19.Поняття та класифікація товарів

Товар - це фізичні об'єкти, послуги, особи, місця, організації, ідеї, робоча сила або все те, що призначене для обміну.

Існує кілька способів класифікації товарів: 1. Експортний - товар відповідає вимогам того сегменту ринку країни (групи країн), де намічається його продаж: а) ринкової б) масовий (актуальний)

2. За призначенням: А) товар індивідуального споживання( товари короткострокового користування; товари довгострокового (тривалого) користування; послуги; товари ексклюзивного ассортименту;  товари повсякденного попиту; допоміжні товари і послуги) 

3. Послуги: 1) побутові: харчування, житло, обслуговування, відпочинок; 2) ділові: технічні, інтелектуальні, фінансові; 3) соціальні: освіта, охорона здоров'я, безпека, розвиток (музеї, театри, клуби, екскурсії); 4) виробничого призначення: експлуатація, ремонт, консультація.

20.Макросередовище маркетингу

Макросередовище - це фактори, які впливають на фірму та її мікросередовище і які вона НЕможе контролювати. Поняття макросередовища визначають п'ять груп факторів: економічні; соціально-культурні; політико-правові технологічні; природно-географічні. Економічні фактори. Темпи інфляції, рівень зайнятості, міжнародний платіжний баланс, стабільність національної валюти повинні постійно оцінюватися під час аналізу економічного середовища. Соціально-культурні фактори. Суспільство складається з груп людей, які мають різні культурні характеристики (ставлення до підприємництва, ролі жінок у суспільстві тощо). Культурні цінності навряд чи можна змінити, їх слід сприймати як об'єктивну реальність і враховувати в діяльності фірми

Політико-правові фактори. Найважливішими елементами політико-правового середовища є: законодавство; урядові установи; впливові групи населення. Технологічні фактори. Науково-технічний прогрес надає можливість використовувати при виготовленні продукції сучасні ефективні технології, значно розширився спектр можливостей фірми для просування товарів через засоби телекомунікацій. Природно-географічні фактори. Під час прийняття рішення щодо стратегії й тактики потрібно враховувати кліматичні та географічні умови.

21.Цілі маркетингових досліджень — це інформація, яка потрібна для вирішення проблем.

Виділяють такі цілі маркетингових досліджень:

1)Пошукові (розвідувальні) — спрямовані на пояснення проблеми, що склалася. Як правило, необхідність в пошукових дослідженнях виникає при неспроможності старого знання про об’єкт, при неможливості пояснити виявлені явища за допомогою існуючих концепцій. Пошукові дослідження також доцільні для генерування ідеї нового продукту або коли фірма не може чітко визначити свої проблеми, а тільки формулює своє незадоволення наявним положенням. В останньому випадку основна задача дослідження — знайти та виявити проблеми.

2)Описові (дескриптивні) — характеристика ситуації на основі додаткової інформації, отриманої з різних джерел. Як правило, потреба в описових дослідженнях виникає при необхідності виявити розмір об’єкту (наприклад, ринку або сегменту), поточний стан його основних характеристик. Наприклад, у процесі описового дослідження цільового сегменту виявляються характеристики споживачів (профіль сегменту), мотивація покупки товару, процедура оцінки якості товару, механізм прийняття рішення про покупку, частота покупок товару. При проведенні описових досліджень, як правило, потрібно знайти відповіді на питання: хто, що, де, коли та як.

3)Причинні (каузальні) — передбачають вивчення причин проблеми, що виникла, для визначення оптимального варіанта її вирішення. Каузальні дослідження передбачають перевірку гіпотези про наявність якогось причинно-наслідкового зв’язку. Наприклад, як уплине 5 %-ве зростання ціни на об’єм продажу товарів або як позначиться на ефективності рекламної компанії 10 %-ве зростання її бюджету.

4)Тестові — передбачають відбір перспективних варіантів або оцінку правильності прийнятих рішень (наприклад, стосовно властивостей товару або варіантів рекламного звертання).

5)Прогнозні — допомагають керівництву прийняти рішення щодо стану об’єкта в майбутньому (наприклад, відносно інвестицій в нові проекти, ринкової стратегії та тактики).

22.Психографічні фактори При сегментуванні за психографічними факторами покупців розподіляють на групи: 1. За належністю до соціального класу — незаможні, середнього достатку, достатку більшого за середній рівень, високого достатку. Стратифікація нашого суспільства, що враховує цей фактор, поки що тільки розробляється. 2. За стилем життя — богемний, елітарний, молодіжний, спортивний. За особистими якостями — амбіційність, імпульсивність, авторитарність тощо. За адаптивністю споживачів до нового товару — розподіл споживачів за реакцією на появу нового товару або нової збутової концепції. З точки зору адаптації, у типовому випадку на ринку існує п'ять сегментів споживачів.:суперноватори,новатори,помірні новатори,помірні, суперноватори Кількісний розподіл споживачів за групами, що відтворюють різну форму прийняття новинок, був визначений на основі широких спеціальних досліджень. Переважна більшість споживачів належить до "помірних". Хоча можливі суттєві корективи, пов'язані з існуванням хронічного дефіциту, нестабільністю фінансової системи, яка призводить до ажіотажного попиту, або, навпаки, до замороження товарообороту. Слід зазначити також, що на всіх ринках існують специфічні групи споживачів, які з психологічних та соціальних причин зорієнтовані на "новаторське" сприйняття. Насамперед це — молодь, для якої такий тип поведінки асоціюється з незалежністю, сміливістю, тобто є своєрідною формою самовираження. 23.Поняття сегментування ринку та процесу сегментування

Сегментува́ння ри́нку — розподіл потенційних споживачів на групи на основі відмінностей в їх потребах, характеристиках та поведінці. Застосування концепції ринкового сегментування дозволяє підприємству (фірмі) досягти максимальної результативності маркетингової діяльності шляхом використання своїх сильних сторін з урахуванням реальних умов на ринку. Сегментування – це поділ усього ринку на окремі частини (сегменти), кожен з яких охоплює більш або менш однорідні групи потенційних покупців з приблизно однаковими споживчими перевагами і стереотипом поведінки.

-Сегментування за географічним принципом — розподіл ринку на різні географічні об’єкти: країни, штати, регіони, округи, міста, мікрорайони.

-Сегментування за демографічним принципом — розподіл ринку на споживчі групи за такими демографічними ознаками, як вік, стать, розмір сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї, рівень прибутків, рід занять, освіта, віросповідання, раса і національність.

-Сегментування за мотивами для здійснення купівлі або використання товару — розподіл ринку на групи на підставі тих мотивів, які супроводжували виникнення ідеї про придбання товару, фактичне придбання товару або використання придбаного раніше товару.

-Сегментування за поведінковим принципом — розподіл ринку на групи споживачів за їхнім рівнем знання товару, ставленням до товару, характером його використання або за реакцією на товар.