Властивості, риси характеру. Умовно їх можна згрупувати наступним чином:

а) властивості, риси характеру, в яких відображається ставлення людини до інших людей (до рідним, близьким, знайомим і незнайомим, до осіб протилежної статі, до людей, які до нього ставляться добре чи налаштовані вороже), до різних формальним і неформальним групам. Ці стосунки допомагають виявляти такі властивості характеру, як доброзичливість, чуйність, товариськість, або, навпаки, зарозумілість, заздрість, агресивність, жорстокість, егоцентризм, конфліктність, авторитарність і владолюбство, індивідуалізм;

б) властивості, риси характеру, в яких виявляється ставлення людини до самої себе (свого соціального статусу, своєї зовнішності, власного здоров'я тощо); по тому, як людина ставиться до себе, можна сказати і про його ставлення до оточуючих. До таких рис характеру відносяться: скромність, чуйність, альтруїзм і, навпаки, егоїзм, зарозумілість, самолюбство, марнославство, підвищена уразливість і т. д.;

в) властивості, риси характеру, що виражають ставлення до роботи, службової, професійної діяльності (працьовитість, сумлінність, акуратність, лінощі, безвідповідальність тощо). Ці риси характеру впливають на авторитет, соціальний престиж людини. Серед них необхідно виділити риси характеру, які виражають ставлення до дисципліни, правопорядку: старанність, пунктуальність;

г) властивості, риси характеру, в яких відбивається ставлення до матеріальних цінностей, власного добробуту (щедрість, жадібність, користолюбство, ощадливість і деякі інші).

У кримінально-правовому відношенні найбільший інтерес представляють такі риси, властивості характеру, як агресивність, жорстокість, ригідність, підвищена тривожність, навіюваність і деякі інші особливості характеру, які фарбують особистість суб'єктів, що вступають у конфліктні отношения1. Ці властивості характеру бувають настільки яскраво виражені, що створюють своєрідний архетип характеру, що забарвлює особистість суб'єкта, домінуючі форми його поведінки, у зв'язку з чим вони отримали назву акцентуйованих властивостей характеру (А. О. Яєчко). Деякі вчені носіїв таких яскраво виражених властивостей характеру відносять до так званих акцентуированным особистостям (К. Леонгард).

2.Типи акцентуації

Типи акцентуацій:

Застрявання – стан збудження поєднується з впертістю, недовірливістю, нетерпимості до критики і заперечень.

Педантизм – надмірний, невиправданий формалізм у справах, хворобливий острах перед нестандартними діями та рішеннями, прагнення до схематизації, спрощення, стандартизації складних ситуацій.

Демонстративні – амбіційність, хизування, хвалькуватість, зухвалість, прагнення будь що підкреслити свою значущість, здатні до непередбачуваних дій з метою привертання до себе уваги оточуючих.

Екзальтовані – легко збуджуються та піддаються навіюванню, схильні до афектів, до надмірно яскравого виявлення емоцій, захопленості, здивування, натхнення, суму, розпачу.

Тривожні – постійно очікують небезпеку, боязкі, сором'язливі, нерішучі, поступливі, властива реакція втечі, а не подолання скрутних обставин.

Інтравертовані – замкнуті, некомунікабельні, у полоні власних переживань і думок, погано орієнтуються в ситуаціях, не цікавляться зовнішніми подіями.

Екстравертовані – комунікабельні, контактні, хвалькуваті, самовпевнені, безтурботні й легковажні.