amo_metoda
.pdfM |
2 |
|
a21 |
. |
(2.4) |
|
|||||
|
|
a |
|
||
|
|
11 |
|
|
3) Перше рівняння системи (3) множиться на M2 і віднімається від другого рівняння системи, отриманої після перестановки рівнянь, якщо вона була необхідною. Результат обчислення має вигляд:
(a21 M2a11)x1 |
(a22 M2a12)x2 |
(a23 |
M2a13)x3 b2 M2b1, |
(5) |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
але |
|
|
|
|
|
|
a21 |
|
|
|
(6) |
|
a |
21 |
M a |
a |
21 |
|
|
a |
11 |
0 |
|||
|
||||||||||||
|
|
2 11 |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
a11 |
|
|
|
|
|
Тоді x1 виключається із другого рівняння. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Позначимо нові коефіцієнти: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
a '22 a22 M2a12; a'23 a23 M2a13; |
|
|
|
|
(7) |
|
||||||
b'2 b2 M2b1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Тоді друге рівняння системи (3) набуває вигляду: |
|
|
||||||||||
a '22 x2 a '23 x3 |
b2. |
|
|
|
|
|
(8) |
|
|
|
|
Далі необхідно звільнитися від коефіцієнта a31 при x1 в третьому рівнянні
системи (3) за аналогічним алгоритмом 4) Обчислюється множник для третього рівняння:
M |
3 |
|
a31 |
. |
(9) |
|
|||||
|
|
a |
|
||
|
|
11 |
|
|
5) Перше рівняння системи (3) множиться на M3 і віднімається від третього рівняння. Коефіцієнт при x1 стає нулем, і третє рівняння набуває вигляду:
a '32 x2 a '33 x3 |
|
b3 , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(2.10) |
|
||||||||
де |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a' |
a |
32 |
M a |
12 |
, |
(11) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
32 |
|
|
3 |
|
|
||
a '33 |
a33 M3a13, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(12) |
|
||||||||
b'3 b3 |
M3b1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(13) |
|
|||||||||
Перетворена таким чином система рівнянь (3) набуває вигляду: |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
a x a x a x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
11 |
1 |
|
12 |
2 |
|
|
|
13 |
3 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
0 * x |
|
a ' |
|
x |
|
|
a ' |
|
|
x |
|
|
b' |
|
|
|
|
(14) |
|
||||
|
1 |
22 |
2 |
23 |
3 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
0 * x |
|
a '' |
|
x |
|
a '' |
|
|
x |
|
b'' |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
1 |
32 |
2 |
33 |
3 |
3 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ця система рівнянь еквівалентна початковій і має певні переваги, оскільки x1 входить тільки до першого рівняння. Спробуємо тепер виключити x2 з
останнього рівняння. Якщо a22 0, а a32 0, тоді переставимо друге й третє рівняння так, щоб a22 0. Інакше система вироджена і має безліч розв’язків.
