Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Barkov.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
2.11 Mб
Скачать

2.3 Методика і техніка самозапилення та гібридизації

Примусове запилення квіток перехреснозапильної рослини влас­ним пилком називається інцухтом (або інбридингом). Техніка його здійснення залежить від будови квітки і біології цвітіння культури.

Методику примусового самозапилення і створення самозапиле­них ліній зручно вивчати на прикладі кукурудзи.

Вибір рослин для штучного самозапилення, а також сама робо­та з примусового самозапилення їх під ізолятором - дуже важливий момент у створенні самозапилених ліній.

До початку викидання волотей на вирівняних за родючості ґрунту ділянках сортів, гібридів або популяцій кукурудзи відмічають етикет­ками найкращі за господарськими ознаками (відсутність пасинків, ширина листкової пластинки, висота прикріплення качана тощо) рос­лини. У намічених для штучного самозапилення рослин ізолюють як жіночі, так і чоловічі суцвіття на початку викидання волотей. Чоловічі суцвіття ізолюють, щоб запобігти попаданню на них (а з них на прий­мочки качанів) пилку з інших рослин. Для цього на волоть і на най­краще розвинений качан на рослині надівають ізолятор з пергамент­ного паперу, целофану або поліетиленової плівки.

Ізолятори роблять у вигляді пакетів: для волоті розміром 15x20 або 20x30 см, а для качана - 10x20 см. їх закріплюють нитками або звичайними канцелярськими скріпками.

Через добу після ізоляції волоть зрізують, не знімаючи ізолято­ра, і з ним переносять її на качан. Після цього дуже швидко і акура­тно знімають ізолятор з качана і надівають на нього ізолятор з во­лоттю. Легкими ударами по ізолятору і волоті струшують пилок на приймочки качана. Волоть залишають на качані під ізолятором до дозрівання зерна. Збирають самозапилені качани з ізоляторами, висушують. Кожен качан аналізують у лабораторії і обмолочують індивідуально. Дані заносять в журнал у вигляді таблиці.

Насіння кожного самозапиленого качана зберігають і наступно­го року насіння з нього висівають окремими ділянками. Серед потомства її самозапиленого качана повторно відбирають рослини для самозапилення згідно з описаною методикою.

Самозапилення цінних зразків проводять протягом 5-6 поколінь. Після чого, спостерігається явище інбредної депресії. Якщо рослини вирівняні та однорідні, то матеріал можна використовувати для подальшої селекційної роботи.

Рис.2.3 Явище інбридної депресії кукурудзи

Для отримання гібридів проводять схрещування двох або більше ліній. Техніка гібридизації така ж як і при самозапиленні. Після запилення на ізоляторі пишуть батьківську форму, дату запилення і прізвище виконавця.

Важливим фактором при запиленні є температура. Робота при +32ºC і вище не дасть очікуваних результатів, оскільки пилок стає стерильним. Тому, в особливо жаркі дні робота проводилася з перервою від 12:00 до 16:00.

2.4 Фенологічні обліки, біологічні виміри та урожайність.

Без об'єктивної оцінки вихідного матеріалу результативна селекція неможлива. Тому протягом вегетаційного періоду і після збирання врожаю оцінюють лінії та гібриди, які використовують для створення нових форм.

Суб'єктивне визначення повної стиглості селекційного матеріалу при досягненні повної стиглості качанів і зерна ненадійне. Не можна визначити ранньостиглість по засиханню листків, бо нині зустрічаються такі серед ліній, які при повній стиглості зерна мають зелену і соковиту листо-стеблову масу. Більш точно можна встановити повну стиглість за вологістю зерна або за масою врожаю на один день вегетації.

Групи стиглості кукурудзи визначають також за кількістю листків на рослинах, за сумою середньодобових температур за період від, сівби до певної фази розвитку рослин.

Для порівняння окремих гібридів, які вирощують у різних місцях, розроблено шкалу для групування їх за вегетацією. Кожен клас шкали позначений числом. Найбільш ранньостиглі гібриди віднесені до класу від 100 до 199, найбільш пізньостиглі — до класу від 900 до 999. Для кожного класу за стандарт беруть один і той же гібрид. Ця шкала і відповідні стандартні гібриди рекомендовані для країн — членів ФАО.

Різні форми кукурудзи за тривалістю вегетації групують також залежно від кількості жилок на 10—12-му листку.

Фенологічні спостереження проводять і відмічають дати: сівби, сходів, цвітіння волотей, появи приймочкових ниток на качанах, стиглість — молочну (поява білої рідини), молочно-воскову (кашеподібна), воскову (на зерні залишається слід при натискуванні нігтем), повну (при появі темного шару в місці прикріплення зернівки до стрижня качана, а також дзеркального блиску і твердості її).

Після достигання, а в багатьох селекційних установах України і за кордоном — через 30 днів після достигання — визначають стійкість стебел проти вилягання і ламкості. Щоб визначити міцність стебел, можна використовувати спеціальні динамометричні пристрої, які показують зусилля, необхідне для проколювання стінки стебла, а кореневу систему оцінюють за допомогою гідродинамічного пристрою що фіксує силу, з якою виривають рослину з ґрунту. Добір потрібних форм ведуть порівняно з відповідними стандартами.

Холодостійкість різних зразків визначають при холодному пророщуванні насіння. Для цього певну кількість насіння висівають в ящики, заповнені ґрунтом з поля, де вирощували кукурудзу.

Шар ґрунту повинен бути 6—8 см. Насіння висівають на глибину 3—4 см. Ґрунт зволожують до 70—80% вологоємкості. Після цього ящики залишають на 24 год. при температурі 20—22 °С, щоб прискорити набубнявіння насіння, а потім їх поміщають у кліматичні камери, де підтримують температуру 10 °С протягом 10— 14 днів, а потім переносять у теплицю, в якій підтримується температура 20—22 °С. Крім цього, ще застосовують метод холодного пророщування в рулонах з фільтрувального паперу.

Найбільш простим і доступним методом визначення холодостійкості насіння кукурудзи є сівба в ранні строки в польових умовах.

Для того, щоб визначити тільки відношення насіння до холоду, треба виключити такий фактор як дію мікроорганізмів, що знаходяться в ґрунті або на самих зернівках. Така можливість появляється тоді, коли вирощують оброблене насіння фунгіцидами на стерильному ґрунті або його заміннику.

Більш холодостійкими є і ті зразки, в яких сходи рослин мають інтенсивне зелене забарвлення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]