Макроекономіка Радіонова

Філліпса тощо. Гіпотеза раціональних очікувань знайшла відображення в таких елементах теорії раціональних сподівань, як «міжчасове заміщення праці», короткострокова функція сукупної пропозиції Лукаса (EAS), вертикальна крива Філліпса.

4. Динамічні зв’язки окремих елементів економічної системи, що перебуває в рівновазі, за монетаристськими уявленнями відображає такий логічний ланцюжок:

Динамічні зв’язки окремих елементів рівноважної економічної системи за теорією раціональних сподівань відображає такий логічний ланцюжок:

5. Перевірка зв’язків між показниками змін очікувань (індексами очікувань інфляції, безробіття, споживання) та відповідними значеннями економічних змінних за українськими даними дає підстави для висновку про існування впливу очікувань, але не підтверджує їх адаптивний або раціональний характер.

Питання для самоконтролю

1.Відмінність гіпотез про адаптивні та раціональні очікування в поясненні економічних процесів.

2.Макроекономічні наслідки «помилки найманих працівників» (монетаристська теорія) та «помилки виробників» (теорія раціональних сподівань).

31

3.Специфіка побудови функції споживання, інвестиційної функції, кривої Філліпса у монетаристській теорії та теорії раціональних сподівань.

4.Наслідки впливу грошових імпульсів на зв’язки агрегованих ринків праці, товарів та інвестицій у контексті

монетаризму та теорії раціональних сподівань.

5. Формалізація й економічний зміст рівняння, що описує «слабку форму гіпотези раціональних сподівань».

Задачі та вправи

1 Виведіть показник фактичного темпу інфляції, що

забезпечує загальну рівновагу, за теорією раціональних сподівань, якщо очікувану величину сукупного попиту описує рівнян-

ня Yte = Ate + α(mte − πte ) , де mte , πte — очікуваний темп зміни грошової пропозиції та темп інфляції у поточному періоді

відповідно; Ate — очікувані автономні витрати. Зробіть висновки

про характер залежності інфляції від впливових чинників на основі виведеного показника.

2 Маємо криву Філліпса з адаптивними очікуваннями. У початковому стані в економіці з повною зайнятістю є 6 % безробіття при нульовій інфляції. Нехай уряд прагне досягти зниження інфляції до 4 %. Коефіцієнт чутливості інфляції до змін безробіття 1,25. Зниження граничного продукту праці за підвищення цін становить 1,5 %. Яке значення номінального приросту заробітної плати відповідає новому 4 %-му значенню безробіття? Проілюструйте зміни на графіку кривої Філліпса з адаптивними очікуваннями.

3 Маємо справу з динамічною функцією сукупної пропози-

ції, що враховує зміни поточного випуску під впливом неочікуваної інфляції порівняно з потенційним випуском. Потенційний випуск дорівнює 100. Інфляція зросла від 0 до 1,45 %. Рівняння кривої Філліпса з урахуванням очікувань для аналізованої еконо-

міки має вигляд: π = −4,5(u′ − u* ) + πe , а змінна Оукена стано-

вить 2. На скільки одиниць зміниться випуск у короткому періоді під впливом неочікуваної зміни грошової пропозиції за адаптивних очікувань?

32

4З’ясуйте, якими будуть рівноважний випуск та темп інфляції

утретьому періоді після монетарного імпульсу в економіці з адаптивними очікуваннями? Спочатку економіка була в рівноважному стані з нульовою інфляцією та випуском у 100 одиниць. Уряд

здійснює щорічний монетарний імпульс з темпом 0,1. Коефіцієнт еластичності пропозиції за відхиленнями фактичного темпу інфляції від очікуваного 500. Функція сукупного попиту має ви-

гляд: YtD = Yt−1 + h (mt − πt ) . Коефіцієнт еластичності сукупного попиту за кількістю грошей 70.

5 За моделлю міжчасового заміщення праці, що використо-

вується у теорії раціональних сподівань, визначте, чи буде працівник скорочувати вільний час заради збільшення споживання?

Функцію корисності описує рівняння U (Ct ; L − Lt ) = Ct1/ 3 (L − Lt )1/ 2 . Вільний час становить 9 год. Споживання оцінюється у8 одиниць.

1.1.2. Теоретичні засади пояснення макроекономічної рівноваги новими кейнсіанцями

Вступ

Нова кейнсіанська теорія є виявом компромісу між традиційним кейнсіанством та новою класикою. Його визначальною рисою стала розробка мікроекономічних обґрунтувань деяких фундаментальних кейнсіанських положень. Важливість цього напряму макроекономічної науки полягає, крім іншого, й у демонстрації можливостей поєднання, на перший погляд, непоєднуваних положень з урахуванням реальних фактів і подій економічного життя.

Що треба пригадати з базового курсу макроекономіки

Погляди традиційного кейнсіанства на функціонування ринку праці, формування сукупної пропозиції, функції споживання та інвестицій, зв’язку інфляції та безробіття.

33

Традиційні кейнсіанські уявлення про механізм формування загальної рівноваги.