7) Обчислюємо множник
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M3 |
a32 |
. |
(2.15) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
22 |
|
|
|
8) Друге рівняння системи (11) помножується на М3 і віднімається від |
||||||||||||||||||||||
3-го рівняння: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
(a32 M3a22)x2 |
|
(a33 |
M3a23)x3 |
b3 b2M2. |
(16) |
|||||||||||||||||
При цьому коефіцієнт біля x2 дорівнює нулю: |
|
|||||||||||||||||||||
a '32 M3a '22 |
|
0, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(17) |
|
|||||||||
a ''33 |
a '33 M3a '23 , |
|
|
|
|
|
|
|
(18) |
|
||||||||||||
b''3 b'3 M3b'2 , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(19) |
|
|||||||||||
Отримаємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a ''33 x3 b''3. |
(20) |
|||
Замінивши в системі (14) третє рівняння на (20), отримаємо систему |
||||||||||||||||||||||
рівнянь виду: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
a x a x |
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
a x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
11 |
1 |
|
12 |
2 |
|
|
|
13 |
|
3 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
0 * x |
|
a ' |
|
x |
|
a ' |
|
x |
|
b' |
|
|
|
(21) |
|||||||
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
22 |
|
|
|
23 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
0 * x |
|
|
|
a '' |
|
|
x |
|
b'' |
|
|
|
|
|||||
0 * x |
1 |
2 |
|
33 |
3 |
3 |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таку систему називають системою з трикутною матрицею коефіцієнтів, що еквівалентна СЛАР (3). Процес знаходження такої системи називається прямим ходом Гауса. Знайти розв’язок такої системи просто: із
3-го рівняння знайти x3 , підставити результат у друге і знайти x2, підставити x2 і x3 в 1-е рівняння системи (21) і знайти x1 за формулами:
x |
3 |
|
b''3 |
, |
|
(22) |
||
|
||||||||
|
a '' |
33 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
b'2 a '23 x3 |
, |
(23) |
||||
|
||||||||
|
|
|
|
|
a '22 |
|
x1 |
|
b1 a12x2 a13x3 |
. |
(24) |
|
||||
|
|
a11 |
|
Процес знаходження вектора розв’язку системи (3) називають зворотним ходом метода Гауса. На рис. 2 показана схема алгоритму метода Гауса з послідовним виключенням для розв’язання системи із N рівнянь з N невідомими. Ця схема відповідає розглянутому алгоритму і може бути використана при розробці програми. Блок “Перестановка рівнянь так, щоб
ann 0 ” означає деякий алгоритм, який дає змогу не допустити помилки
“ділення на 0”. Якщо прямувати до можливого зменшення помилок округлення, то можна використати алгоритм з вибором головного елемента.
|
П |
о ч а т о к |
|
||
|
В в е д е н н |
|
|||
|
N , A , B |
|
|||
|
k = 1 , |
N- 1 |
|
||
|
|
i = k + 1 , N |
|
||
П |
е р е с т а онв к а |
|
|||
|
|
р і в н я н ь |
|
||
M |
= |
Ai |
k / A k |
k |
|
|
j |
= |
k , |
N |
|
О |
б ч и с елн н я |
|
|||
|
|
A i j |
|
|
|
О |
б ч и с елн н я |
|
|||
|
|
B |
i |
|
|
О |
б ч и с л е н н я |
||||
|
|
X |
n |
|
|
|
i = N- 1 , 1 ,- 1 |
|
|||
|
|
S = 0 |
|
|
|
|
j |
= |
i +1 , |
N |
|
S |
= |
S |
+ Ai |
j X |
i |
О |
б ч и с елн н я |
|
|||
|
|
X |
i |
|
|
|
В |
и в і д |
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
К і н е ц ь |
|
|
Рис. 2. Схема алгоритму розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гауса.
Призначення індексів в схемі алгоритму (рис. 2):
k – номер рівняння, яке віднімається від інших, а також номер невідомого, яке виключається із залишених к-рівнянь;
i номер рівняння, із якого в даний момент виключається невідоме; j номер стовпця.
Метод Гауса з вибором головного елемента
Ідея цього методу виникла у зв’язку з тим, що коефіцієнти СЛАР є параметрами реальних інженерних систем та в більшості є наближеними значеннями, тому що отримані звичайно в результаті вимірювання або як статистичні дані. Для таких систем рівнянь при обчисленні масштабного множника
M |
aik |
(25) |
|
||
akk |
|
можлива ситуація при визначені akk , що ділення наближеного числа aik на достатньо мале число akk призводить до різкого збільшення похибки методу.
