Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

s2_matan_kol_shpore_html_pdf

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
7.12 Mб
Скачать

і диференційовані на J і її похідна обчислюється за формулою:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

x,

 

dx

f

 

 

 

,

 

 

 

 

f

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. Позначимо праву частину рівності (6) як g

 

і для довільної точки

J і

 

 

h :

h J

розглянемо приріст функції

в точці

 

та оцінимо вираз:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h)

 

( )

g( )h

 

 

 

f (x,

 

h)

f (x, )

 

(x, ) dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

h)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

h)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x,

 

h)

f ( ( ), )

( )h dx

 

 

 

 

 

f (x,

h)

 

f ( ( ), ) ( )h dx

.

 

 

 

 

 

(

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За

попередньою

теоремою

першій

доданок є

o

h

 

,

легко

 

також

оцінити

два

інших

доданки:

(

 

h)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x,

 

h)dx

 

(

 

h)

 

 

(

)

f (

,

 

h)

(

(

)h

o(h)) f ( ,

h) , де

-

проміжна

(

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

точка, між

(

) та

(

 

h) . З неперервності

 

f ,

маємо:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (

,

 

h)

f (

(

),

)

(

)

 

 

0 при h

 

0. Тоді маємо таку оцінку різниці:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x,

 

h)

 

f ( ( ), )

( )h dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( )h f (

,

h)

o(h)

 

 

(

)hf ( ( ),

)

 

 

o(h)

, аналогічно

оцінюється

третій

доданок.

 

 

 

 

 

 

 

Підсумовуючи все це маємо формулу (6).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай тепер I1

[a,b], I 2

[c, d ] , E

I1

I 2 ,

f

C(R) тоді можна визначити неперервні функції

 

b

 

 

 

d

 

 

 

 

 

F :

f (x, )dx,

I 2 ,

: x f (x,

)d

,

x

I1 на своїх областях визначення. Позначимо:

 

a

 

 

 

c

 

 

 

 

 

d

d

b

 

 

d

b

 

 

 

 

A

F( )d

 

f (x, )dx d

 

d f (x, )dx ,

 

c

c

a

 

 

c

a

 

 

 

 

b

b

d

 

 

b

d

 

 

 

 

B

(x)dx

f (x, )d dx

dx f (x, )d .

 

a

a

c

 

 

a

c

 

 

 

 

Інтеграли A, B називаються повторними.

#23. Інтегрування власного інтеграла, залежного від параметра.

Теорема (Інтегрування по параметру ІЗП)

5.

 

Якщо f

C(R) , то A B .

 

 

 

 

Доведення. Розглянемо дві функції:

 

 

t

b

 

b

t

, t [c, d ] .

 

: t d

f (x, )dx , t [c, d ] ,

: t dx f (x, )d

 

c

a

 

a

c

 

 

 

Легко побачити за теоремою 3, що

 

b

t [c, d ] , а

(t)

f (x, t)dx (t)

 

 

 

 

 

 

a

 

також

(c) (c) 0 .

З останньої умови та тотожності

слідує

рівність

, а тому при t

d маємо, що A

B .

 

Теорема доведена.

Зауважимо, що усі наведені теореми цього розділу є лише достатніми умовами.

#24. Невласні інтеграли, залежні від параметра: означення, рівномірна збіжність, зв/язок з ф.п. та ф.р. (теорема). Критерій Коші.

Невласні інтеграли 1 роду, залежні від параметра

 

Нехай I1

[a,

) , I 2

(c, d ) , E I1 I 2 , f : E

R . Розглянемо інтеграл:

F ( )

f (x,

)dx ,

I 2 ,

(1)

 

a

 

 

 

який називається невласним інтегралом першого роду, залежним від параметра (НІЗП).

Інтеграл F ( ) називається збіжним на інтервалі I 2 (позначимо це таким чином F ( )

, або F

),

якщо він збігається I 2 , тобто

 

 

x

 

I 2

lim

f (t, )dt I ( ) R .

