2. Ринок електроенергії
В умовах державного централізованого планування енергоспоживання баланс економічних інтересів виробників і споживачів електроенергії зводився на рівні державних планів, при цьому споживач повинен був одержувати заплановану кількість дешевої електроенергії в зручний для нього час. Тому основне призначення електроенергетичної галузі полягало в надійному, безперебійному енергопостачанні споживачів в запланованих обсягах. Для досягнення цієї мети здійснювалося управління процесом виробництва, передачі і розподілу електроенергії. Навантаження регулювалася методом прямого управління - на вимогу урядових органів і енергокомпаній. У цих умовах електрична енергія розглядалася, насамперед, як фізична субстанція, тому першочерговим (і єдино необхідним) засобом управління енергоспоживанням була автоматизована система диспетчерського управління (АСДУ), що виконує роль регулятора потоків електричної енергії в процесі її виробництва, передачі і розподілу.
Потреба в обліку великих потоків електроенергії при її експорті і при перетоках між енергосистемами, об'єднаними енергетичними системами і в масштабах Єдиної енергетичної системи, зумовила необхідність створення локальних автоматизованих систем вимірювання (контролю) електроенергії (АСІЕ).
У період переходу до ринкової економіки електроенергія стає повноцінним товаром - об'єктом купівлі-продажу. Оскільки процес купівлі-продажу завершується тільки після оплати (реалізації), електроенергія як товар виражається не тільки кількістю, але і вартістю. При цьому основними ринковими параметрами стають кількість корисно відпущеної енергії і її сплачена вартість, а формуються роздрібний і оптовий ринки електроенергії являють собою по суті ринок корисно спожитої електроенергії.
Розвиток ринку електроенергії на основі економічного методу управління зажадало створення повномасштабних ієрархічних систем: автоматизованих систем вимірювання електроенергії (АСІЕ), обліку споживання та збуту електроенергії (АСУПСЕ), диспетчерського управління (АСДУ), контролю та обліку енергоспоживання (АСКОЕ).
Основна особливість економічного методу управління - розгляд енергоспоживання як головної ланки, керуючого ринком електроенергії, який в свою чергу представляється сукупністю власне технологічного процесу (виробництва, передачі, розподілу та споживання електроенергії), обліково-фінансового процесу енергоспоживання, а також політико-економічного (що відображає поточну політику в області енерговикористання). Це і є передумовою для управління ринком електроенергії за допомогою створення єдиної, інтегрованої, системи управління енергоспоживанням на базі систем АСІЕ, АСУПСЕ, АСДУ і АСКОЕ.
Улаштування системи аское
Найчастіше,
система АСКОЕ – це розширена система
ЛУЗОД. Пристрій АСКОЕ можна пояснити
на прикладі спрощеної структурної схеми
АСКОЕ, наведеної нижче.
Рисунок 1 – Структурна схема АСКОЕ
На структурній схемі можна побачити, що «Споживач 2» має ЛУЗОД з чотирма лічильниками електроенергії, встановлених в ТП-3. Важливо зазначити, що один комплект обладнання ЛУЗОД «Споживача 2» використовується для дистанційного обліку електроенергії по всіх чотирьох лічильників електроенергії ТП-3, які з'єднані між собою цифровим інтерфейсом. Тобто один ЛУЗОД дозволяє підключати як один лічильник так і декілька, якщо вони розташовані в межах одного РУ і є можливість прокладки кабельних ліній зв'язку між лічильниками.
Також на структурній схемі АСКОЕ видно, що «Споживач 1» має дві окремі трансформаторні підстанції: ТП-1 і ТО-2, на кожній з яких виконаний монтаж ЛУЗОД.
«Споживач 1», використовуючи наявне обладнання ЛУЗОД, розширив функціональність системи, встановивши АСКОЕ. Причому для дистанційного зчитування даних з ЛУЗОД №1 використовується GSM/GPRS канал зв'язку, а для дистанційного зчитування даних з ЛУЗОД №2 використовується кабельна лінія зв'язку, що дозволяє знизити витрати на зв'язок і підвищити надійність одержання даних, а в деяких випадках навіть знизити витрати на монтаж АСКОЕ. Також важливо відзначити, що ЛУЗОД споживачів є складовою частиною існуючої АСКОЕ відповідної енергокомпанії.
Процедура визначення груп виконується згідно "Тимчасовому порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період", затвердженого постановою НКРЕКП № 2118 від 28.12.2018 р. Основний критерій: 1. Майданчики вимірювання споживачів, що забезпечені прийнятою до розрахунків за електричну енергію схемою обліку електричної енергії (де вимірюється надходження електричної енергії на майданчик) із встановленими та введеними в експлуатацію ЛУЗОД, АСКОЕ, АСЗД або лічильниками диференційного (погодинного, зонного) обліку електричної енергії із гарантованим щодобовим зчитуванням показів, належать до групи "а" за умови забезпечення визначеним споживачем, Оператором АСКОЕ або ППКО щодобового зчитування, формування та передачі сформованих погодинних даних комерційного обліку до ОСР/НЕК.
Простіше кажучи, споживачів, у яких встановлені ЛУЗОД або АСКОЕ, або АСЗД, і виконуються вимоги щодо збору та передання комерційних даних, віднесуть до групи "а". Решта потраплять у групу "б".
Як це позначиться на самому споживачеві? Як правило, енергокомпанії для споживачів групи "а" можуть запропонувати більш вигідний тариф на електроенергію, тому що можуть прогнозувати його споживання електроенергії і, відповідно, більш точно планувати свої обсяги закупівлі електроенергії на Оптовому ринку електроенергії України, оптимізуючи свої витрати. Споживачам групи "б" енергокомпанії можуть постачати електроенергію за більш високими тарифами, так як добове погодинне споживання електроенергії по групі "б" виконується розрахунковими методами на основі "залишкового зображення", тому може мати місце похибка в розрахунках, що вплине на вартість (найчастіше в бік збільшення) електроенергії для споживачів групи "б".
Ще одна перевага у споживачів групи "а" - вони можуть вибрати собі будь-якого іншого незалежного постачальника електричної енергії з більш вигідними тарифами на електроенергію. Споживачі групи "б" цього зробити не зможуть.