Жовтий корпус

Будинок Гуманітарного («Жовтого») корпусу університету (бульв. Т.Шевченка, 14); збудований в 1850-52 рр. у формах класицизму за проектом архітектора Олександра Вікентійовича Беретті (1816-95 рр.), сина В. І. Беретті, автора проекту Головного корпусу університету. Будинок належав Першій гімназії(в гімназії викладали визначні історики М. Берлинський та М. Костомаров, серед вихованців — художникиМикола Миколайович Ґета В.Левандовський, історик М. Закревський, економіст М. Бунге, поет М.Гербель, скульптор П. Забелло, письменники М. Булгаков та К. Паустовський, майбутні академіки Є. Тарле та О. Богомолець, А. Луначарський). У 1919 р. в будинку гімназії жив перший президент Академії Наук України академік В. Вернадський. З 1959 року будівля є навчальним корпусом університету.

Бібліотека Максимовича

Будинок Бібліотеки університету ім. М. Максимовича (вул. Володимирська, 58); збудований у 1939-40 рр. у стилі неокласицизму за проектом архітекторів В. О. Осьмака та П. Ф. Альошина як гуманітарний корпус університету. Бібліотечні фонди становлять 3.52 млн видань. Це найбільша за розмірами своїх фондів наукова університетська бібліотека в Україні.

Будинок бібліотеки разом з будинком філії № 1 Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського(вул. Володимирська, 62), збудованим за проектом тих же архітекторів у 1929-30 рр., та Головним («Червоним») корпусом університету складає цілісний архітектурний ансамбль.

Університетське містечко

Корпуси факультету кібернетики та механіко-математичного факультету Київського університету

Забудова комплексу нових корпусів університету ведеться з 60-х років XX століття на південно-західній околиці Києва (навпроти Національного Центру Виставок і Ярмарків). Автори проекту — архітектори В. Є. Ладний, М. П. Будиловський, В. Є. Коломіець, інженер В. Я. Дризо.

Проект комплексу споруд інститутів міжнародних відносин і журналістики (вул. Мельникова, 36) розробили архітектори «Київпроекту»О. Носенко, І. Шпара, Ю. Духовичний, О. Кліщук та Я. Віг. Їх проект у1995р. був удостоєнийДержавної премії України в галузі архітектури^[10].

Ботанічний сад

Університетський Ботанічний Сад [8]імені Академіка Олександра Васильовича Фоміна (1869–1935 рр.) закладений у 1839 році за планом архітектора В. І. Беретті ботанікомР. Е. Траутфеттером. Загальна площа становить 22.5 гектара, в колекції саду понад 10 тисяч видів, форм та сортів рослин.

Кліматрон в Ботанічному Саді імені Академіка О. В. Фоміна; висота його після реконструкції 1977 р. становить біля 33 метрів і є найбільшою у світі. Перший оранжерейний комплекс збудовано у 1846-49 рр. для колекції тропічних та субтропічних рослин, яка налічує зараз понад 2 тисяч одиниць і є однією з найбільших в Європі.

Астрономічна обсерваторія

Докладніше: Астрономічна обсерваторія КНУ

Астрономічна обсерваторія Київського університету [9](вул. Обсерваторна, 3) заснована в 1845 році. Спершу планувалося розмістити університетську обсерваторію вприміщенні головного корпусу університету (про що свідчать наявні архітектурні проекти будівлі), однак пізніше вирішили побудувати для неї окрему будівлю. Це завдання знову довірили Вікентію Беретті, за чиїм проектом вона і була побудована в 1841–1845 роках і офіційно відкрита 7 лютого 1845 року.