Тому для того, щоб не збільшувати похибку результату, необхідно виконувати такі дії:
1)в системі (1) необхідно знайти з k -го стовпця найбільший за абсолютним значенням коефіцієнт akj ;
2)переставити k -те рівняння з рівнянням, у якому знаходиться цей максимальний коефіцієнт;
3)масштабний множник буде обчислюватись за формулою (25), де akk –
максимальний коефіцієнт, а тому похибка розв’язання СЛАР у результаті арифметичних операцій не збільшується.
Схема алгоритму метода Гауса з вибором головного елемента (прямий та обернений хід) показана на рис. 3.
Метод Гауса з одиничними коефіцієнтами
В цьому методі зроблена спроба зменшити недоліки перших двох методів, пов’язаних з багаторазовим діленням одного наближеного числа на інше. Для цього перед введенням масштабного множника k -те рівняння системи ділиться
один раз на діагональний елемент akk так, щоб коефіцієнт при xk 1, а масштабний множник Mi буде дорівнювати akj . Результатом прямого ходу є
система, еквівалентна СЛАР (1), з одиничними коефіцієнтами на головній діагоналі виду:
|
1* x |
|
a x |
|
... a |
|
x |
|
|
|
b |
|
|||
|
1 |
|
|
n |
|
||||||||||
|
|
|
|
12 2 |
1n |
|
|
1 |
|
||||||
|
0 * x |
|
|
1* x |
|
... a |
|
|
x |
|
|
b |
|
||
|
1 |
2 |
2n |
n |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
(26) |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
..................................................... |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 * x |
|
|
|
0 * x |
|
... 1* x |
|
b |
|
|||||
|
1 |
2 |
n |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
П о ч а т о к |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
В в е д е н н я |
X n |
= B n / A n n |
|||||||||
|
N , A , B |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
k = 1 , |
N- 1 |
|
|
i = N- 1 , 1 -,1 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
A M A X = Ak k , l = k |
|
|
S = 0 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
i = k + 1 , |
N |
|
j |
= k , |
N |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
0 |
|
|
|
|
|
|
S = |
S + A |
j |
X |
i |
|
A i k> A M A X |
|
|
i |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
A i k |
= A M A X = , l = i |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
О б ч и с л ю в а н н |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
X i |
= ( B i – S ) / Aii |
||||
|
|
l < > k |
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
В и в і д |
|
|
|
|
|
П е р е с т а н о в к |
|
Х |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
р і в н я н ь |
|
К і н е ц ь |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
i = k + 1 , |
N |
|
|
|
|
|
|
||||
|
M |
= |
Ai |
k |
/ A k |
k |
|
|
|
|
|
|
|
j |
= |
k , |
N |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A i j |
= Ai j - М Aкj |
|
|
|
|
|
|||||
|
B i = |
B i |
- М |
B k |
|
|
|
|
|
Рис. 3. Схема алгоритму метода Гауса з вибором головного елемента
Дана система схожа на систему (2), яка отримується в результаті прямого ходу базового методу Гауса з послідовним вилученням невідомих і відрізняється від неї тільки діагональними коефіцієнтами. Для отримання такої системи необхідно використовувати алгоритм, який включає в себе наступні етапи:
1.Організація циклу по всіх рівняннях від 1 до N-1 (k = 1, 2, …, N-1).
2.В кожному k -му стовпці визначається номер l -го рівняння з головним елементом (тобто номер l -го рівняння, в якому знаходиться коефіцієнт при xn зі всіх рівнянь, починаючи з k -го до N-го).
3.Якщо номер цього рівняння l не дорівнює k l k , тоді необхідно переставити місцями l -е рівняння з k -м.
4.Нормування k -го рівняння, тобто ділення всіх коефіцієнтів k -го рівняння на akk (головний елемент при xn ), включаючи bn .
5. Перетворення |
всіх i х |
рівнянь, починаючи |
з |
k 1 |
до N у |
відповідності |
з базовим |
алгоритмом Гауса |
з |
метою |
отримання |
еквівалентної системи з верхньою трикутною матрицею коефіцієнтів. 6. Кінець циклу по k .
