Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет

План лекції:

1.Гормони підшлункової залози (інсулін, глюкагон, соматостатин) їх впливи на метаболізм та концентрацію глюкози в крові.

2.Контур гормональної регуляції підтримання сталості концентрації глюкози в крові. Баланс кальцію в організмі та гормони, які регулюють кальцієвий і фосфатний гомеостаз: паратгормон, кальцитонін, 1,25 (ОН)2 D3.

3.Вплив інших гормонів на метаболізм кальцію (глюкокортикоїди, соматотропін, ІФР-1, тиреоїдині гормони, естрогени, інсулін).

4.Роль вазопресину, окситоцину. Гормони мозкової речовини наднирникових залоз (катехоламіни), їх роль в організмі, регулювання секреції.

5.Гормони кори наднирникових залоз, контури регуляції їх секреції, циркадні ритми секреції глюкокортикоїдів, їх впливи та механізми дії на клітини-мішені.

6.Поняття про стрес і стресові фактори. Види адаптації до дії стресових факторів. Загальний адаптаційний синдром (Г. Сельє).

7.Роль симпато-адреналової системи в адаптації. Роль гормонів кори наднирникових залоз (глюкортикоїдів, мінералокортикоїдів), гіпофіза, тиреоїдних гормонів (тироксину, трийодтироніну), ваго-інсулярної системи у забезпеченні неспецифічної адаптації організму до стресових факторів.

Роль гормонів у регуляції гомеостазу

Гормони беруть участь у регуляції багатьох параметрів внутрішнього середовища, які залежать від балансу речовин в організмі. Баланс речовин є результатом трьох основних процесів:

■надходження речовин в організм відповідно до його потреб;

■виведення речовин із організму;

■метаболізму речовин в організмі.

Гормони беруть участь у регуляції параметрів гомеостазу, здійснюючи вплив на основні види метаболізму;

■вуглеводний, жировий, білковий метаболізм, направлений на підтримку сталості концентрації глюкози, ліпідів, амінокислот у плазмі крові;

■водно-сольовий обмін, що підтримує як сталість концентрації окремих іонів, так і водний баланс та осмотичну концентрацію у внутрішньому середовищі організму;

■кальцій-фосфатний метаболізм, що забезпечує нормальний стан кісток скелета у людини

Дія гормонів на клітини-мішені та регульовані параметри гомеостазу

Ендокринні функції підшлунковоі залози. регуляція вуглеводного, жирового, білкового метаболізму

Ендокринні клітини підшлункової залози розташовані в острівцях Лангерганса, які займають менше 2 % її об'єму; їх більше у хвості залози, ніж у тілі. Вони містять чотири типи клітин, які секретують пептидні гормони. Ендокринні клітини називають літерами грецького алфавіту (α, β, δ, φ) чи літерами А, В, D, F:

■альфа-клітини (а чи А) становлять близько 25 % ендокринних клітин і секретують гормон глюкагон;

■бета-клітини (р чи В) становлять близько 60 % ендокринних клітин і секретують гормон інсулін;

■дельта-клітини (δ чи D) - близько

10 % ендокринних клітин і секретують гормон соматостатин;

•Кров від альфа-клітин притікає по системі судин до бета- і дельта-клітин, що забезпечує швидкий зв'язок між ними; також існує і паракринний зв'язок.

•Альфа-, бета- і дельта-клітини утворюють функціонально єдину систему, що паракринно координує продукцію пептидних гормонів ендокринними клітинами підшлункової залози:

■дельта-клітини, які продукують соматостатин, пригнічують секрецію гормонів іншими клітинами острівців;

■інсулін, який утворюється бета-клітинами, пригнічує продукцію альфа-клітинами глюкагону;

■глюкагон, що синтезується альфа-клітинами, стимулює секрецію бета-клітинами інсуліну та дельта- клітинами соматостатину

Біологічні ефекти глюкагону:

Гіперглікемічна дія:

1.Активація глюконеогенезу в печінці

2.Активація глікогенолізу в печінці

Гіперглікемічну дію мають:

-Глюкагон

-Адреналін

-Глюкокортикоїди

-Соматотропін