Найважливіші відмінності буддизму від християнства

1. У буддизмі відсутнє вчення про Бога. Наприклад, за словами Далай-лами XIV, – "ми [буддисти] не визнаємо Бога як творця, вважаємо що творец усього – сама людина, а Будда і його спадкоємці й учні – лише наставники, учителі духу". Таким чином, буддизм це "релігія" без Бога, або "атеїстична релігія". Для більшості буддистів навіть не суттєво – чи вірять його адепти в історичність Будди, – важливо, щоб вони приймали його вчення. Іноді Будда ототожнюється з нірваною.

2. Душа людини в буддизмі вважається ілюзією; тут заперечується реальність особистості. У християнстві людина – це образ Божий.

3. У буддизмі відсутнє поняття гріха, але є вчення про карму, тобто продовженні будь-якого вчинку в майбутньому. Наприклад, в одному із сучасних буддистских трактатів написано: "Єдиний "гріх", що у вас може бути, це уявлення про те, що ви ... здатні грішити".

4. У буддизмі гіпертрофоване сприйняття страждань. У християнстві, навпроти, страждання розуміються як Божественне відвідування ("кого Бог любить, того Він карає…").

5. Буддизм декларує, що не вважає своє вчення єдино істинним, але наполягає на необхідності співпраці всіх религий і ідеологій, вважаючи таку співпрацю фактичною перемогою буддистских ідей.

6. Буддистська нірвана, з християнської точки зору, рівносильна духовному самогубству.

Про сутність нірвани, про те, чи є це буття, чи небуття, Будда запитувати не велів: коли лікар дає тобі ліки з порукою, що вони допоможуть, не треба запитувати, чи складенеі ці ліки з рослинних чи з мінеральних речовин. Таким чином, самогубство прямо не називається, а навколо “нірвани” створюється поетичний ореол. Буддизм вражає саме тим мистецтвом, з яким він вміє надати привабливий вигляд своїм відразливим похмурим ідеям.

"Коли на небі грозова хмара немов б'є в барабан, а весь проміжок від неба до землі наповнений дощовими потоками, – тоді чернець у печері віддається самозануренню, і немає для нього більшої радості; на квітучих берегах рік, увінчаних лісами, сидить він, віддаючись самозануренню, і немає для нього більшої радості”.

Так поється в одній буддійській пісеньці. Але ж мова йде про роботу з навмисного знищення свого психічного життя, тобто про свідоме духовне самогубство...

Література:

Бонгард-Левин Г.М., Ильин Г.Ф. Индия в древности. – М., 1985.

Буддизм и культурно-психологические традиции народов Востока / Под ред. Н. Абаева. – Новосибирск, 1990.

Буддизм и христианство // Кураев А., диакон. Сатанизм для интеллигенции. – Т. 1. – Ч. 4. – М., 1997.

Буддистский взгляд на мир /В.И. Рудой, Е.П. Островская и др. – СПб., 1994.

Будон Р. История буддизма. – СПб., 1999.

Васильев Л.С. История религий Востока. – 2-е изд. – М., 1988.

Далай-лама ХIV. Буддизм Тибета. – Нартанг, 1991.

Дхаммапада / Пер. В.Н. Топорова. – Симферополь, 1990.

Иллюстрированная история религий. В 2-х тт. / Под ред. Д. Шантепи де ля Соссей. – Т.2. – Спасо-Преображенский Валаамский монастырь, 1992.

Корнев В.И. Буддизм – религия Востока. – М., 1990.

Кочетов А.Н. Буддизм. – М., 1983.

Малерб М. Религии человечества. – М. – СПб., 1997.

Мень А., прот. История религии. В 7-ми тт. – Т.3. – М., 1991.

Основы буддизма. – Таллинн, 1990.

Религии мира. В 2-х ч. – Ч.1. // Энциклопедия для детей. – Т.6. - 3-е изд. – М., 2001.

Трубецкой Н.С. Религии Индии и христианство. – М., 2000.

Щербатской Ф. Избранные труды по буддизму. – М., 1988.

Эррикер К. Буддизм. – М., 1999.