За обтяжливими наслідками, які

супроводжуються:

– масивною кровотечею (у тому числі з пошкодженням великих судин);

– гострою регіонарною ішемією тканин;

– пошкодженням життєво-важливих органів та анатомічних структур;

– пошкодженням кісток і суглобів;

– травматичним шоком.

За клінічним перебігом ранового процесу:

ускладнені,неускладнені.

Кульові поранення Осколкові рани

Вхідний отвір

Вихідні отвори від куль

Осколкове пораненя

Вогнепальне осколкове поранення

Діагностика

Діагностика вогнепального поранення проводиться на підставі скарг пацієнта, даних анамнезу, клінічного огляду і рентгенологічного дослідження.

У важких випадках, якщо пацієнт не доступний продуктивному контакту через відсутність свідомості, максимум інформації необхідно отримати від свідків події, родичів, військових, медичного персоналу, який надавав першу допомогу.

У діагностиці вогнепального поранення, окрім огляду вогнепальної рани, необхідно визначити міру ушкодження кісткової тканини :

біль при пальпації в проекції кістки;

наявність рани з кістковими відламками, що виступають в неї;

деформація кінцівки;

патологічна рухливість на рівні перелому;

крепітація кісткових відламків.

Огляд пошкодженої кінцівки повинен проводитись обов'язково порівняно зі здоровою кінцівкою і в такій послідовності:

кровообіг;функція периферичної нервової системи (ПНС);

стан опорно-рухового апарату.

Про кровообіг в кінцівці судять по пульсу на периферичних артеріях і по капілярному пульсу.

Патологія з боку ПНС виявляється на підставі зміни чутливості дистальніше місця ушкодження (тактильна, больова, глибока м'язово-суглобова)і рухової функції кінцівки.

Оцінку ушкодження м'яких тканин проводять на підставі розмірів і типу рани, міри руйнування і відшарування м'яких тканин.

Наступним діагностичним етапом є рентгенологічне обстеження. Після виконання рентгенограми і виявлення рентгенологічних ознак перелому формулюється остаточний клініко- рентгенологічний діагноз.