Показники частоти та тяжкості травматизму

Аналіз виробничого травматизму проводиться з метою встановлення закономірностей виникнення травм на виробництві та розробки ефективних профілактичних заходів. У процесі аналізу травматизму мають бути з'ясовані причини нещасних випадків і розроблені заходи щодо їх попередження.

Для оцінки рівнів травматизму користуються відносними показниками (коефіцієнтами) частоти, важкості і втрат. За коефіцієнт частоти травматизму Кч береться кількість нещасних випадків, що припадають на тисячу працівників за певний період:

де Т — число нещасних випадків за звітний період (за винятком важких та смертельних); Р - середньооблікова кількість працівників за той же період.

Коефіцієнт важкості травматизму Кт характеризує середня кількість днів непрацездатності, що припадають на один нещасний випадок:

де Д - сумарна кількість днів непрацездатності за всіма нещасними випадками за звітний період.

За коефіцієнт втрат Кв (показник загального травматизму) береться кількість людино-діб непрацездатності, що припадають на 1000 працівників. У ці показники не включаються групові та смертельні нещасні випадки:

Зміна коефіцієнтів частоти, важкості і втрат протягом ряду періодів характеризує динаміку промислового травматизму й ефективність заходів щодо попередження травматизму.

99. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму.

Травматизм – пошкодження, поранення. На виробництві травми головним чином стаються внаслідок непередбаченої дії на робітника небезпечного фактору при виконанні ним своїх трудових обовязків. Розслідування та облік травматизму. Роботодавець зобовязаний проводити розслідування і вести облік нещасних випадків, проф. захворювань і аварій. За наслідками розслідування нещасного випадку складається акт розслідування. Розслідуванню та обліку підлягають нещасні випадки: травми, гострі отруєння, які виникли внаслідок шкідливих і небезпечних чинників; травми через нанесення тілесних пошкоджень іншою особою; ураження блискавкою; пошкодження внаслідок контакту представниками фауни та флори; інші пошкодження здоровя при аваріях і стихійних лихах. Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є: зясування умов, обставин та причин, які призвели до виникнення ситуації; визначення причин, встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного, розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

Автоматизація системи управління охороною праці.

У теперішній час на багатьох підприємствах служби охорони праці оснащені компютерами, які дозволяють здійснити низку завдань:

- складання графіків перевірки знань і медоглядів персоналу та контролю за їх здійсненням;

- контроль виконання заходів з охорони праці;

- контроль своєчасності технічних оглядів та оглядів посудин, що працюють під тиском, підйомних машин і механізмів, електрообладнання та ін.;

- підготовка звітів за формами 1-ПВ, 1-УБ, 7-ТНВ та ін.;

- оформлення актів Н-1 і наслідків травматизму;

- аналіз інформації про травматизм;

- нагадування про важливі планові заходи;

- надання довідок про порушення правил охорони праці;

- стеження за виконанням розпорядчих документів;

- розроблення різних документів та ін.

Київська фірма «Протек» створила відповідне програмне забезпечення для автоматизованого робочого місця «Охорона праці». На львівському заводі «Рема» біла розроблена автоматизована система аналізу травматизму і захворювань (АСАТіЗ). Кожний місяць керівнийтво одержує дані про травматизм і захворювання на підприємстві, що дає можливість оперативно впливати й усувати причини тих явищ. На Львівському хімфарм-заводі запроваджена автоматизована система контролю виконання документації (АСКД). За кожний місяць керівництво заводу одержує: перелік невиконаних запланованих заходів з охорони праці із зазначенням прізвищ відповідальних; кількості прострочених днів; переліку працівників, які потребують переатестації з охорони праці; переліку осіб, відповідальних за безпеку обєктів підвищеної небезпеки, що звільнилися, з нагадуванням про необхідність їх заміни. Усі відповідальні особи одержують повідомлення про закінчення терміну виконання ними запланованих заходів з охорони праці.

При встановленні на робочому місці АРМ необхідно провести попередню підготовку до роботи. Потрібно заповнити довідники, які використовує АРМ. У довідниках, що поділяються на групи, відтворюється певна інформація: структурно-адміністративна (тип підпр, форма власності), події (характер, тип нещасного випадку, наслідки, стягнення, причини), документи (правила, інструкції), виробництва (види тех обстеження, ознака реєстрації устаткування), норми (періодичність медогляду, навчання).

Після первинного заповнення довідників робота спеціаліста з охорони праці значно спрощується. Створена картотека буде мати графіки, можна вмикати фільтри за певними ознаками. Наявні можливості дозволяють вести журнал реєстрації нещасних випадків і в будь-який момент отримати аналіз виробничого травматизму за певний визначений період за такими критеріями: кварталами, місяцями, роками, видом події та віком потерпілого, загальним стажем роботи та наслідками нещасного випадку, основною причиною нещасного випадку, підрозділами, стажем роботи, фахом і тп, а також за типами нещасних випадків, устаткуванням – джерелом нещасних випадків та за шкідливими чинниками.

100. Облік і аналіз показників охорони праці.

Облік показників, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття управлінських рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному обліку показників стану охорони праці, в аналізі отриманих даних та узагальненні причин недотримання вимог законів та нормативно-правових актів, а також причин невиконання планів з охорони праці з розробкою заходів, направлених на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали:

• про нещасні випадки та професійні захворювання;

• результати всіх видів контролю за станом охорони праці;

• дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці);

• матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання тощо.

Аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці забезпечують служби охорони праці обласної та районних державних адміністрацій, виконкому, міських, селищних і сільських рад та служби охорони праці підприємства. Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є "Єдина державна система показників умов і безпеки праці", дані про травматизм на виробництві та професійні захворювання, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди й аварії.

