – яка юридична особа;

будь – яка фізична особа;

+кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18 – річного віку;

засновники господарства в складі не більше 10 власників майна і землі.

132. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до :

місцевої ради;

+відповідної районної державної адміністрації;

відповідної обласної державної адміністрації;

асоціації фермерів та приватних землевласників.

132. Відбір громадян, які виявили бажання створити фермерське господарство проводить:

асоціація фермерів та приватних землевласників;

обласна професійна комісія з питань створення фермерських господарств;

+районна (міська) професійна комісія з питань створення фермерських господарств;

центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

132. Бонітування ґрунтів це:

+агровиробнича класифікація ґрунтів та характеристика їх природних якостей;

комплекс робіт, пов'язаних з визначенням економічно оцінки земель;

визначення грошової оцінки земельних ділянок, для встановлення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель

підвищення родючості ґрунту під дією праці людини.

132. Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є:

забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності;

+всі відповіді вірні.

132. Державний земельний кадастр включає:

+економічну та грошову оцінку земель; облік кількості та якості земель; державну реєстрацію земельних ділянок;

права на землю; набуття і реалізація права на землю;

склад та цільове призначення земель; охорона земель;

науково обґрунтовані проекти землевпорядкування; перелік державних актів на право володіння (користування) землею.

132. З метою організації території окремих сільськогосподарських підприємств проводиться:

господарський землеустрій;

+внутрігосподарський землеустрій;

зовнішньогосподарський землеустрій;

міжгосподарський землеустрій.

132. Який вид землеустрою охоплює землі різнобічного господарського призначення, при цьому враховуються інтереси не лише конкретних підприємств, але й всього народного господарства або окремих галузей:

господарський землеустрій;

внутрігосподарський землеустрій;

зовнішньогосподарський землеустрій;

+міжгосподарський землеустрій.

132. В процесі внутрігосподарського землеустрою складають землевпорядний проект, який містить в собі:

карти земельної території господарства;

схеми земельної території господарства;

агроекономічне обґрунтування використання земель;

+всі відповіді вірні.

132. Яка вартість основних засобів характеризує фактичні витрати на їх створення:

+первісна вартість;

відновна вартість;

залишкова вартість;

балансова вартість.

132. Відновлювальна вартість основних засобів - це:

первісна вартість без зносу основних засобів;

різниця між вартістю основних засобів за сучасними цінами і цінами їх придбання;

+вартість відтворення основних засобів за сучасними цінами;

вартість основних фондів, крім суми їх зношення.

132. Залишкова вартість визначається як:

фактичні витрати на створення основних засобів;

+вартість основних фондів за вирахуванням суми їх зносу (амортизації);

вартість відтворення основних засобів за сучасними цінами;

облікову вартість основних засобів.

132. Фонди обігу включають:

невиробничі запаси;

кошти на авансування;

кошти на рахунках в банках і в касі;

+всі відповіді вірні.

132. Відношення вартості валової продукції до суми річного обороту спожитих оборотних фондів – це:

кількість оборотів оборотних фондів за рік;

швидкість обертання оборотних засобів;

+коефіцієнт використання оборотних фондів;

коефіцієнт обертання оборотних фондів

132. При визначенні ефективності виробничих фондів розраховують:

фондовіддачу;

фондомісткість;

коефіцієнт прибутковості (рентабельності) фондів;

+всі вище названі показники.

132. Наявність основних фондів на одного середньорічного працівника – це:

фондозабезпеченість;

фондооснащеність;

+фондоозброєність;

фондомісткість.

132. Обернений показник фондовіддачі характеризує:

фондозабезпеченість;

+фондомісткість;

фондоозброєність;

фондооснащеність.

132. Характеристика руху основних виробничих фондів з розвитком науково-технічного прогресу і запровадження його результатів у виробництво визначається за такими показниками:

коефіцієнт зростання;

коефіцієнт вибуття;

коефіцієнт оновлення;

+за усіма переліченими показниками.

