Програма інфузійної терапії
1 фаза. Екстреної корекції ОЦК та ліквідації гіповолемії (тривалість 30 хв.-2 год.).
2 фаза (загальна тривалість 18-24 год.):
Відновлення сектору екстрацелюлярної рідини (6-7 год.).
Відновлення сектору інтрацелюлярної рідини (16-18 год.).
3 фаза. Відновлення дефіциту маси тіла, нормалізації електролітного обміну та кислотно-лужної рівноваги (3-4 доби).
4 фаза. Відновлення рівня гемоглобіну, еритроцитів, білка, відновлення резистентності організму та імунного статусу (3-4 тиж.).
Фаза екстреної корекції ОЦК та ліквідації гіповолемії
Корекція об’єму плазми шляхом введення природних колоїдів (плазма, 5% альбумін) 10- 15 мл/кг, штучних колоїдів (реополіглюкін, рефортан) 10-15 мл/кг. Загальний обсяг введення колоїдів при ексикозі ІІ ст. 20-25 мл/ кг, при ексикозі ІІІ ст. 25-30 мл/кг.
Введення 5% глюкози (40 мл/кг) та сольових розчинів- фізрозчин, розчин Рінгера, Трисоль (20 мл/кг).
Швидкість інфузії в перші 30 хв.-1 год.- максимально можлива - 1 мл/кг/хв., в подальшому 10-15 крапель/хв.
Фаза відновлення сектору екстрацелюлярної рідини
Введення 5% глюкози (40 мл/кг), сольових розчинів- фізрозчин, розчин Рінгера, Трисоль (20 мл/кг) та колоїдів (20 мл/кг). Співвідношення плазма:глюкоза:сольові розчини=1:2:1
Загальний об’єм інфузії 60-80 мл/кг
Швидкість інфузії 10-15 крапель/хв.
Фаза відновлення сектору
інтрацелюлярної рідини (стадія раннього видужання)
Введення 5% глюкози, сольових розчинів та колоїдів. Співвідношення плазма:глюкоза:сольові розчини залежить від типу зневоднення:
при ізотонічній дегідратації 1:2:1
при вододефіцитній дегідратації 1:3:1
при соледефіцитній дегідратації 1:1:1Загальний об’єм інфузії 100 мл/кгШвидкість інфузії 10-15 крапель/хв.
Фаза відновлення дефіциту маси тіла, нормалізації електролітного обміну та кислотно-лужної рівноваги
1.Складається нова програма інфузійної терапії на добу з урахуванням дефіциту маси тіла, патологічних втрат рідини та фізіологічних втрат.
2.Корекція мікроелементної недостатності:
|
Дефіцит іону (в ммолях)=(Вміст іону в нормі - |
|
Вміст іону у хворого) х М х С |
М – маса тіла хворого; |
|
С – коефіцієнт об’єму позаклітинної рідини: |
|
0,5 |
у новонароджених, |
0,3 |
– у дітей до 1 року, |
0,25 – у дітей старше 1 року, |
|
0,2 |
– у дорослих |
Фаза відновлення дефіциту маси тіла, нормалізації електролітного обміну та кислотно-лужної рівноваги
Корекція дефіциту натрію – як правило, не проводиться, оскільки натрій надходить до організму з сольовими розчинами та колоїдами
Корекція калію – 4% або 7,5% розчин КСl внутрішньовенно крапельно в 5% розчині глюкози (готовий розчин для введення не повинен містити більше 1% КСl) з розрахунку:
|
1 |
ммоль/кг/добу – при вододефіцитній дегідратації |
|
2 |
ммоль/кг/добу – при ізотонічній дегідратації |
|
3 |
ммоль/кг/добу – при соледефіцитній дегідратації |
1 мл 7,5% розчину КСl містить 1 ммоль калію
Необхідна умова відновлення вмісту калію – адекватний діурез перед введенням
Фаза відновлення дефіциту маси тіла, нормалізації електролітного обміну та кислотно-лужної рівноваги
Корекція дефіциту кальцію – 10% розчин глюконату кальцію внутрішньовенно в дозі 0,25-0,5 ммоль/кг/добу
1 мл 10% розчину глюконату кальцію містить 0,25 ммоль кальцію
Корекція дефіциту магнію – 25% розчин МgSO4 внутрішньовенно в дозі 0,5-0,75
ммоль/кг/добу
1 мл 25% розчину МgSO4 містить 1 ммоль магнію
Корекція кислотно-лужного стану при токсикоексикозі
1.Адекватна інфузійна терапія призводить до самостійної нормалізації КОС.
2.При необхідності корекцію КОС проводять 4% розчином бікарбонату натрію. Кількість його визначають за формулою Сміта:
Кількість NaHCO3 4% розчину = BE (дефіцит основ)
х1/2 або 1/3 маси тіла
При відсутності даних про дефіцит основ (ВЕ) вводять 4% розчин NaHCO3 з розрахунку 2—4 мл/кг/добу.
Антибактеріальна (етіотропна) терапія при токсикоексикозі
Повинна застосовуватися з урахуванням антибіотикограми (найчастіше збудником є грам- негативна флора)
Напівсинтетичні пеніциліни (ампіцилін 100 мг/кг/добу), “захищені” пеніциліни (амоксиклав, аугментин, уназін, ампісульбін)- 30-50 мг/кг/добу
Цефалоспорини ІІ-ІV генерації (цефуроксім, цефтріаксон, цефепім) 50-100 мг/кг/добу
Аміноглікозіди ІІІ покоління (амікацин, нетілміцин)
Нітрофурани (фуразолідон, ніфуроксазид)
При вірусній етіології – лейкоцитарний інтерферон, віферон 1000 МО/кг/добу ректально в мікроклізмах
Патогенетична терапія при токсикоексикозі
1.Нормалізація мікрофлори кишечника (біфідум-бактерін, лактобактерін, сімбітер, біфі-форм, лінекс, хілак-форте)
2.Ентеросорбенти (ентеросгель, смекта)
3.Відновлення нормального травлення – протеолітичні ферменти (панкреатин, мезим, креон)
4.Вітамінотерапія (аскорбінова кислота, ККБ, вітаміни групи В)