Формула зворотного ходу для систем виду (26) спрощується і має вигляд:
xn bn |
|
|
................................ |
(27) |
|
x2 b2 a2nxn |
||
|
||
x1 b1 a1nxn a12x2 |
|
Схема алгоритму методу Гауса з одиничними діагональними коефіцієнтами наведена на рис. 4.
Загальний підхід до розв’язання СЛАР наближеними методами
Розглянемо систему лінійних алгебраїчних рівнянь виду:
|
|
|
a |
x |
|
... a |
x |
|
b |
|
|
a x |
2 |
n |
|
||||||||
|
11 |
1 |
|
12 |
|
1n |
|
1 |
|
||
|
x |
|
a |
x |
|
... a |
|
x |
|
b |
|
a |
1 |
2 |
2n |
n |
|
||||||
|
21 |
|
22 |
|
|
2 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a32x2 |
... a3nxn |
b3 |
(28) |
|||||
a31x1 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
............................................. |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
a |
x |
|
... a |
|
x |
b |
|
|
a |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
n2 |
2 |
|
nn n |
n |
|
|||
n1 1 |
|
|
Для розв’язання системи (28) методами послідовних наближень необхідно виконати наступні кроки:
|
П |
о |
ч |
а т о |
|
||
|
В |
в е д е н |
н |
|
|||
|
N |
, |
A |
, |
B |
|
|
|
k |
= |
1 |
, |
-N1 |
|
|
A |
M |
A |
X |
= A, |
l = k |
||
|
|
|
|
k k |
|
|
|
|
|
i = |
k |
+ |
1 |
, |
|
A i |
k> A |
M |
A |
|
|
||
A i |
k = A M A X = , l |
||||||
|
|
l < > |
k |
|
|
|
|
П е р ре ісвтна янно ьв |
|||||||
|
|
j = |
k |
, |
N |
|
|
A k |
j = Ak |
j |
/ Ak |
k |
|||
A k k= 0 , B = kB/ A k k |
|||||||
|
i = k |
+ 1 |
, |
|
|
||
|
M |
= |
iAk |
|
|
||
|
j |
= |
k |
, |
N |
|
|
A i |
j = Ai |
j - М Aк j |
|||||
B i |
= |
B i |
- |
М |
Bk |
X |
n |
|
= |
|
B n |
/ A n |
n |
|
||
|
|
|
i =N |
- 1 |
, 1 -,1 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
S = |
0 |
|
|
|
|
|
|
j |
= |
|
k |
, N |
|
|
|
S |
|
= |
S |
|
+ |
iAj |
X |
j |
|
|
О |
|
б |
ч |
и |
с л ю |
в а н |
||||
X |
i |
= ( B i – S ) Ai |
j |
|||||||
|
|
|
В |
и |
|
в і д |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Х |
|
|
|
|
|
|
|
|
К |
і н |
е |
ц ь |
|
|
|
Рис. 4. Схема алгоритму метода Гауса з одиничними коефіцієнтами
1) Кожне рівняння системи розділити на діагональний елемент akk , де
k 1,2,...,n , n – кількість рівнянь в системі, і перетворити кожне рівняння
системи відносно координат вектора, індекс якого співпадає з номером рівняння:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
x1 |
|
|
|
1 |
|
|
|
( |
|
|
|
12 |
|
|
x2 |
|
|
|
x3 ... |
|
|
|
|
1n |
|
|
xn) |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a11 |
|
|
|
|
|
a11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
a11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b2 |
|
|
|
|
|
a21 |
|
|
|
|
|
|
|
|
a23 |
|
|
|
|
|
|
|
|
a2n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
x |
|
|
... |
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
( |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
) |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
22 |
|
|
|
|
|
22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b3 |
|
|
|
|
|
|
a31 |
|
|
|
|
|
|
|
|
a32 |
|
|
|
|
|
|
|
|
a1n |
|
|
|
|
|
|
|
|
(29) |
||||||||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
x |
|
... |
|
|
|
x |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
( |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
n |
) |
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
33 |
|
|
|
|
|
|
33 |
|
|
|
|
|
|
|
|
33 |
|
|
|
|
|
|
|
|
33 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
.............................................................. |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n2 |
|
|
|
|
|
|
|
nn 1 |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
( |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
x |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
1 |
|
|
|
|
|
|
x |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
n 1 |
) |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
ann |
|
|
|
