- •1.Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні. Особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень.
- •2.Граничні величини та їх роль в мікроекономічному аналізі.
- •3.Економічна раціональність як базовий принцип поведінки мікросистем.
- •4. Закон попиту та обґрунтування його дії базовими положеннями теорії споживчого вибору.
- •5. Аналіз змін у попиті й величині попиту. Чинники попиту. Понятт методи, обчислення та сфери застосування.
- •6. Цінова еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери застосування.
- •7.Вплив цінової еластичності попиту на виторг виробника.
- •8.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту: поняття, методи обчислення та сфери використання.
- •9..Вплив різноманітних ефектів(моди, снобу, доходу тощо) на ринковий попит та структуру споживання благ.
- •10, Закон пропозиції та обґрунтування його дії.
- •11. Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.
- •12. . Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •13. Сукупна та гранична корисність блага. Принцип спадної граничної корисності та його роль у виборі споживача.
- •14. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з кардиналістських позицій.
- •15. Крива байдужості та бюджетна лінія як інструменти мікроекономічного аналізу
- •16. Рівновага споживача: сутність та обґрунтування з ординалістських позицій.
- •Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля .
- •Залежність споживання від варіацій цін на блага. Побудова лінії “ціна - споживання” та лінії попиту.
- •Ефекти доходу та заміщення благ як обґрунтування закону попиту.
- •Технологічна і економічна ефективність виробника.
- •Виробнича функція: поняття, види і параметри.
- •Спадна віддача (продуктивність) змінного фактора виробництва та її роль у технологічному виборі товаровиробника.
- •Ізокватна варіація факторів виробництва.
- •Технічне заміщення факторів виробництва: допустимі межі, норма заміщення.
- •Ефект збільшення масштабу виробництва та його відображення в характері виробництва та витрат.
- •Альтернативність напрямків використання обмежених ресурсів у поясненні економічної природи витрат виробництва.
- •Типовий характер зміни витрат виробництва у короткостроковому періоді.
- •Ізокоста: поняття, графічна побудова, зміна положення під впливом зміни варіації цін виробничих факторів.
- •Обґрунтування рівноваги виробника на основі спільного аналізу виробничої функції та функції витрат.
- •31 Типовий характер зміни витрат виробництва у довгостроковому періоді.
- •33.Віддача від збільшення масштабів виробництва і структура галузі.
- •34,Розширення обсягів випуску продукції. Графічна побудова ліній “експансії” та їх види.
- •35,Сутність і взаємозв’язок показників середньої і граничної виручки з ціною продукції за умов досконалої конкуренції.
- •36.Визначення оптимальних обсягів випуску за умов досконалої конкуренції. Два підходи до максимізації прибутку.
- •37.Поведінка конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію.
- •38.Досягнення рівноваги конкурентною фірмою у короткостроковому періоді
- •39.Рівновага фірми, галузі, ринку в довгостроковому періоді за умов досконалої конкуренції, її рухливість та механізм відновлення.
- •40.Економічний прибуток як чинник ринкової самоорганізації.
- •41.Поняття і види монополій.
- •42.Ринкова (монопольна) влада товаровиробників: поняття, джерела, методи діагностування та стримування.
- •43.Вибір підприємством-монополістом ціни та обсягу виробництва.
- •44.Моделі цінової дискримінації та практика їх використання.
- •Моделі поведінки монополістичного конкурента у короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •Олігополістична структура ринку і взаємообумовленість дій партнерів. Причини і механізм “цінових війн”.
- •Ціноутворення за олігополії: загальна характеристика.
- •Картельні угоди: визначення квот, умови реалізації, протиріччя, ефективність.
- •Порівняння ефективності різних моделей ринку.
- •Бухгалтерський прибуток – різниця між виторгом підприємства та бухгалтерськими явними витратами.
- •Виробниче підприємство – мікросистема, яка перетворює фактори виробництва на товарну продукцію.
- •Економічна ефективність виробництва – випуск даного обсягу продукції з мінімальними середніми витратами або випуск максимального обсягу продукції за даного обсягу виробничих ресурсів.