(2)

 

x

a

 

 

 

 

Якщо розписати означення границі за Коші, то одержимо:

 

 

x

 

I 2 I ( ) R

0 A( , ) a : x A

I ( ) f (t, )dt

,

 

 

a

 

або еквівалентне наведеному:

I 2

0 A( , ) a : x A

f (t, )dt

.

(3)

 

 

x

 

 

Збіжний на інтервалі I 2

інтеграл F ( ) називається рівномірно збіжним на I 2 (позначимо це таким

чином F ( )

, або F

), якщо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

A( )

a :

x

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sup

 

 

f (t, )dt

 

,

 

 

(4)

 

 

 

 

 

 

I2

 

x

 

 

 

 

 

 

 

або аналогічно можна записати:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

A( )

a :

x

A

A

 

 

f (t,

)dt

 

,

(5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

Теорема 1.

(Критерій Коші)

 

 

 

 

Інтеграл F ( ) збігається рівномірно на інтервалі I 2

тоді і тільки тоді, коли

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

A0

a :

A1

A0 , A2

A0

sup

 

f (t,

)dt

 

 

(6)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I2

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. Необхідність. Нехай F (

) рівномірно збігається,

тобто для нього виконується умова (4), з неї

слідує, що

0

A(

)

a :

A1

A, A2

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sup

 

f (t,

)dt

 

,

 

sup

 

f (t,

)dt

 

 

 

sup

 

f (t,

)dt

 

sup

 

f (t, )dt

f (t,

)dt

 

I 2

 

A

 

 

 

 

 

 

 

I2

A

 

 

 

 

 

 

I2

A

 

 

 

 

 

I2

A

 

A

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sup

 

 

f (t,

)dt

 

sup

 

 

f (t,

)dt

2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I2

 

A

 

 

 

 

I2

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Необхідність доведена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Достатність.

Якщо

виконується

умова

(6),

з

урахуванням

збіжності

F ( )

маємо:

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

f (x,

)dx

 

 

 

f (x,

)dx

 

 

 

I 2 .

Тепер

переходимо

до супремуму по

I 2 і

маємо

A2

 

A1

 

 

 

 

A1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

потрібне, враховуючи що A1 - довільне і A1

 

A sup

 

f (t,

)dt

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I2

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема доведена.

6. Невласні інтеграли 2-го роду, залежні від параметра

Нехай I1

[a,b) ,

I 2

(c, d ) , E

 

I1

I 2 ,

f : E

R і

I 2

збігається невласний

інтеграл

другого роду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1)

 

 

F

f

x,

dx ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то можна вважати визначеною функцію F

, яку називатимемо невласним інтегралом другого роду, залежним

від параметра .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтеграл F

називається рівномірно

збіжним

на інтервалі I 2 ,

якщо

він збігається на I 2 і

0

0:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

(2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,

 

I 2

 

f

x,

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Невласний інтеграл другого роду (1) очевидною заміною t перетворюється в невласний інтеграл

b x

першого роду, тому всі попередні твердження легко переформулюються на випадок невласного інтеграла другого роду.

#25

Теорема 2.

(Мажорантна ознака Вейєрштрасса)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для

того, щоб

інтеграл F ( ) збігається рівномірно на

інтервалі I 2

 

 

 

достатньо, щоб існувало таке число x0

a і така функція [x0 ,

)

R ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

що

I 2 , x

x0 справджується нерівність

f (x, )

 

(x) та інтеграл

 

 

 

(x)dx був збіжним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. За умовами теореми

 

I 2

інтеграл F (

) збігається (за мажорантою

ознакою

при

фіксованому

I 2 ).

Із

збіжності інтегралу

(x)dx

 

 

0

A0 a :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

 

 

A

A0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

внаслідок чого

(x)dx

 

I 2

 

f (t,

)dt

 

f (t,

)dt

 

(x)dx

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

A

 

 

A

 

 

 

 

A

 

 

 

 

F (

) збігається рівномірно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

#26

Теорема 3.