132. Інтегральний коефіцієнт використання автомобілів – це комплексний показник, який дорівнює:

коефіцієнту використання автопарку;

коефіцієнту використання вантажопідйомності;

коефіцієнту використання пробігу;

+ добутку перелічених коефіцієнтів.

132. Планово-запобіжна система технічних обслуговувань і ремонтів передбачає:

комплекс заходів, які дають змогу уникнути передчасного спрацювання і поломки машин,

чітко визначений час для проведення капітальних ремонтів сільськогосподарської техніки;

+планове періодичне проведення профілактичних робіт на основі складання і дотримання календарного графіка виконання через строго певні інтервали часу робіт по профілактичному ремонту (поточному, середньому або капітальному);

встановлення нормативів витрат на техобслуговування, ремонт та заміну гумових шин чи гусениць, зберігання техніки тощо;

132. Підхід, направлений на зниження загального обсягу необхідного технічного обслуговування і максимізацію терміну служби устаткування шляхом систематичного усунення джерел дефектів, що приводять до передчасного виходу устаткування з ладу, - це:

реактивна стратегія,

планово-запобіжна стратегія;

стратегія ремонту за оцінкою технічного стану;

+проактивна стратегія.

132. Під загальним поділом праці слід розуміти поділ її:

+у суспільстві;

у середині галузі;

у середині окремого підприємства;

у середині бригади.

132. Під частковим поділом праці розуміють її поділ

у суспільстві

+у середині галузі;

у середині окремого підприємства;

у середині бригади.

132. Під одиничним поділом праці розуміють її поділ:

у суспільстві

у середині галузі;

+у середині окремого підприємства;

у середині бригади.

132. Поділ праці за галузями підприємств, фазами та стадіями розвитку рослин і тварин, за видами робіт і операцій – це :

функціональний поділ праці;

+технологічний поділ праці;

професійно-кваліфікаційний поділ праці;

галузевий поділ праці.

132. Якісною мірою трудових ресурсів слугує:

+професійно–кваліфікаційна характеристика;

значення індексу сезонної праці;

рівень самозайнятості населення;

рівень освіти.

132. Функціональний поділ праці полягає в :

поділу працівників усередині галузі, в залежності від їх кваліфікації;

+розподілі у відношенні людей до засобів та предметів праці у процесі виробництва, він обумовлює ділення працюючих на дві групи: на основних і допоміжних ;

поділі працівників на групи відповідно до операцій, які вони виконують;

поділ працівників в залежності від їх професійної підготовки, знань, вміння та навичок.

132. Трудові ресурси – це

особи працездатного віку (жінки – від 16-60 років, чоловіки – 16-62 років);

+люди працездатного віку, підлітки та пенсіонери, що працюють;

будь – яка чисельність працюючих разом людей на даному підприємстві;

сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності.

132. Чисельність працівників, яка включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працюючих, прийнятих на роботу на строк один і більше днів не залежно від того, знаходяться вони на роботі , у відрядженні, у відпустці, звільнені від праці за хворобою чи з інших причин називаються:

явочною;

+обліковою;

середньообліковою.

середньорічною.

132. При відрядній формі оплата праці проводиться за:

+нормами і розцінками, встановленими за розрядом виконуваних робіт;

тарифною сіткою;

штатним розкладом підприємства;

штатним розкладом з урахуванням преміальних.

132. Основна заробітна плата – це

будь – який заробіток, що залежить від результатів праці працівника;

встановлений державою розмір зарплати нижче якого не може здійснюватись оплата за фактично виконану роботу;

будь – який заробіток, що за трудовим договором оплачується працівникові за виконану роботу та надані послуги;

+винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і визначається тарифними ставками, розцінками, посадовими окладами.

132. Сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності, називають:

трудовим колективом підприємства;

+персоналом підприємства;

трудовими ресурсами;

трудовим потенціалом.

132. Спеціалістами вищої кваліфікації називають працівників

із середньою освітою та деяким практичним досвідом;

що обіймають певні посади, але не мають спеціальної освіти;

що мають наукові ступені і звання;

+з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом.

