1.2 Розрахунок чисельності працівників, фонду оплати праці та продуктивності праці

Для визначення річної середньоспискової чисельності основних виробничих працівників необхідно розрахувати трудомісткість річ­но­го обсягу виробництва (його приросту) та ефективний фонд робочого часу одного працівника на рік.

Розрахунок чисельності промислово-виробничих працівників про­во­диться на основі трудомісткості виробничої програми за формулою:

(4)

де – трудомісткість річного обсягу виробництва продукції, люд.-днів;

– ефективний фонд робочого часу одного середньоспискового промислово-виробничого працівника на рік, днів.

У плодоовочевій промисловості, зокрема, ефективний фонд робо­чо­го часу одного середньоспискового промислово-виробничого пра­ців­ника при виробництві овочевих консервів складає у середньому 229 днів.

При виконанні проекту технічного переозброєння, реконструкції чи розширення діючого підприємства розрахунок ефективного робочого часу одного працівника на рік оформляється у табл. 3 шляхом кори­гування звітного балансу робочого часу у напрямку його оптимізації.

Таблиця 3

Баланс робочого часу одного працівника

№ з/п	Елементи часу	Кількість днів
		за звітом	за проектом
1	Календарний фонд часу
2	Святкові дні
3	Вихідні дні
4	Номінальний фонд робочого часу за рік (п. 1 – п. 2 – п. 3)
5	Дні неявок – всього
	у тому числі: чергові та додаткові відпустки
	відпустки на навчання
	відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною
	невиходи через хворобу
6	Ефективний фонд часу (п. 4 – п. 5)
7	Середня тривалість робочого дні, год.
8	Ефективний фонд робочого часу у годинах (п. 6 ´ п. 7)

Визначення трудомісткості річного обсягу виробництва продукції проводиться шляхом складання штатної відомості з основного виду продукції, яка займає найбільшу питому вагу у загальному обсязі ви­роб­ництва (табл. 4).

Графи заповнюють 4, 5, 8, 9 табл. 4 – за даними штатної відомості підприємства на однотипну продукцію. За штатною відомістю розраховують підсумкове значення трудомісткості (гр. 6) та оплату праці за тарифом (гр. 10). Основну зарплату необхідно брати із гр. 10. Додаткова зарплата визначається у відсотковому відношенні від основної у розмірі, який склався на підприємстві. Від основної та до­даткової зарплати проводять у подальшому відрахування на соціальні потреби згідно з чинним нормативом.

Таблиця 4

Штатна відомість на виробництво

_________________________________________________

^{(найменування продукції)}

змінне завдання ___________________________________

^{(в одиницях продукції)}

№ п/п	Найменуван­ня операцій	Одиниці вимі­ру	Підля­гає пе­рероб­ці за зміну	Норма виро­бітку	Необ­хідна кіль­кість люд.-днів	Систе­­ма опла­ти праці	Тариф­ний розряд робіт	Денна тариф­на ставка, грн	Роз­цін­ка, грн	Опла­та за тари­фом, грн
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
	Разом за зміну
	На одиницю продукції

Трудомісткість одиниці продукції та оплату за тарифом на оди­ницю продукції визначають, діленням відповідних підсумків на змінне завдання.

Співставленням даних підприємства з розрахованою трудо­міст­кіс­тю одиниці продукції визначають рівень її зниження. За іншими ви­дами продукції приймають аналогічний рівень зниження трудо­міст­кості і на цю величину коригують показники трудомісткості продукції підприємства.

Трудомісткість обсягу виробництва продукції, що проектується, роз­раховується таким чином:

(5)

де – трудомісткість виробництва одиниці і -го виду продукції, люд.-днів;

–обсяг виробництва і -го виду продукції, тоб. (т).

Розрахунки проведемо у табл. 5.

Таблиця 5