- •Анотація
- •1 Аналіз сучасного розвитку баз даних
- •2 Аналіз предметної області
- •3 Розробка структури бази даних
- •3.1 Розробка універсального відношення
- •3.2 Розробка er-моделі предметної області
- •3.3 Проєктування нормалізованих відношень
- •3.4 Отримання попередніх відношень за методом «Суть – зв’язок»
- •3.5 Нормалізація відношень методом декомпозиції
- •3.6 Оцінка спроектованих нфбк відношень
- •4 Розробка форм
- •5 Розробка запитів
- •6 Розробка звітів
- •7 Тестування роботи бази даних
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Додаток г.Звіти
- •Додаток д. Схема даних
1 Аналіз сучасного розвитку баз даних
Складовими частинами будь-якої інформаційної системи є БД і їх застосування для обробки даних. В сучасних умовах бази даних стали дуже важливими в повсякденному житті більшості людей. Бази даних застосовуються всюди, починаючи з малих підприємств, на яких ведуть бази даних своїх співробітників, товарів чи послуг, покупців чи постачальників і закінчуючи базами даних масштабу держави чи групи держав: дані про кожного громадянина, дані про автомобілі і т.д [2].
На сьогоднішній день найбільш поширеними є реляційні бази даних. Реляційна база даних – це база даних, побудована на основі реляційної моделі, тобто БД, що має табличний спосіб представлення даних, а на зовнішньому рівні задається набором однорідних таблиць. Кожен об'єкт записується рядком у таблиці. Рядок називається записом. Запис складається з набору полів різного типу.
Для виконання запитів за допомогою СКБД існує дві мови опису запитів [3]:
мова QBE (Query By Example) – мова запитів за зразком;
мова SQL (Structured Query Language) – структурована мова запитів.
Мова запитів SQL використовується практично у всіх сучасних продуктах. SQL – це мова програмування для роботи з наборами фактів і зв’язками між ними. У програмах керування реляційними базами даних, як-от Microsoft Office Access, мова SQL використовується для роботи з даними. На відміну від багатьох мов програмування, мова SQL дуже проста. Подібно до інших мов програмування, SQL – це міжнародний стандарт, визнаний такими організаціями зі стандартизації, як ISO.
Управління базами даних здійснюється спеціальним програмним забезпеченням, яке реалізує відповідну функціональність. За способом доступу БД поділяються на:
файл-серверні;
клієнт-серверні.
Прикладами файл-серверних БД є: Paradox, dBase, FoxPro, Visual FoxPro. У файл-серверних СКБД файли даних розташовуються централізовано на файл-сервері. Синхронізація зчитування і оновлення здійснюється за допомогою файлових блокувань. СКБД розташовується на кожному клієнтському комп'ютері (робочій станції). Доступ СКБД до даних здійснюється через локальну мережу.
Перевагою цієї архітектури є низьке навантаження на ЦП сервера. Недоліки: потенційно високе завантаження локальної мережі; погіршення централізованого управління; погіршення таких характеристик як надійність, доступність і безпека. Застосовуються найчастіше в локальних додатках, які використовують функції управління БД.
Клієнт-серверні СКБД складаються з клієнтської частини (яка входить до складу прикладної програми) і сервера. Клієнт-серверні СКБД, на відміну від файлсерверних, забезпечують розмежування доступу між користувачами і мало завантажують мережу і клієнтські машини [4].
Прикладами клієнт-серверних БД є: Oracle, Firebird, Interbase, IBM DB2, Informix, MS SQL Server, Sybase Adaptive Server Enterprise, PostgreSQL, MySQL. Це
СКБД, які розташовуються на сервері разом з БД і здійснюють доступ безпосередньо, в монопольному режимі. Усі клієнтські запити на обробку даних обробляються через сервер.
Недолік клієнт-серверних СКБД полягає в підвищених вимогах до сервера. Переваги: більш низьке завантаження локальної мережі; зручність централізованого управління; зручність забезпечення таких важливих характеристик як висока надійність, висока доступність і висока безпека.
У цій курсовій роботі використано MS Access – реляційна клієнт-серверна система управління базами даних (СКБД) від компанії Microsoft.