132. Заробіток працівника, що розраховується шляхом перемноження кількості одиниць виробленої продукції та розцінки за одиницю продукції є заробіток при

відрядно прогресивній системі;

+прямій відрядній системі;

непрямій системі;

відрядно – преміальній системі.

132. До сфери державного регулювання оплати праці згідно чинного законодавства належить регулювання

мінімальної заробітної плати;

оплати праці в організаціях, що фінансуються з бюджету;

розмірів посадових окладів керівників державних підприємств;

+усі наведені відповіді правильні.

132. До категорії службовець відносяться працівники, які:

займаються інженерно – технічними та економічними роботами;

зайняті безпосередньо у процесі виробництва та надання матеріальних благ;

+здійснюють підготовку та оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування;

обіймають посади керівників структурних підрозділів підприємства;

132. Різниця між обліковою та явочною чисельністю характеризує:

плинність персоналу;

структуру персоналу;

+резерв персоналу, що має використовуватись для заміни тих, що не виходять на роботу з поважних причин;

кількість персоналу звільненого з поважних причин у цьому звітному періоді.

132. До погодинної форми оплати праці належить:

акордна;

непряма відрядна;

відрядно – преміальна;

+жодна з наведених форм.

132. Вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань і практичних навичок називається:

професією;

спеціальністю;

+кваліфікацією;

категорія.

132. Структура персоналу – це відсоткове співвідношення окремих груп персоналу за такими кваліфікаційними ознаками:

категорія персоналу;

вік персоналу;

освіта та кваліфікація персоналу;

+усі відповіді правильні.

132. Мінімальна заробітна плата – це

будь – який заробіток, що залежить від результатів праці працівника;

+встановлений державою розмір зарплати, менше якого не може здійснюватись оплата за фактично виконану роботу за повний місяць;

будь – який заробіток, що за трудовим договором виплачується працівникові за виконану роботу чи надані послуги.

винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і визначається тарифними ставками, розцінками, посадовими окладами.

132. Відрядна форма оплати праці включає:

пряму відрядну;

відрядно – преміальну;

відрядно – прогресивну;

+всі вище названі.

132. Спеціальність – це

вид трудової діяльності, здійснення якої потребує спеціальних знань;

вид трудової діяльності, здійснення якої потребує професійних навичок;

+більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії;

сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

132. Співвідношення кількості звільнених працівників з усіх причин до середньооблікової чисельності – це показник

частки окремих категорій працівників;

рівня дисципліни;

+плинності кадрів;

продуктивності праці

132. Основна(тарифна) частина заробітної плати працівників залежить від:

результатів його праці;

рівня його кваліфікації;

+складності робіт, що ним виконуються;

результатів господарської діяльності підприємства.

132. Внутрішньогалузева спеціалізація - це:

раціональне розміщення виробництва певних технологічних стадій у виробничих підрозділах господарства;

раціональне розміщення виробництва певних видів продукції у виробничих підрозділах господарства;

+виділення окремих етапів виробництва продукції у закінчені технологічні цикли

поділ праці між зонами, областями, економічними та адміністративними районами при переважному виробництві певних видів продукції.

132. За економічним значенням галузі поділяються на:

сільськогосподарські і промислові;

комплексні і первинні;

+головні, додаткові, підсобні,

обслуговуючі та виробничі.

132. До основних відносять галузі які:

забезпечують найбільший розмір прибутку;

+забезпечують виробництво найбільшої частки товарної продукції;

забезпечують виробництво найбільшої кількості валової продукції;

виробляють найбільшу кількість видів продукції.

132. Додатковими показником спеціалізації є:

структура поголів’я тварин;

структура посівних площ;

структура валової продукції;

+всі відповіді вірні.

132. При значенні рівня спеціалізації 41 – 50 % господарство відноситься до групи господарств з

високим рівнем спеціалізації;

неспеціалізованих;

поглиблена спеціалізація;

+вище середнього рівнем спеціалізації.