(Ознака Абеля)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо інтеграл F ( )

збігається рівномірно на проміжку I 2 ,

а функція

 

 

 

 

: E

R - обмежена,

та монотонна по

змінній

x ,

то інтеграл

 

 

 

 

(

)

 

f (x, )

(x,

)dx збігається рівномірно на I 2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення.

З рівномірної збіжності F ( ) можемо записати критерій Коші:

0

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A0 a :

A1

A0 , A2

A0

 

f (t,

)dt

 

 

, позначимо M

 

sup

 

(x,

)

0 (при M

0

 

 

 

 

 

 

 

A1

 

 

 

 

 

 

( x, ) E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

теорема очевидна). З монотонності

та інтегрованості f

на проміжку [ A1 , A2 ] запишемо

другу теорему про середнє:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x, )

(x,

)dx

 

 

( A1 , )

f (x,

)dx

 

( A2 , ) f (x, )dx

2M

, а далі з критерію Коші

 

A1

 

 

 

 

 

A1

 

 

 

 

A1

 

 

 

 

 

 

 

все й слідує.

#27

Теорема 4.

(Ознака Діріхле)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо функція

: E

 

R - монотонна по змінній x

I 2 , а також

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0 на проміжку I 2 , а функція x f (t, )dt - обмежена на E ,

то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтеграл ( )

f (x,

) (x,

)dx збігається рівномірно на I 2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення. З рівномірної збіжності

0 можемо записати умову:

0

A0 a :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A1

A0

I 2

 

 

(A1, )

 

,

позначимо M

sup

f (t,

)dt

 

0 (при M

0 теорема

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( x, ) E

a

 

 

 

 

 

очевидна). З монотонності

та

інтегрованості

f на

проміжку [ A1 , A2 ] запишемо другу

теорему про середнє:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

A2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x,

) (x,

)dx

 

 

( A1 , )

f (x,

)dx

 

 

( A2 , )

f (x,

)dx

 

2M

, а далі з критерію Коші

 

A1

 

 

 

 

 

A1

 

 

 

 

 

 

A1

 

 

 

 

 

 

 

все й слідує.

#28

Теорема про неперервність інтеграла, залежного від параметра.

Теорема 2.

Якщо функція f x, yвизначена і неперервна як функція від двох змінних в прямокутнику

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x, y : a

x

b, c

y

d

 

, то інтеграл I y

f x, y dx є неперервною функцією від

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

параметра y

c, d .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

○ За теоремою Кантора функція f

x, y , неперервна на компакті, є рівномірно

 

 

 

неперервною на цьому компакті, тобто для

0

 

0 , що із нерівностей

 

x

x

 

,

 

 

 

 

y

 

y

 

слідує нерівність

 

f x , y

f

x , y

 

. Покладемо x x

x , y

y,

 

 

y

y0 . Тоді

 

 

 

 

 

 

 

при

 

y

y0

 

для будь-якого x маємо

 

f x, y

f x, y0

 

, а це означає, що при y

 

y0

 

 

 

 

 

 

f

x, y

f x, y0

(прямує) рівномірно відносно x . Відповідно за теоремою 1 отримуємо

 

 

 

b

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim f

x, y dx

f x, y0

dx , тобто lim I

y

 

I y0

, а це означає, що функція I y

є неперервною

 

y

y0

a

 

 

a

 

 

 

y y0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на відрізку

c, d

, оскільки y0 – довільна точка цього проміжку. ●

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки функція I y

є неперервною на проміжку c, d , то ця функція є інтегрованою на

 

c, d .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо функція f x, y

є неперервною в прямокутнику

x, y : a

x

b, c

 

 

y

d

 

, то

 

d

 

 

 

 

 

d

b

 

b

d

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I y dy

 

dy f x, y dx

 

dx f x, y dy .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

 

 

c

a

 

a

c

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

○ Кожен з повторних інтегралів у цій формулі дорівнює подвійному інтегралу від функції f x, yна прямокутнику П.●

#29

30

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]