20. Особливості вживання омонімів і паронімів у діловому мовленні. Складні випадки слововживання й типові лексичні помилки.

Омоніми – слова, які за своїм звуковим складом однакові, але мають різні значення. Види: лексичні (слова тотожні за звуковим складом і написанням у всіх граматичних формах); граматичні (слова, що збігаються за значенням і написанням лише в деяких окремих формах); фонетичні (слова, що збігаються за звучанням, а пишуться не однаково).

гривня	Грошова одиниця незалежної України
гривна	Металева шийна прикраса у вигляді обруча
завдання	Визначений наперед обсяг роботи, що треба здійснити
задача	Питання, яке розв’язують шляхом обчислень, умов
кампанія	Виборча кампанія, сукупність заходів
компанія	Група осіб, пов’язаних спільними інтересами
особа	Юридична особа
лице	Обличчя людини
попит і пропонування	Економічний термін, уживаний зі словом попит
пропозиція	Те, що виноситься на обговорення, порада, вказівка
усмішка	Позитив: м’яка, лагідна, ласкава, привітна
посмішка	Глузування: іронічна,скептична,глузлива
ділянка	Частина якої-небудь поверхні, земельної площі; галузь, сфера діяльності
дільниця	Адміністративно-господарчий об’єкт, виробничий вузол
плутати	Безладно щось переплітати, вносити безлад, помилятися
путати	Стягувати ременями чи мотузками, обмежувати рух
покажчик	Напис, стрілка, позначка, що вказують напрямок руху; довідник, список, контрольно-вимірюваний прилад
показник	Доказ, ознака чого-небудь, дані про результати
заснований	Створений кимось
оснований	Який ґрунтується на чомусь
вакансія	Посада, не обійнята працівником
вакація	Канікули, активний відпочинок

Параноніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки (-ся). Серед паранонімів є слова з різними коренями. Незначна різниця у вимові паранонімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, приводить до помилок.

Наприклад: адрес – письмове привітання на честь ювілею тощо;

Адреса – напис на конверті, місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.

21. Відмінність між мовою і мовленням.

Культура мови – галузь мовознавства, що займається утвердженням (кодифікацією) норм на всіх мовних рівнях. Культура мови має регулювальну функцію, адже пропагує нормативність, забезпечує стабільність, рівновагу мови, хоча водночас живить її, оновлює. Вона діє між літературною мовою і діалектами, народнорозмовною, між усною і писемною формами.

Культура мови – це якість мови, естетично, етично, граматично і прагматично збалансованої.