132. За технологічним принципом виробництва продукції розрізняють такі види спеціалізації:

+галузеву і внутрішньогалузеву;

зональна, міжзональна та адміністративна (обласна, районна);

територіальна, спеціалізація аграрних підприємств і внутрішньогосподарська;

якісно багаторівнева і постадійна.

132. . За значенням рівня спеціалізації понад 60 % господарства відносять до однієї з груп:

середнього рівня спеціаізації;

максимального рівня спеціалізації;

високого рівня спеціалізації;

+поглибленої спеціалізації.

132. . За територіальною ознакою виділяють такі види спеціалізації:

господарська, внутрігосподарська;

+зональна, міжзональна та адміністративна (обласна, районна);

територіальна, спеціалізація аграрних підприємств і внутрішньогосподарська;

поглиблена спеціалізація, висока спеціалізація, середня спеціалізація.

132. За значенням рівня спеціалізації до 30 % господарства відносять до однієї з груп:

+підприємства з низьким рівнем спеціалізації;

неспеціалізовані підприємства;

підприємства вузької спеціалізації.

підприємства з середнім рівнем.

132. Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі її форми:

галузева і внутрішньогалузева;

+зональна, міжзональна та адміністративна (обласна, районна);

територіальна, спеціалізація аграрних підприємств і внутрішньогосподарська;

поглиблена спеціалізація, висока спеціалізація, середня спеціалізація.

132. Ступінь спеціалізації визначають по:

структурі валової продукції;

+структурі товарної продукції;

структурі посівних площ та структурі поголів'я;

групі господарств.

132. Спеціальні сівозміни призначені для:

продуктивного використання природних або довготривалих культурних лук і пасовищ;

вирощування продукції зернових та технічних культур;

+вирощування трудомістких культур, яке пов'язане з використанням набору спеціальних машин;

вирощування кормових культур.

132. Сівозміна це:

співвідношення площ посіву окремих с.-г. культур;

+науково обґрунтоване чергування культур в просторі і часі та розміщення їх по полях;

порядок чергування культур по найкращих попередниках;

всі відповіді вірні.

132. Інтенсивна технологія це:

+технологія, яка базується на комплексній механізації, хімізації та використанні нових технічних засобів та інших досягнень науки, більш досконалих форм організації та оплати праці з метою одержання урожаю високої якості продукції при оптимальній окупності витрат;

технологія, яка забезпечує оптимізацію умов вирощування сільськогосподарських культур на всіх етапах росту і розвитку;

технологія, яка базується на передовий досвід і резерви збільшення та підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції ;

технологія, яка спрямована на мінімізацію фінансових вкладень у вирощування певної культури.

132. Кількість сівозмін в господарстві залежить від:

розміру земельної ділянки;

стану грунтів;

+виробничої спеціалізації;

площ посіву окремих с.-г. культур.

132. Тваринницькі ферми, міжгосподарські підприємства, об’єднання та інші сільськогосподарські формування є різних виробничих типів в залежності від:

обсягів виробництва продукції та місця розташування господарства;

спеціалізації господарства, галузі, виробничого підрозділу;

+обсягів реалізації продукції, розміщення господарства та виробничих умов;

розмірів сільськогосподарського підприємства.

132. Основними видами продукції підприємств спеціалізованих на вирощуванні ремонтного молодняку є:

молоко та м’ясо;

+корови – первістки;

над ремонтний молодняк у віці 18 місяців;

вирощування і дорощування молодняку до 7–8 та 12 міс.

132. Під тваринницьким комплексом розуміють:

спеціалізоване підприємство, яке створене на умовах концентрації фінансово-матеріальних і трудових ресурсів для виробництва основних видів продукції;

+спеціалізований підрозділ господарства, який включає сукупність технологічно взаємозв'язаних засобів виробництва основного і допоміжного призначення;

підприємство, виробнича діяльність якого ґрунтується на комплексній механізації і автоматизації процесу виробництва на основі використання високо розвинутої системи машин;

спеціалізовані підприємства, виробнича діяльність якого спрямована на виробництво продукції тваринництва.