ann |
|
|
|
|
|
|
ann |
|
|
|
|
|
|
ann |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2) Нехай |
|
|
bk |
|
|
|
, а |
aki |
|
|
|
, де k 1,2,...,n ; |
i 1,2,...,n . Тоді система |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
akk |
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
akk |
|
|
|
|
|
|
|
ki |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
матиме вигляд: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
x |
|
|
|
|
|
x |
|
|
x |
|
|
|
... |
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
|
|
2 |
|
2 |
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
1n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
x |
|
|
|
|
|
x |
|
|
x |
|
|
|
... |
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
2 |
|
|
1 |
|
2 |
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
22 |
|
|
|
|
|
2n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
11x1 |
|
|
22x2 |
|
... 3nxn |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(30) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
x |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
.............................................................. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
x |
|
|
... |
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
n |
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
11 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
22 |
|
|
2 |
|
|
|
|
nn |
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Така система називається зведеною до нормального вигляду.
3) Представимо систему (30) в матричному вигляді:
|
|
|
|
1 |
|
|
11 |
12 |
13 |
... |
1n |
|
|
|
|
|
|
x1 |
|
|
|
|
|
x1 |
|
|
|
||||||||
x |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
x |
2 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
21 |
22 |
23 |
|
n2 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
3 |
|
|
311 |
32 |
33 |
... |
|
|
|
|
|
, |
(31) |
x |
3 |
|
|
|
|
3n |
* x |
3 |
|
||||||||
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
..... |
..... |
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
....... ...... ..... |
|
... |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n11 |
n2 |
n3 |
... |
nn |
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
||||||
|
n |
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
_ _ _ _ |
|
або векторному |
x * x . |
(32) |
Якщо деяким чином визначити так званий вектор початкових значень x(0), який знаходиться в правій частині (32), то можна отримати певні
_
значення вектора x .
Вякості вектора початкових наближень x(0)вибирають:
-вектор, в якого всі координати хі дорівнюють 0;
-вектор, в якого всі координати хі дорівнюють 1;
-вектор, координати xi якого дорівнюють координатам вектора вільних
членів i ;
_
- координати вектора x вибирають в результаті аналізу особливостей об’єкта дослідження та задачі, яка розв’язується.
4) Якщо вектор початкових наближень |
|
|
(0)підставити в праву частину |
||||||||||||||
x |
|||||||||||||||||
системи (31) або (32), то вона набуває вигляду: |
|
|
|
|
|||||||||||||
x |
(1) |
|
|
|
1 |
|
|
11 |
12 |
13 ... |
|
|
|
|
x |
(0) |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1n |
|
1 |
|
|||||||
|
(1) |
|
|
|
2 |
|
|
21 |
22 |
23 ... |
n2 |
|
|
(0) |
|
||
x |
2 |
|
|
|
|
|
|
x |
2 |
|
|||||||
|
(1) |
|
|
|
3 |
|
|
311 |
32 |
33 ... |
|
|
|
|
|
(0) |
|
x |
3 |
|
|
|
|
3n |
* x |
3 |
|
||||||||
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
..... |
|
|
|
|
||
... |
|
|
|
|
....... ...... ..... ..... |
|
... |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
n11 |
n2 |
n3 ... |
nn |
|
|
|
|
||
x |
(1) |
|
|
|
|
|
|
x |
(0) |
|
|||||||
|
n |
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
aбо x(1) * x(0) ,
легко розв’язується, тому що в правій частині містить всі визначені елементи, і дозволяє отримати розв’язок системи, який називається вектором першого
наближення x(1).