Основними показниками обліку на всіх рівнях є:

— рівень виробничого травматизму;

— рівень профзахворювань;

— рівень захворювань, пов'язаних з умовами праці;

— кількість працюючих у незадовільних умовах праці;

— кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;

— кількість аварійних будівель і споруд;

— забезпеченість засобами індивідуального захисту;

— забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;

— витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

— витрати на повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань (або витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань);

— витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

В результаті обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносяться доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також — по стимулюванню діяльності окремих структурних підрозділів, служб, працівників за охороною праці, які будуть розглянуті окремо.

Державний стандарт ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» містить таке визначення ризику:

Ризик - імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її важкості.

Міжнародний документ «ИСО/МЭК 51:1999 Аспекти безпеки - Посібник із включення їх у стандарти» містить такі визначення щодо процедур аналізу ризиків:

Оцінювання ризику - засноване на результатах аналізу ризику процедура перевірки, що встановлює, чи не перевищується припустимий ризик.

Аналіз ризику - систематичне використання інформації для виявлення небезпеки та оцінки ризику.

Залишковий ризик - ризик, що залишається після застосування захисних заходів.

Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007 «Системи управління охороною праці. Вимоги» визначає:

Припустимий (допустимий) ризик - це ризик, що зменшений до рівня, який організація може допустити, з огляду на її легальні зобов'язання та її власну політику в галузі професійної безпеки і здоров'я.

Перший етап управління ризиками - це виявлення можливості виникнення небезпечних ситуацій для працівників з урахуванням їх можливих дій.

Процедура передбачає всебічний розгляд технологічного процесу з погляду на безпечність та нешкідливість для працівників з урахуванням усіх аспектів, а також виявлення шкідливих і небезпечних виробничих чинників, що діють у виробничому середовищі та можуть призвести до небезпечної події.

На другому етапі визначається ступінь базового ризику виникнення небезпечних ситуацій. Оцінка базового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому ігнорується існуюче управління ризиками.

Базовий ризик - це значення ризику (і відповідне значення його ступеню, що визначають на основі якісних критеріїв, через процедури експертного оцінювання тощо), яке визначають перед впровадженням заходів управління ризиками. Ступінь базового ризику (відносна оцінка в балах) виникнення небезпечної ситуації визначається за формулою:

R= Т×П×В_р,

у якій: R - ступінь ризику, балів;

Т - ступінь важкості та можливих наслідків небезпечної події, балів;

П - ступінь інтенсивності контакту працівника з небезпекою, балів;

В_Р- індекс імовірності виникнення небезпечної події, балів.

Характеристика імовірності виникнення небезпечної події в балах, тобто індекс імовірності небезпечної події визначається шляхом експертного оцінювання на основі якісної оцінки імовірності за таблицею 3. Експертиза проводиться групою призначених фахівців.

Таблиця 3. Характеристика індексу імовірності небезпечної події В_Р

Ступінь імовірності небезпечної події		Коментар
Кількість балів, Вр	Якісна оцінка імовірності
5	Регулярно або майже напевно	Подія спостерігається регулярно. Подія трапляється в більшості випадків.
4	Досить імовірно	Подія спостерігається періодично.
3	Імовірно	Подія трапляється інколи.
2	Малоймовірно	Подія спостерігається рідко.
1	Майже неймовірно	Подія трапляється лише при винятковому збігу обставин

Оцінку важкості можливих наслідків небезпечної події (в балах) визначають на основі експертного оцінювання за таблицею 4, а оцінку ступеня інтенсивності контакту працівника з небезпекою за таблицею 5.

Таблиця 4. Визначення ступеню тяжкості небезпечної події Т

Ступінь тяжкості небезпечної події		Можливі наслідки	Можливе реагування та заходи з ліквідації наслідків
Кількість балів, Т	Якісна оцінка можливої події
5	Катастрофічна	Груповий нещасний випадок; Нещасний випадок із смертельними наслідками	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції. Зупинення робіт. Анулювання ліцензії.
4	Суттєва	Стійка втрата працездат-ності (каліцтво). Тимчасова втрата пра-цездатності понад 60 днів. Профзахворювання.	Розслідування державними органами влади. Кримінальна відповідальність. Штрафні санкції згідно Кодексу про адмі-ністративні правопорушення (КпАП). Можливе призупинення робіт.
3	Незначна	Травма, профзахворюван-ня з втратою працездат-ності до 60 днів.	Розслідування. Штрафні санкції. Можливе призупинення робіт.
2	Мінімальна	Травма без втрати працездатності, потреба у стаціонарній медичній допомозі, переведення на легшу роботу.	Внутрішнє розслідування. Адміністративна відповідальність ІШтрафні санкції згідно КпАП.
1	Несуттєва	Інцидент.	Дисциплінарна відповідальність

Таблиця 5. Характеристика інтенсивності контакту з небезпекою, П

Кількість балів, П	Характеристика	Інтенсивність контакту працівника з небезпекою
3	Постійний контакт з небезпекою "актз	Постійно або декілька разів протягом робочої зміни при виконанні виробничих операцій.
2	Епізодична можливість контакту з небезпекою	Один чи декільк разів на місяць при виконанні небезпечних виробничих операцій.
1	Мінімальний контакт з небезпекою	Один чи декілька разів на рік

Третій етап управління ризиками - розробка, планування та впровадження заходів щодо зменшення ризиків, які враховують результати оцінки ступеню базового ризику.

Планування заходів щодо зменшення ризиків потребує урахування способів реагування на визначений ступінь ризику (таблиця 6).