132. Виробничі типи підприємств в тваринництві, які сформувалися в процесі поглиблення спеціалізації та на основі міжгосподарської кооперації:

молочні господарства-репродуктори;

міжгосподарські спеціалізовані підприємства; племінні заводи-репродуктори;

науково-виробничі тваринницькі підприємства; тваринницькі комплекси;

+спеціалізовані, неспеціалізовані, комбіновані підприємства.

132. Тип годівлі залежить від:

виробництва продукції тваринництва на 1 га кормової площі, ц;

урожайності сільськогосподарських культур;

ступеню забезпечення господарства кормами та їх структурою;

+виду і статевовікової групи тварин.

132. Максимальна величина надою корови припадає:

на 1-2 лактацію;

+на 3-4 лактацію;

на 5-8 лактацію;

на 9-10 лактацію.

132. Як розподіляються загальновиробничі витрати у тваринництві:

у відсотках до витрат на оплату праці;

у відсотках до витрат на оплату праці з відрахуванням на соціальні заходи;

у відсотках до витрат на оплату праці з відрахуванням на соціальні заходи та іншими витратами на утримання основних засобів;

+у відсотках до суми витрат без вартості кормів.

132. Який з показників не впливає на оптимальний варіант структури посівних площ:

забезпечення виконання договірних зобов’язань з продажу продукції рослинництва;

задоволення внутрішньогосподарських потреб в продукції рослинництва ( насіння, корми, оплата праці тощо);

+середня відстань перевезення вантажів у господарстві;

забезпечення додержання прийнятих у господарстві сівозмін.

132. Яка кількість зеленої маси посівних культур використовується для виготовлення 1 ц трав’яного борошна:

1-2 ц;

3-4 ц;

+5-6 ц;

7-8 ц.

132. Який з факторів не впливає на рівень урожайності сільськогосподарських культур:

наявність і стан сільськогосподарської техніки;

+наявність сховищ в господарстві;

кількість внесених органічних і мінеральних добрив;

забезпеченість високоякісним посадковим матеріалом.

132. Витрати на утримання тракторів в складі основних засобів планують і відносять на собівартість продукції окремих культур та видів незавершеного виробництва:

пропорційно до виконаних нормо-змін;

пропорційно до витрат основного пального;

пропорційно до відпрацьованих людино-годин;

+пропорційно до виконаних ними механізованих робіт (в умовних еталонних гектарах).

132. Яка із статей витрат не включається до собівартості продукції рослинництва:

+вартість кормів і підстилки;

роботи та послуги;

інші витрати;

загальновиробничі витрати.

132. Який розмір надбавок до тарифних ставок на роботах, пов’язаних із застосуванням гербіцидів та отрутохімікатів:

8,0 %;

+10,0 %;

12,5 %;

15,0 %

132. Вихідною інформацією для оцінки ґрунтів полів є:

книга хімізації полів;

плани ґрунтів господарства;

плани землеустрою

+всі відповіді правильні.

132. Витрати на ремонт і технічне обслуговування самохідних комбайнів визначають:

у відсотках до балансової вартості;

на підставі фактичної вартості;

на підставі нормативів відрахувань на 1 фізичний гектар;

+на підставі даних технічної діагностики машин, реальній потребі в певних агрегатах, запасних частинах і ремонтних матеріалах, а також на запланованих обсягах і трудомісткості ремонтно-обслуговуючих робіт.

132. Вартість гички кормових буряків визначають на підставі :

реалізаційних цін;

коефіцієнтів;

+нормативно-розрахункових витрат на збирання,транспортування та інші роботи, пов’язані із заготівлею побічної продукції;

питомої ваги у вартості виробленої продукції в оцінці по ринкових порівнянних цінах.

132. Яка із статей витрат не включається до собівартості продукції рослинництва:

засоби захисту рослин;

амортизація основних засобів;

+витрати на капітальний ремонт основних засобів;

інші витрати на утримання основних засобів.