Погляди неокласиків, що ґрунтувались на «вальрасіанських» засадах, у питанні змісту рівноваги та визначення рівноважних параметрів економіки.

Нові уявлення за результатами вивчення підрозділу

9Зміст «майже раціональних» сподівань економічних суб’єктів.

9 Особливості «вимушеного» безробіття, ефективної заробітної плати та їх впливу на формування пропозиції на ринку праці.

9 Зміни у пропозиції праці за умови панування на ринку працівників-інсайдерів та особливості сукупної пропозиції за умови «жорсткості» цін.

9 Зміст понять (явищ) раціонування та гестерезису. 9 Механізм формування квазірівноваги та узгодження попиту і пропозиції без участі цін.

Історія питання

Наприкінці 70-х та у 80-х роках ХХ ст. окремі рекомендації, сформульовані на засадах нової класики, виявили свою обмеженість. Ідеться передусім про те, що, попри довіру до очікуваних дій уряду в монетарній сфері, спостерігалися стійкі короткострокові коливання бізнесової активності і випуску. При цьому механізм пристосування цін діяв суперечливо і не за логікою адаптивних чи раціональних сподівань.

Згадані обставини зумовили акцентування уваги на короткому періоді та жорсткості (нееластичності) цін. Оскільки ці акценти традиційно робились у кейнсіанській макроекономіці, то напрям досліджень дістав назву«нове кейнсіанство» (new-Keynesian theory).

Позиція нових кейнсіанців підсилювалась емпіричними дослідженнями, які засвідчили, що у значній кількості галузей економіки у 80-х роках ХХ ст. ціни перевищували граничні витрати. Цей факт не міг сприйматись інакше, як свідчення недосконалості конкуренції.

Представниками нового кейнсіанства стали видатні економісти Дж. Акерлоф, О. Бланкард, А. Бліндер, Р. Кловер, Г. Манків, Дж. Стігліц, Дж. Тейлор, Е. Фелпс, С. Фішер.

34

Основний зміст

Теоретична конструкція (модель) нових кейнсіанців ґрунтується на таких засадничих ідеях:

•ціни та зарплати більшою мірою визначаються окремими фірмами та профспілками, ніж формуються у спосіб, передбачений «вальрасіанською» моделлю;

•інформація, якою володіють економічні суб’єкти, є неповною та асиметричною, що спричиняється існуючими інституційними обмеженнями;

•випуск і зайнятість більшою мірою реагують на зміни сукупного попиту, ніж на зміни недостатньо еластичних (повільно змінюваних) цін;

•економічні суб’єкти, прагнучи оптимізувати корисність, загалом діють на основі раціональних сподівань, що, крім іншого, передбачає врахування ними при виборі лінії поведінки майбутніх дій уряду.

Макроекономічні погляди нових кейнсіанців аналізуватимемо

зпозицій їх внеску в пояснення:

Âринку праці;

Âсукупної пропозиції;

Âспоживання та інвестицій;

Âзв’язку інфляції та безробіття;

Âзагальної рівноваги.

У новому кейнсіанстві так само, як і в новій класичній теорії, особливу роль у поясненні економічної системи відіграють очікування економічних суб’єктів. Неокейнсіанці сприйняли гіпотезу раціональних сподівань, але мали на увазі раціональність з «особливим забарвленням». Ця особливість корелює з іншими вихідними припущеннями неокейнсіанської теорії, а саме:

—про нееластичність (жорсткість) цін за монополізму фірм

(price-setters) та працівників (insiders);

—про неповноту і асиметричність інформації, яка вияв-

ляється передусім на ринку праці та на ринку фінансових ресурсів.

З позицій теорії раціональних сподівань, в якій передбачається еластичність цін і всебічність інформації про поточні події та закономірності змін передбачуваних параметрів, неокейнсіанські очікування не є раціональними у повному обсязі. Тож неокейнсіанська теорія спирається на ідею «майже раціональності» (nearrationality) очікувань економічних суб’єктів.

35

Якщо традиційна раціональність цілком узгоджується з поняттями загальної оптимізації та загальної рівноваги, то «майжераціональність» таке узгодження не передбачає. Раціональність окремих суб’єктів у неокейнсіанстві не означає автоматичного руху до загальної рівноваги. Показовим є висновок Дж. Стігліца про те, що за умов такої раціональності в економіці може існувати вимушене (пов’язане з відносним завищенням заробітної плати) безробіття та Парето-неефективна рівновага1.

 Функціонування ринку праці

Суттєвий внесок у формування нових уявлень про функціонування ринку праці було зроблено завдяки створенню моделі ефективної заробітної плати Шапіро—Стігліца2 та моделі інсайдеріваутсайдерів Ліндбека—Сновера3.

Нові кейнсіанці збагатили теорію ринку праці поняттям «вимушене безробіття». Вимушене безробіття — це результат недосконалості ринку праці, породжений монополізмом частини суб’єктів та жорсткістю (нееластичністю) заробітної плати.

