1.3. Фотохімічні процеси

Фотохімічний процес вивчає розділ хімії, який носить назву − фотохімія.

Він розглядає питання вицвітання фарби, розпад солей срібла, відновлення солей заліза, хрому тощо.

Найбільш часто носієм світлочутливості використовують галоїдне срібло. Під впливом навіть невеликої кількості світла галоїдне срібло частково оновлюється, утворюючи цим самим невидиме оком скрите зображення. Фотохімія якраз і займається вивченням процесів, які спрямовані на перетворення скритого зображення у видиме. До таких процесів належать проявлення, фіксування, а також послаблення, посилення та чорніння негативів і позитивів, вівірування.

Світлочутливі матеріали, які використовують з метою отримання фотографічного зображення на солях срібла, складаються з підложки та нанесенням на неї світлочутливого прошарку. Підложки бувають декількох типів: скляна – для фотографічних пластинок; пластикова – для фотографічних плівок і паперова – для фотопаперу.

Фотографічне проявлення – це процес, у результаті якого заховане зображення, що було утворене під впливом світла, перетворюється у видиме. Хімічна суть проявлення полягає у відтворенні іонів срібла захованого зображення до вільного срібла під впливом відновлювачів.

Після того, як закінчився процес проявлення, необхідно з емульсії вилучити галоїдне срібло, яке залишилося не проявленим, тобто яке не було експонованим. Процес вилучення називають фіксуванням41 і полягає в обробці емульсії з’єднання, яке утворює з галоїдним сріблом розчинну комплексну сіль. Таким з’єднанням є тіосульфати, родоніти та ціоніти калію, натрію й амонію. Найбільше поширення знайшов тіосульфат натрію.

Фотографічне фіксування – це процес, у результаті якого неекспоноване галоїдне срібло, вступаючи в хімічну реакцію з фіксажем, утворюють розчину сіль срібла.

Після фіксування фотоматеріал повинен бути ретельно промитим для вилучення всіх солей, інакше тіосульфіт натрію розчинить срібло зображення, що призведе до вицвітання знімків.

41 Фиксіо – виконую (лат.).

34

Крім основних процесів – проявлення і фіксування, існують допоміжні, які або об’єднуються з основними, або виконуються окремо. До них належать:

•десенсибілізація – фотохімічна обробка експонованих фотоматеріалів, що дозволяє виконувати всі послідуючі дії при певному освітленні;

•дублення – підсилює фізичну міцність желатину (емульсії);

•ослаблення – фотохімічний процес, що призводить до зменшення оптичної щільності зображення (субстрактивний), до зменшення контрасту (пропорційні, надпропорційні);

•підсилювання – процес збільшення оптичної щільності фотозображення, причому контраст може бути збільшеним (пропорційні підсилювачі) або зменшеним (субпропорційні).

Послідовність роботи під час фотографічної обробки плівки.

1.Заправка в темряві плівки в проявочний прилад.

2.Розмочування у воді з метою підготування емульсії до фотохімічної обробки, щоб уникнути появу смуг та плям.

3.Обробка десенсибілізатором.

4.Проявлення.

5.Проміжне промивання.

6.Фіксування.

7.Остаточна промивка.

8.Сушіння.

Розмочування плівки і десенсибілізація її виконується 2–3 хв, час нормального проявлення вказується на упаковці плівки із розрахунку обробки стандартним проявником №1 (Чібісова) при температурі 18–20°С. Як правило час проявлення складає 6–8 хв. Проміжна промивка виконується на протязі 2–3 хв. Фіксування – 15–25 хв. Остаточна промивка – 20–25 хв. З метою прискорення процесу сушіння плівки й особливо пластинок їх доцільно занурити в спирт на 1–2 хв, після чого емульсія підсихає на протязі 2–5 хв.

Контрольні запитання

1.Сформулюйте теорему синусів.

2.Чи можна виконувати проектування на криволінійну поверхню?

3.Чи залежить просте відношення від кута САС′ (рис. 1.2)?

4.Як будуте змінюватись місцерозташування точок ai, bi, ci та di

під час зміни кута S1DS2 (рис. 1.5)?

35