• Стратегічні плани більшовицької Росії щодо України.

Більшовицька Росія мала стратегічні плани щодо України після Лютневої революції та подій 1917-1921 років. Основні аспекти цих стратегічних планів були наступними:

1. Проведення Ленінської політики "Мир без війни": Після приходу до влади більшовиків, Володимир Ленін оголосив про намір вивести Росію з Першої світової війни. Це ставило під загрозу територіальну цілісність Російської імперії, оскільки багато національних груп, включаючи українців, використовували цей момент для проголошення незалежності.

2. Розширення впливу і контролю над Україною: Більшовики намагалися зберегти контроль над українськими територіями та встановити радянську владу в Україні. Їх стратегія включала в себе військову інтервенцію та політичні домовленості з різними українськими політичними силами.

3. Військова інтервенція в Україну: Більшовики розпочали війну проти антибільшовицьких сил в Україні, включаючи Українську Народну Республіку та інші антибільшовицькі угруповання. Ця війна стала частиною більшовицької стратегії збереження контролю над Україною та запобігання її незалежності.

4. Спроби реінтеграції України в Радянську Росію: Після різних військових подій та переговорів більшовики намагалися включити Україну в склад Радянської Росії, що призвело до створення Української РСР.

5. Репресії та контроль над Україною: Більшовики вживали репресивні заходи, щоб придушити опозицію в Україні та зміцнити свій контроль. Було проведено Голодомор, який призвів до великих людських жертв.

• Іv Універсал цр: проголошення незалежності унр. Державотворча діяльність уцр.

IV Універсал Центральної Ради (УЦР) був важливою подією в історії Української Народної Республіки (УНР). Цей універсал був оголошений 22 січня 1918 року та визнавав УНР як незалежну державу. Основні аспекти IV Універсалу та державотворчої діяльності УЦР включають наступне:

1. Проголошення незалежності УНР: IV Універсал визнав Україну як незалежну державу і надавав їй право на встановлення власної форми уряду та управління. Це було кроком вперед у боротьбі за незалежність України від Російської Федерації та інших держав.

2. Формування державних інституцій: Після оголошення незалежності УНР почала формувати свої державні інституції, включаючи Уряд, парламент (Центральну Раду), органи місцевого самоврядування та армію. Універсал визначав права і обов'язки цих органів.

3. Встановлення державного права: УЦР розробляла конституційні документи та законодавство, яке регулювало державні відносини в УНР, зокрема стосунки між центральними і місцевими органами влади, права та свободи громадян, а також соціально-економічні питання.

4. Зусилля щодо міжнародного визнання: УЦР активно зверталася до іноземних держав та міжнародних організацій із проханням визнати незалежність УНР та встановити дипломатичні відносини.

5. Реформи та соціальні ініціативи: УЦР впроваджувала реформи в галузі освіти, культури, аграрного сектора та соціального забезпечення, сприяючи покращенню умов життя громадян УНР.

IV Універсал та державотворча діяльність УЦР були важливими кроками в історії України та визначили перші кроки незалежної української держави. Однак політична та військова нестабільність в регіоні, війни з іншими сусідніми державами та громадянська війна спричинили серйозні виклики для УНР, і незалежність України була обмежена.

• Українська держава Павла Скоропадського: успіхи та прорахунки. 6. Воєнно-політична ситуація в Україні у кінці 1918 – початку 1919 р. Політика державного будівництва Директорії.

Українська Держава Павла Скоропадського, також відома як Скоропадський режим, існувала в Україні в 1918 році та була короткотривалою. Ця держава мала свої успіхи, але також і прорахунки.

Успіхи Української Держави Павла Скоропадського:

1. Встановлення контролю: Скоропадський, підтримуваний Німеччиною, зміг встановити свій контроль над значною частиною України, включаючи Київ.

2. Політика стабільності: Уряд Скоропадського намагався відновити порядок та стабільність в країні після років бурхливих подій та революцій.

3. Відновлення правопорядку: Уряд Скоропадського спробував відновити правопорядок та припинити анархію, що панувала в деяких регіонах України.

4. Взаємодія з Німеччиною: Підтримка Німеччини допомогла Скоропадському укріпити свою владу та забезпечити підтримку з боку німецьких військ.

Прорахунки Української Держави Павла Скоропадського:

1. Брак підтримки населення: Скоропадський не мав широкої підтримки серед населення України. Багато українців поглядали на нього як на маріонетку німецької влади.

2. Надмірна залежність від Німеччини: Українська Держава Скоропадського була сильно залежною від Німеччини, що обмежувало її незалежність та суверенітет.

3. Антибільшовицька спрямованість: Уряд Скоропадського був антибільшовицьки спрямованим, що суперечило поглядам значної частини населення та спричинило конфлікти та опозицію.

Воєнно-політична ситуація в Україні у кінці 1918 - початку 1919 року була дуже складною і напруженою. Україна була ареною багатьох конфліктів, включаючи боротьбу з більшовиками, війну з Директорією, бойові дії з Польщею та іншими сусідніми країнами.

Політика державного будівництва Директорії, яка прийшла до влади після краху Скоропадського режиму, включала в себе спроби створення стійкої та незалежної української держави. Директорія проводила реформи в галузях освіти, армії, економіки та інших сферах. Вона також намагалася отримати підтримку від інших держав, включаючи Антанту, у боротьбі проти більшовиків та інших супротивників.

У підсумку, Українська Держава Павла Скоропадського мала обмежені успіхи через багато проблем, включаючи брак підтримки населення та надмірну залежність від іноземних сил. Воєнно-політична ситуація була дуже складною, і регіон переживав багато конфліктів та бойових дій.

• Обставини проголошення Західноукраїнської народної республіки, її внутрішня та зовнішня політика.

Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) було результатом складних подій під час кінця Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії. Ось основні обставини та особливості внутрішньої та зовнішньої політики ЗУНР:

Обставини проголошення ЗУНР:

1. Розпад Австро-Угорської імперії: Під час Першої світової війни імперія зазнала кризи та розпалася на окремі національні держави. Українські національні групи в Західній Україні прагнули встановити власну незалежну державу.

2. Роль українських політичних лідерів: Політичні лідери, такі як Євген Петрушевич та Симон Петлюра, відіграли важливу роль у створенні ЗУНР та її оголошенні.

3. Вибори до Української Центральної Ради: У грудні 1918 року були проведені вибори до Української Центральної Ради (УЦР), яка виступила ініціатором створення ЗУНР та проголошення її незалежності.

Внутрішня політика ЗУНР:

1. Наголос на національній ідентичності: ЗУНР сприяла українській національній ідентичності та культурному відродженню. Вона підтримувала українську мову, освіту та культуру.

2. Спроби створити стабільну державу: ЗУНР намагалася встановити стабільність та порядок на підконтрольних їй територіях. Вона приймала реформи в галузі адміністративно-територіального устрою та економіки.

Зовнішня політика ЗУНР:

1. Взаємодія з іншими національними рухами: ЗУНР співпрацювала з іншими національними рухами, зокрема з Польщею та Чехословаччиною, які також боролися за свою незалежність в регіоні.

2. Військові конфлікти: ЗУНР стикнулася з військовими конфліктами, зокрема з Польщею, яка претендувала на певні землі Західної України. Ці конфлікти призвели до втрат територій та погіршили стан держави.

3. Боротьба з більшовиками: ЗУНР вела боротьбу проти більшовиків, які намагалися розповсюдити свою владу на територіях ЗУНР.