- •Економічний прибуток – різниця між виторгом підприємства та альтернативними витратами ресурсів, застосовуваних у виробничому процесі (економічними витратами).
- •Зовнішні ефекти – ефекти виробництва чи споживання блага, вплив яких на третіх осіб, які не є ані покупцями, ані продавцями, ніяк не відображено в ціні цього блага.
- •Поточна вартість – величина позикових фондів, які необхідно було б позичити за поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданого чистого доходу.
- •Рівноважна кількість товару – кількість товару, що реалізується на ринку за рівноважною ціною.
- •Фірма – коаліція власників скооперованих факторів виробництва, зв’язаних між собою контрактними зобов’язаннями, які направлені перед усім на найкраще використання інтерспецифічних ресурсів.
1.Суб’єкти й об’єкти економічних відносин на макрорівні. Особливості їх поведінки та механізму прийняття рішень.
Основними суб’єктами М є домогосподарства, підприємства(фірми) та держава, які у свою чергу можуть виступати продавцями й покупцями, заощаджувачами й інвесторами, виробниками й споживачами.
Домогосподарство – об’єднання свідомо організованих індивідів на основі спільного формування й використання ресурсного потенціалу та бюджету на принципах взаємодопомоги. Види: одноосібне і багатоосібне. Функції домогосподарства:
Постачання факторів виробництва;
Отримання та розподіл сукупного доходу;
Споживання ;
Включення Домогоспод. у суспільні відносини, виробництво людського капіталу;
Створення умов для відтворення життєвих сил, здатності до праці.
Підприємство – це будь-який суб’єкт господарювання, який виробляє економічні блага з метою отримання прибутку, використовуючи обмежені економічні ресурси.
Держава як суб’єкт мікроекономіки здійснює урядовий вплив на економічне життя окремих господарських одиниць, регулюючи відносини між домогосподарствами і підприємствами, між самими підприємствами та взаємини підприємств і домогосподарств з державою.
Об’єктами, з приводу яких виникають економічні відносини названих вище суб’єктів у реальній економіці на макрорівні є ресурси та продукти економічної діяльності.
До економічних відносять ресурси:
1)Які мають відокремлене від їх власника існування:
- природний економічний ресурс «земля», який включає ще й надра, води, ліси, фауну та флору, не створені людською працею;
- капітал – знаряддя праці та предмет праці, створені людиною;
2) які не мають відокремленого від їх власника існування:
-здатність до найманої виконавчої праці;
-здатність до підприємництва.
Продуктом економічної діяльності можуть бути, як засоби виробництва (капітал), так і предмети споживання (речі та послуги).
З приводу цих об’єктів між мікроекономічними суб’єктами виникають ринкові відносини, які виявляються в певних поведінкових функціях.
2.Граничні величини та їх роль в мікроекономічному аналізі.
Гранична корисність МU (Маrginal Utility)-це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.
Згідно з законом спадної граничної корисності величина граничної корисності має тенденцію зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається.
Граничний продукт(МР) – це приріст загального обсягу продукції досягнутий завдяки збільшенню використання змінного фактора на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів виробництва. МР = ТР/X, де ТР – приріст виробництва, X – приріст змінного фактору.
Граничні витрати (МС) – це приріст сукупних витрат підприємства, пов’язаний із виробництвом додаткової одиниці продукуції. Як правило, під граничнимивитратами розуміють витрати пов’язані з виробництвом останньої одиниці продукції. МС= ∆ТС/∆Q.
Гранична норма заміщення (MRS) показує від якої кількості одного блага згоден відмовитись споживач замість збільшення споживання іншого блага на одну одиницю, за умови незмінної загальної корисності від набору благ. MRS x/y =MUx/MUy=Px/Py=Qy/Qx
MRS характеризує кут нахилу кривої байдужості.
Гранична норма технологічного взаємозаміщення (MRTS показує від якої кількості одного ресурсу треба відмовитись, якщо для даного технічно ефективного обсягу випуску використати додаткову одиницю іншого ресурсу.
MRTS l/k= —∆K/∆L= —MPx/MPy