Провідні клінічні синдроми ПН

4. Сечовий:

Бактеріурія (>100.000 мікроорганізмів в 1 мл сечі).

Лейкоцитурія нейтрофільного характеру (>50% нейтрофілів).

Протеїнурія не більше 1 г/добу.

Можлива наявність лейкоцитарних циліндрів, поодиноких незмінених еритроцитів.

Зниження відносної щільності сечі.

Лабораторна діагностика ПН

1.Клінічний аналіз крові (1 раз на тиждень): нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ до 30-40 мм/год, по мірі хронізації процесу – розвиток анемії.

2.Біохімічний аналіз крові (1 раз на тиждень): диспротеїнемія, 2 та -глобулінів, позитивний С- реактивний білок, підвищення титру антибактеріальних антитіл, рівня імуноглобулінів (А, М, G).

3.Клінічний аналіз сечі (1 раз в 2-3 доби) та уролейкограма (1 раз на тиждень).

4.Аналіз сечі за Зимницьким (1 раз в 7-10 діб).

5.Аналіз сечі за Нечипоренко (1 раз на тиждень).

6.Проба Реберга (СКФ 80-120 мл/хв., % реабсорбції 98-100) 1 раз в 7-10 діб.

7.Триразово посів сечі та визначення ступеня

бактеріурії.

Інструментальна діагностика ПН

1.УЗД нирок: грубі аномалії нирок, полікістоз, гідронефроз, розширення та деформація чашечно- мискової системи.

2.Термографія: термоасиметрія в поперековій ділянці в 1-2 С (у 80-85% хворих).

3.Екскреторна урографія – не раніше, ніж через 1 міс. після ліквідації загострення – стан кровопостачання нирки, чашечно-мискової системи, наявність рефлюксу.

4.Ретроградна цистографія (мікційна цистографія) – тонуc сечового міхура, наявність міхурово-сечовідного рефлюксу.

5.Радіоізотопна нефросцинтіграфія – асиметрія ренографічних кривих, сповільнення екскреції ізотопу.

6.Цистоскопія – у дітей за наявності вираженої дизурії.

7.Консультація уролога, стоматолога, ЛОР-лікаря, генетика.

Мікційна цистограма хворого з двобічним

міхурово-сечовідним рефлюксом та гідронефротичною трансформацією нирки

Диференційна

діагностика

1.Цистит

2.Туберкульоз нирок

3.Гострий гломерулонефрит

4.Тубуло-інтерстиційний нефрит

5.Вульвіт, вульвовагініт

Лікування

1.Режим – ліжковий до нормалізації температури тіла і зникнення больового синдрому+2-3 доби.

За наявності рефлюксу – режим примусових сечовипускань.

2.Дієта:

–при загостренні в перші 4-5 діб молочно- рослинна з помірним обмеженням білка до 1,5-2 г/кг/добу та солі до 2-3 г/добу, потім – стіл №5.

–обмеження екстрактивних речовин.

–чергування в дієті тваринної їжі з рослинною для змін рН сечі.

–збільшення питного режиму в 1,5-2 рази.

Лікування

3. Медикаментозна терапія:

Антибіотики (2 курси по 7-10 діб):

“захищені” пеніциліни – амоксиклав 30- 50 мг/кг,

цефалоспорини ІІ-ІІІ генерації 50-100 мг/ кг,

аміноглікозиди ІІІ покоління (лише у дітей старшого віку за відсутності олігурії та ниркової недостатності)- амікацин 10-15 мг/кг, нетилміцин 5 мг/кг,

фторхінолони 15 мг/кг (у дітей>12 років).

Лікування

3.Медикаментозна терапія (продовження):

Уроантисептики (2 курси по 10-14 діб безперервно, потім по 10 діб кожного місяця протягом 3-6 міс. при гострому ПН, протягом 6-9 міс. при хронічному ПН):

нітрофурани (фуразолідон, фурагін, фурамаг) 5-7 мг/кг,

препарати налідіксової кислоти (неграм, невіграмон) 50-60 мг/кг,

5-НОК 50-60 мг/кг,

препарати піпемідинової кислоти (палін, пімідель) 15 мг/кг,

сульфаніламіди (бісептол) 8 мг/кг – лише при відсутності обструкції як протирецидивний засіб.

Лікування

3.Медикаментозна терапія (продовження):

Протизапальні засоби (парацетамол 10-15 мг/кг, ібупрофен 5-10 мг/кг) протягом 4-5 діб.

Препарати, що покращують мікроциркуляцію та нирковий кровоток: трентал, курантил, еуфілін.

Антиоксиданти (токоферола ацетат, унітіол).

При хронічному ПН та склеротичних процесах в нирках – делагіл 5-8 мг/кг 4-6 тиж.

Фітотерапія: Канефрон Н, ниркові збори (хвощ польовий, березові бруньки, лист брусніки, плоди шипшини, трава волошки).

Диспансерізація

Гострий ПН – 5 років, хронічний ПН – постійно.

Клінічний аналіз сечі – 1 раз на 2 тижні до закінчення антибактеріальної терапії, в подальшому 1 раз на місяць на 1 році спостереження, далі – 1 раз в квартал.

Бактеріологічне дослідження сечі, оцінка функції нирок, УЗД нирок, консультація стоматолога та ЛОР- лікаря - 1 раз в 6 міс.

Огляди педіатра – щомісячно на 1 році спостереження, 1 раз на квартал в подальшому.

Звільнення від фізкультури протягом 1 року після захворювання.

При інтеркурентних захворюваннях – 10-денний курс АБ, контроль аналізу сечі дворазово.

1 раз на рік – планове стаціонарне лікування.

Санаторно-курортне лікування не раніше, ніж через 1 рік в Трускавці, Єсентуках.