патморф лекції 2 модуль 1 сем

Гранульома ясен

Сифілітичні гранульоми (гумми) на шкірі

Інтерстиційне запалення (Inflammatio interstitialis) – вид проліферативного запалення, що характеризується утворенням дифузного клітинного проліферату в сполучнотканинній основі (стромі) органа. Фактично це проявляється розростанням сполучної тканини – фіброзом (fibrosis); паренхіматозні елементи поступово атрофуються. Такий запальний процес отримав назву цироз (Cirrhosis). Орган твердне, деформується, поверхня стає нерівною. Ущільнення сполучної тканини, спровоковане загибеллю паренхіми, зветься склероз (Sclerosis).

Різновидом є інфільтративне запалення, що проявляється дифузною інфільтрацією волокнистої сполучної тканини різними видами лейкоцитів. Залежно від виду лейкоцитів розрізняють лімфоцитарне, моноцитарне, еозинофільне та ін. запалення.

Катаральне

запалення

Катаральне запалення (Inflammatio catarrhalis). Характеризується наявністю в ексудаті слизу і виникає, відповідно, на слизових оболонках.

Крім слизу, ексудат містить злущені клітини епітелію уражених слизових оболонок (десквамат). Розрізняють альтеративний, ексудативний,

проліферативний катар.

Альтеративний катар проявляється у вигляді некротичного ураження ділянок слизових оболонок

Ексудативне катаральне запалення поділяють на такі види:

•Серозний катар (Inflammatio catarrhalis serosa) – серозне запалення слизових оболонок. Слизові оболонки набряклі, гіперемійовані, із

крапковими крововиливами. Поверхня їх вкрита в’язким напівпрозорим слизом. Приклад: серозний, або серозно-катаральний, ентерит.

•Слизовий катар (Inflammatio catarrhalis mucosa) – характеризується

набряком слизової оболонки і вкриттям її поверхні густим мутним в’язким слизом, що не знімається тупим боком ножа і не змивається водою. У патолого-анатомічній і клінічній практиці, як правило, для

позначення цього виду запалення вживають просто термін «катаральний» (наприклад, катаральний дуоденіт), хоча це не уточнює сутність процесу.

•Гнійний катар (Inflammatio catarrhalis purulenta) – гнійне запалення слизових оболонок. Поверхня їх вкрита слизово-гнійною масою. Приклад: гнійний, або гнійно-катаральний, тифліт.

•Геморагічний катар (Inflammatio catarrhalis haemorrhagica) – геморагічне

запалення слизових оболонок. Слизові оболонки вкриті червонуватим слизом; уражені ділянки інколи видно навіть з боку серозної оболонки

органа. Вміст кишечника набуває «кавового», або «шоколадного» кольору. Приклад: геморагічний, або катарально-геморагічний, коліт.

Гострий (слизовий) катар тонкої кишки

Проліферативне катаральне запалення поділяють на такі види:

•Атрофічний катар (Inflammatio catarrhalis atrophica) – запалення слизових оболонок, що супроводжується їх атрофією. Слизові оболонки потоншені, кількість залоз значно зменшується. Приклад: атрофічний гастрит.

•Кістозний катар (Inflammatio catarrhalis cystosa) - запалення слизових оболонок, що супроводжується перекриттям ексудатом просвітів залоз.

Секрет залоз, виділяючись, не має відтоку, і поступово просвіт залози розтягується, перeтворюючись на ретенційну кісту (Cysta retentiae) – замкнену порожнину, вистелену епітелієм і заповнену рідким вмістом.

Таких кіст спостерігається велика кількість. Приклад: кістозний ендометрит.

•Гранульозний катар (Inflammatio catarrhalis granulosa) – запалення

слизових оболонок, що супроводжується гіперплазією епітелію. Поверхня слизової оболонки стає складчастою, нерівною, складки поверхні нагадують гранули, звідки й назва. Інколи таке запалення помилково називають гіпертрофічним. Приклад: гранульозний гастрит.

•Поліпозний катар (Inflammatio catarrhalis polyposa) – запалення слизових оболонок, що супроводжується гіперплазією як епітелію, так і

сполучнотканинних елементів слизової оболонки. Характеризується утворенням виростів, що виходять далеко в просвіт трубчастого органу і навіть контактують із протилежною поверхнею слизової оболонки.

Розрізняють м’які вирости – поліпи (polypes) і зроговілі гострокінцеві – кондиломи (condiloma). Приклад: поліпозний риніт, відомий у

просторіччі як «аденоїди».

•Фіброзний катар (Inflammatio catarrhalis fibrosa) – запалення, що характеризується проростанням слизової оболонки сполучною тканиною, наприклад, фіброзний уроцистит.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Лекція на тему:

Онкоморфологія

Лектор:

кандидат ветеринарних наук,

доцент кафедри анатомії, гістології і патоморфології тварин ім. акад. В. Г. Касьяненка

Сердюков Ярослав Костянтинович

Пухлини (tumor, neoplasma, onkos) - це атипові розростання тканин організму, які за функціональним статусом та характером росту різко відрізняються від нормальних тканин та від патологічних змін іншої етіології

Наука, що вивчає пухлини, носить назву ОНКОЛОГІЯ (від грецьк. оnkos - пухлина). Є такі напрямки онкології:

Клінічна онкологія вивчає симптоми, етіологію та патогенез пухлинного росту, методи лікування та запобігання;

Експериментальна онкологія досліджує через експеримент процес виникнення та розвитку пухлин;

Онкоморфологія вивчає онтогенез, гістогенез, морфологію та верифікацію пухлин, розробляє їх класифікацію і номенклатуру;

Онкоекологія вивчає зв’язок між організмом та екологічними факторами, які призводять до виникнення пухлин.