- •Опорні конспекти лекцій
- •Тема 2. Наукове забезпечення технологічних процесів
- •Змістовий модуль 2. Галузеві особливості систем технологій.
- •Тема 3. Гірничодобувна галузь.
- •Тема 4. Виробництво стали, прокатне виробництво
- •Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти систем технологій.
- •Тема 1 Техніко-економічне забезпечення технологічних процесів. 2 години План.
- •Класифікація технологічних процесів. Принципи організації технологічних процесів.
- •Шляхи та закономірності розвитку технологічних процесів.
- •Група технічних рішень революційного типу характеризується такими властивостями:
- •Термінологічний словник
- •Питання для поточного контролю знань
- •Теми рефератів
- •Тестові завдання для перевірки знань
- •Тема 2 Наукове забезпечення технологічних процесів. 2 години
- •2.2 Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями
- •2.3 Патентна чистота об’єктів. Патентний захист промислової власності.
- •2.4 Сутність і принципи прогнозування розвитку підприємства
- •Термінологічний словник
- •3.2 Характеристика способів видобування нафти і газу.
- •3.3 Характеристика способів видобування вугілля, екологічні проблеми пов’язані з видобутком вугілля
- •3.4 Системи технологій видобутку та переробки торфу.
- •Термінологічний словник
- •4.2 Технологія виробництва чорних металів.
- •Для оцінювання ефективності роботи доменної печі та всього процесу плавки використовують такі техніко-економічні показники:
- •Середня структура собівартості чавуну складається приблизно з таких затрат, %:
- •4.3 Технологія виробництва сталі.
- •Принцип маркування сталей.
- •Найбільш поширені леговані сталі:
- •4.4 Технології виробництва кольорових металів.
- •Термінологічний словник
- •Питання для поточного контролю знань
- •Теми рефератів
- •Література: 6, 9, 11–13, 15, 19, 21, 27, 34, 43, 50, 53, 57, 58, 63.
- •5.2 Характеристика способів класифікації хіміко-технологічних процесів та управління ними (виробництві кислот, соди, мінеральних добрив, гуми, каучук)
- •Виробництво будь-яких хімічних волокон можна умовно розподілити на чотири стадії.
- •Технологія виготовлення гуми складається з чотирьох стадій:
- •5.3 Технологію переробки нафти та отримання нафтопродуктів.
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •16. На швидкість хімічної реакції впливає:
- •Література: 6–8, 13–15, 21, 24, 29, 30, 33, 35, 42, 44, 45, 51, 54–57,
- •Виготовлення керамічних виробів – тривалий процес. Він складається з таких стадій:
- •6.2 Характеристика технологій будівництва.
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література: 2, 4–6, 8, 13, 15, 17, 19–21, 28, 36, 38, 49, 57.
- •7.2 Характеристика різних способів виготовлення машинобудівної продукції.
- •7.3 Характеристика технологічних процесів виробництва машинобудівної продукції.
- •Термінологічний словник
- •Питання для поточного контролю знань
- •Теми рефератів
- •Визначте:
- •Література: 2, 6, 8, 13, 15, 19, 21, 22, 31, 32, 35, 47, 57, 62.
- •Способи зм’якшення підрозділяються на хімічні, фізичні й фізико-хімічні.
- •8.2 Класифікація, склад і основні характеристики палива.
- •8.5 Класифікація газоподібного палива.
- •Тема 9 Інноваційні процеси. 2 години
- •9.2 Типи інноваційних процесів:
- •9.3 Основні показники ефекту та ефективності інновацій.
- •Економічна оцінка інновацій першої групи включає у себе:
- •9.4 Нові прогресивні технології. Нанотехнології.
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •7. До основних напрямків розвитку сучасних технологій належать:
- •10.2 Види та Класифікація інвестицій.
- •10.3 Проблеми інвестиційного забезпечення технологічного рівня виробництва у перехідний період. Роль інвестицій у розвитку економічних процесів
- •Список рекомендованої літератури
8.5 Класифікація газоподібного палива.
Генераторні гази одержують у результаті газифікації твердого палива (вугілля, торф, напівкокс) окисленням водню, який в них міститься, при високій температурі.
Залежно від призначення генераторного газу виділяють: паливо для промислових печей, двигунів внутрішнього згорання чи побутових газових установ. Генераторний газ в залежності від реагенту продування одержують наступних видів: повітряний, водяний, змішаний; процес проходить у вертикальних печах-газогенераторах, в які зверху завантажують паливо, а знизу проводять його продування. Якщо окислювач — повітря, то одержаний газ називають повітряним генераторним газом, пари води — водяним генераторним газом, суміші водяної пари і кисню — парокисневим генераторним газом (змішаним).
Доменний газ є побічним продуктом доменного виробництва і після очищення від пилу використовується в суміші з коксовим газом у цехах металургійних підприємств. Теплота згорання доменного газу 900—1000 Ккал/м3, або 3770— 4190 кДж/м3.
Коксовий газ одержують у результаті коксування твердого палива. Його використовують для нагрівання коксових, мартенівських і скловарних печей, для комунально-побутових потреб і як сировину в хімічній галузі.
