Тема 14: Міжнародне кримінальне право

Методичні поради до вивчення теми:

Міжнародне кримінальне право – це система норм і принципів, які складаються в результаті міжнародного співробітництва між суверенними державами або між державними органами чи організаціями. В межах даної галузі поглиблено вивчаються надання правової допомоги та міжнародне співробітництво в кримінальних справах, розглядаються проблеми співвідношення міжнародного кримінального і національного права.

Для правильного розуміння засад цієї галузі міжнародного публічного права необхідно повернутися до положень теми 2 (суб’єкти міжнародного права), теми 5 (міжнародна юстиція), теми 6 (міжнародно-правова відповідальність), з яких випливає, що боротьба зі злочинністю не є міжнародною в буквальному розумінні, оскільки у всіх випадках стосовно конкретного злочину діє юрисдикція держави.

Під цим кутом зору необхідно розглядати поняття міжнародного кримінального права, рівні співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю (дво- і багатостороннє співробітництво) та основні його форми (надання правової допомоги, екстрадиція тощо). Форми співробітництва держав доцільно розглянути в певному логічному порядку (наприклад, від найпростіших до більш складних, комплексних). Багатосторонні угоди в міжнародному кримінальному праві варто згрупувати за видами злочинів (об’єктів посягання). Найбільше уваги варто приділити боротьбі з тероризмом, незаконним обігом наркотиків та іншим найнебезпечнішим злочинам. Різні автори підручників подають свої класифікації злочинів. Тому необхідно розрізняти міжнародні злочини і злочини міжнародного характеру. Поняття "міжнародні злочини" (і "міжнародні правопорушення") були визначені Міжнародною Правовою Комісією в 1976 році в статті 19 Проектів статей про відповідальність держав.

Різниця між міжнародними злочинами держав і фізичних осіб іде за рахунок їх суб'єктів. У першому випадку в цьому виступають держави як такі, у другому — фізичні особи, тобто особи, що спрямовують і здійснюють державну політику, що виражається в міжнародному злочині відповідного держави й відповідальні неї. Питання можливість притягнення до відповідальності держав насьогодні є спірним. У питанні «Інституційний механізм міжнародного кримінального права» розгляньте діяльність загальних і спеціальних міжнародних органів і організацій, які опікуються проблемами боротьби зі злочинністю.

Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю містить багато важливих аспектів. Так, питання про видачу злочинців пропонується розглянути за такою схемою: особи, до яких може бути застосована екстрадиція (засуджені чи обвинувачені); держави, які можуть вимагати видачі; випадки, коли видача не здійснюється; характеристика дво- і багатосторонніх угод про видачу. Слід звернути увагу на те, що питання видачі злочинців регулюються як міжнародно-правовими актами, так і внутрішнім правом держав. Цікавим був би аналіз взаємозв’язків інституту екстрадиції з міжнародним “правом прав людини”.

Зверніть увагу на розділ ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України, у якому встановлюється покарання за злочини проти миру, безпеки людства та світового правопорядку.