•існує асиметричність інформації, і підприємці не можуть достовірно оцінити трудові зусилля найманих працівників без додаткових витрат на отримання інформації;

•є ризик несумлінної поведінки найманих працівників, а саме їх ухиляння від виконання обов’язків за умовами трудових угод;

•загроза звільнень при виявленні несумлінності (порушення умов угоди) не є вирішальним чинником поведінки найманих працівників, але таким впливовим чинником є заробітна плата;

•попит на працю є спадною функцією граничного продукту праці (MRPL).

Виходячи з того, що зарплата може впливати на зменшення ймовірності ухилянь від виконання обов’язків, робиться припу-

1Stiglitz J. Metodological issues and the New Keynesian economics // Macroeconomics: a servey of research strategies / Ed. By A.Vercelli, N.Dimitri. Oxford University Press, 1992.

2Shapiro C., Stiglitz J. Equilibrium unemployment as a worker discipline device // American Economic Review. — 1984. — Vol. 74.

3Lindbeck A., Snower D. Wage setting, unemployment as an insider — outsider relations

//American Economic Review. — 1986. — Р. 76; Involuntary unemployment as an insider — outsider dilemma // in: Beckerman W. ed. Wage rigidity, employment and economic policy. Duckworth, London, 1986.

36

щення про прагнення фірм установити саме таку ефективну за-

робітну плату.

Логіка виведення ефективної заробітної плати спирається на поняття «очікувана цінність роботи» (VLe ). У моделі враховано

те, що ця цінність для різних учасників ринку праці може бути неоднаковою, а саме:

— для сумлінних працівників цінність роботи визначається за правилом, відображеним рівнянням

де е — витрати, пов’язані з чесним виконанням працівником його обов’язків; b — імовірність тих звільнень, що мають ринкову природу і не пов’язані з якістю виконання обов’язків;

— для несумлінних працівників цінність роботи визначається за рівнянням

де q — імовірність звільнень за несумлінне виконанняобов’язків. Припускаючи, що умовою сумлінного виконання обов’язків

(неухиляння від роботи) є дотримання нерівності

VLe1 = W b−e ≥ VLe1 = bW+ q ,

дістають значення заробітної плати, за якого має бути сумлінне виконання обов’язків:

Мінімальне значення заробітної плати, що задовольняє виведену нерівність (1.17), і являє собою ефективну заробітну плату:

Рівновага ринку праці за моделлю ефективної заробітної плати графічно встановлюється на перетині функції попиту на працю (MRPL) та особливої функції неухиляння від роботи (NSC). Остання становить своєрідний замінник традиційної функції пропозиції.

37

Існує певна логіка виведення функції NSC. Її основні етапи такі:

• якщо заробітна плата W ef забезпечує неухиляння від роботи працівників, частина яких є несумлінними, то вона має бути ви-

щою від рівноважної, W ef >W * ;

•при зростанні заробітної плати до рівня ефективної виникає вимушене безробіття, що оцінюється як L* − Lef , де L* — повна

зайнятість за рівноважного ринку праці; Lef — зайнятість за встановлення ефективної заробітної плати;

•якщо нам відома ймовірність знаходження роботи після звільнення (α) та ймовірність втрати роботи (b), то рівновагу на ринку праці можна визначити за формулою

• підставивши значення b у формулу ефективної заробітної плати, дістанемо вираз функції NSC:

Як випливає з формули (1.20), функція неухиляння від роботи NSC відображає зв’язок між рівнем примусового безробіття та ефективною зарплатою. Ефективна заробітна плата зростатиме, якщо збільшуватиметься ймовірність знаходження роботи після звільнення або ж якщо зменшуватиметься ймовірність звільнень за несумлінне виконання обов’язків.

Рівновага на ринку праці з урахуванням функції неухиляння від обов’язків ілюстрована графіком на рис. 1.7.

Рис. 1.7

38

Рис. 1.8

X На графіку показано, що пропозиція праці за існування інсайдерів ( LSI ) є меншою, ніж у випадку, коли б пропозиція фор-

мувалась і за участі аутсайдерів ( LSA ). Втрата частини пропозиції

пояснюється тим, що об’єднані у профспілки інсайдери, обираючи між високою власною зарплатою та загальною зайнятістю, надаватимуть перевагу високій зарплаті.

X За заробітної плати, що мають інсайдери (WІ), зайнятість фактично становить LI , а могла б установитися на рівні LA . Різниця між потенційною зайнятістю та фактичною зайнятістю ін-

сайдерів ( LA − LI ) формує вимушене безробіття.

Автори обох неокейнсіанських моделей, що пояснюють механізм ринку праці, оперують поняттям вимушеного безробіття як явища, спричиненого недосконалістю ринку праці. Але, як бачимо, конкретні причини такого безробіття різні: ризик ухиляння від роботи — у моделі ефективної зарплати та ринкова влада інсайдерів — у моделі інсайдерів-аутсайдерів.

 Сукупна пропозиція

Неокейнсінська функція сукупної пропозиції має як аргумент очікуваний рівень цін, що об’єднує її з функціями сукупної пропозиції — монетаристською та раціональних сподівань. Але логіка виведення функції і введення в неї очікуваних цін інша.

Функція сукупної пропозиції, виведена з урахуванням ринку праці, подається таким рівнянням:

40