Зріджені гази при температурі від -30°С до +40°С і тиску 0,2—1,6 МПа перебувають в рідкому стані, а при підвищенні температури і зниженні тиску переходять у газоподібний стан. Їх одержують на газоконденсаторних установках при газових родовищах і як побічний продукт при переробці нафти. Випускаються трьох видів: пропан технічний, бутан технічний і суміш пропану з бутаном.
Стиснені гази містяться в балонах і газопроводах під тиском до 20 МПа. Стиснені гази випускаються трьох марок: коксовий метанозований, коксовий збагачений і природний.
Газоподібне паливо з транспортних магістральних трубопроводів надходить на газорозподільні станції і після відповідної підготовки по газопроводах постачається споживачам або подається в накопичувальні резервуари для зберігання.
Газ зберігається в балонах, газгольдерах і підземних сховищах. Балони для зберігання газу (пропану, бутану та ін.) виготовляються з якісних сталей і розраховані на тиск 20,15 і 10 МПа. Для розпізнавання їх фарбують у червоний колір.
Горючі гази в різноманітних пропорціях з повітрям утворюють вибухові суміші, крім того, деякі з них, особливо промислові, токсичні і отруйні. При вдиханні метану — основного компоненту природного газу — настає задуха. Зріджені гази, коли попадають на шкіру людини, викликають обмороження. Тому необхідно при поводженні з ними суворо дотримуватись правил безпеки.
Тема 9 Інноваційні процеси. 2 години
План
9.1 Інноваційні системи технологій, їх характеристика.
9.2 Типи інноваційних процесів:
9.3 Основні показники ефекту та ефективності інновацій.
9.4 Нові прогресивні технології. Нанотехнології.
9.1 Інноваційні системи технологій, їх характеристика.
Інноваційні системи технологій – новостворені або вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно – технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, які істотно поліпшують структуру та якість технологій і соціальної сфери.
Процес нововведення (інноваційний процес) є багатостадійним і циклічним. На початковому етапі інноваційний процес здійснюється за рахунок ресурсів діючого виробництва, а у кінцевому рахунку(після доведення новин до комерційного використання) сприяє підвищенню якості продукції, розвитку виробничих сил та виробничих відносин, досягненню більш високих економічних результатів. Завдяки процесам нововведень виробничо – економічні системи (ВЕС) дістають нову якість, яка відповідає вимогам зовнішнього середовища і дозволяє зберегти або поширити позиції у відповідному секторі ринку.
Стадії інноваційного процесу обслуговують наступні фази життєвого циклу нововведень: постановка проблем і виникнення ідеї нововведення; розробка ідеї; перше освоєння новин (впровадження); широке розповсюдження новин (дифузія); використання потенціалу новин і отримання прибутку; рутинізація новин і пошук більш досконалих продуктів або технологій.
Незважаючи на різноманітність нововведень, можна виділити такі головні стадії інноваційного процесу: фундаментальне та пошукове наукове дослідження, прикладна розробка, конструкторсько-технологічне проектування, будівельне проектування, матеріальне виробництво, споживання.
Кожна стадія має вхід (стимул) і вихід (результат). Наприклад, стимулом наукового дослідження є отримання нового знання, виходячи з вимог практики або внутрішніх законів розвитку науки, а результатом дослідження є ідеї, що зафіксовані у публікаціях. Результат кожної попередньої стадії стає стимулом для наступної, результатом останньої стадії є прибуток, частка котрого спрямовується на відтворення інноваційного циклу, або соціальний та екологічний ефект.
Стадії інноваційного процесу відрізняються у залежності від типу нововведень. Наприклад, розробка нових економічних методів потребує наукових досліджень і розробки методичних рекомендацій. При розробці нових конструкцій крім досліджень необхідні проектно-конструкторські роботи, створення дослідного зразка, випробування, експериментальне виробництво, розробка технічних умов і стандартів. Дещо інший склад інноваційного процесу спостерігається при розробці планувальних рішень, інженерних систем, машин та механізмів, автоматизованих систем управління виробництвом і персоналом.
Класифікація нововведень дозволяє розподілити їх за найбільш важливими ознаками з урахуванням різноманітних особливостей всіх ланок виробництва. Класифікація нововведень є необхідною, оскільки від типу новин, які впроваджуються, залежать витрати на нововведення, методи організації інноваційних процесів, ефективність нововведення.
Нововведення слід класифікувати: за значенням і ефективністю (базисні та удосконалюючи); за змістом (продуктові, техніко-технологічні, організаційні, економічні, управлінські, політичні, соціальні, юридичні); за сферою застосування (широкого і часткового застосування); за рівнем новизни (радикальні, що здійснюються на підставі раніше невідомих законів та закономірностей, і нововведення на базі відомих законів та закономірностей).
Дуже важливим для випереджаючого розвитку економіки є впровадження базисних інновацій. Базисні інновації засновані на наукових відкритих і великих винаходах, що лежать в основі нових поколінь техніки. Базисні інновації реалізують через розгалужену мережу поліпшуючих інновацій, що забезпечують поширення принципово нової техніки і технології в різних сферах виробництва, підвищують ефективність технологічного укладу в цілому.