5)Перевіряється виконання умови закінчення ітераційного процесу пошуку розв’язку системи (28) виду:
| |
|
(1) |
|
(0) | , |
33), |
x |
x |
де - задана похибка результатів розв’язання задачі.
Якщо умова (33) не виконується, то x(1) підставляється в праву частину (31) або (32) і знаходиться x(2) з системи виду:
x |
(2) |
|
|
1 |
|
|
11 |
12 |
13 ... |
1n |
|
1 |
|
|
|
|
|||||
|
(2) |
|
|
2 |
|
|
21 |
22 |
23 ... |
n2 |
x |
2 |
|
|
|
|
|||||
|
(2) |
|
|
3 |
|
|
311 |
32 |
33 ... |
3n |
x |
3 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
....... ...... ..... ..... ..... |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
n11 |
n2 |
n3 ... |
nn |
x |
(2) |
|
|
|
|
|||||
|
n |
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
(1) |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
(1) |
|
||
|
||||
x |
2 |
|
||
|
|
|
|
|
|
(1) |
|||
|
* x |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
... |
|
|||
|
||||
|
|
|
|
|
x |
(1) |
|
||
|
||||
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
або x(2) * x(1) .
6)Знову перевіряється виконання умови закінчення ітераційного процесу пошуку розв’язку системи (28)
| x(2) x(1) | .
Якщо умова не виконується, то x(2) підставляється в праву частину (31)
і знаходиться x(3) з системи виду:
x |
(3) |
|
|
1 |
|
|
11 |
12 |
13 ... |
1n |
|
1 |
|
|
|
|
|||||
|
(3) |
|
|
2 |
|
|
21 |
22 |
23 ... |
n2 |
x |
2 |
|
|
|
|
|||||
|
(3) |
|
|
3 |
|
|
311 |
32 |
33 ... |
3n |
x |
3 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
|
|
... |
|
|
|
....... ...... ..... ..... ..... |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
n11 |
n2 |
n3 ... |
nn |
x |
(3) |
|
|
|
|
|||||
|
n |
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і т. д.
|
x |
(2) |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
(2) |
|
||
|
||||
x |
2 |
|
||
|
|
|
|
|
|
(2) |
|||
* x |
. |
|||
|
|
3 |
|
|
|
|
|||
... |
|
|||
|
||||
|
|
|
|
|
x |
(2) |
|
||
|
||||
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
7) Етапи 4 та 5 повторюються доти, поки на якому-небудь k –ому кроці не виконається умова
| |
|
(k) |
|
(k 1) |
| . |
(2.34) |
x |
x |
Таким чином, процес пошуку розв’язку системи (28) наближеними методами з заданою похибкою є ітераційним, а умовою виходу з цього процесу є умова (34).
Умови збіжності ітераційного процесу
Описаний вище алгоритм дозволяє отримати розв’язок системи (28), близький до точного (з заданою похибкою ) тільки в тому випадку, коли ітераційний процес пошуку розв’язку СЛАР збігається.
Теорема про збіжність. Ітераційний процес пошуку розв’язку системи лінійних алгебраїчних рівнянь виду (31) наближеними методами збігається,
якщо будь-яка канонічна норма матриці 1.
Канонічною нормою матриці називається будь-яке дійсне додатне число, яке визначається за такими умовами:
перша канонічна норма – це максимальна з сум модулів елементів матриці коефіцієнтів по рядках:
|
|
n |
|
||||
|
|
1 max |
|
ij |
|
, |
(34) |
|
|
|
|||||
|
|
i j 1 |
|
|
|
|
|
друга канонічна норма – це максимальна з сум модулів елементів матриці коефіцієнтів по стовпцях: