Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мячин В Г Матеріалознавство ДУЕП 2007.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
15.01.2022
Размер:
1.06 Mб
Скачать

Гумові та ебонітові матеріали і вироби

Гума — пружний водонепроникний ізоляційний мате­ріал, який широко застосовується. Гуму одержують з каучуку вулканізацією, при цьому каучук з домішкою сірки (4...10%) і наповнювачів спеціально обробляють за температури 140°С. Промисловістю виготовляється ебоніт, або тверда гума. Він має добрі електроізоляційні власти­вості, стійкість до кислот, лугів, масел, їдких парів і газів. Ебоніт має достатню технічну міцність, чорний колір; його застосовують як ізоляційний матеріал у вигляді тру­бок для захисту проводів у місцях їх перетину та проходів крізь стіни, у вигляді ізоляційних трубок під час електро­монтажних робіт.

Асортимент деталей з гуми нараховує десятки тисяч назв. З каучуку і гуми виготовляють шини, елементи технічного обладнання, а також конвеєрні стрічки, рукави, приводні кордні паси, манжети, кільця, мембрани, прок­ладки, амортизатори, втулки, килимки, ізоляційні стріч­ки, надувні човни, матраци, протигази, скафандри і ще безліч виробів та матеріалів різного призначення. Викори­стовується багато видів гуми: м'яка вулканізована, не-вулканізована; губчата, армована тканинами та металевою сіткою тощо. її застосовують для автомобільних, літакових покришок, шлангів, пасів, прокладок, втулок. За спосо­бом виготовлення гуму поділяють на штамповану, формо-ву, клеєну, а за застосуванням — на гуму загального призначення, тепло- і морозостійку, масло- і бензостійку, кислото- і лугостійку, для роботи в дизельному та іншому паливі, для харчової промисловості та медицини. Для переробки гумової суміші та напівфабрикату застосовують лиття під тиском, пресування, безперервне витиснення.

Графітові матеріали

Графіт — мінерал, який є однією з алотропних форм вуглецю. У природі графіт трапляється у вигляді про­шарків, вкраплених у породи, або у вигляді суцільних мас, а також буває й штучний, одержаний в електропечах з антрациту за температури 2200°С. Графіт — хімічно та термічно стійкий матеріал, він малоактивний, відрізня­ється дуже поганим зварюванням і нерозчинністю, має малий коефіцієнт тертя. Технічно цінні властивості графіту роблять його незамінним для виготовлення тиглів, ізоляції, обпилювання ливарних форм, приготування графітових мастил, електродів, вугілля для гальванічних елементів, дугових ламп, електрощіток тощо. Волокна з графіту використовують для створення нового компози­ційного матеріалу — вуглепластику. Він порівняно з плас­тмасами в 2...10 раз міцніший, жаростійкий, електропро­відний, тому його застосовують у ракето- та літакобуду­ванні, електротехніці тощо. Графітові волокна діаметром 0,5...5 мкм, завдовжки до 150 мм (графітові «вуса») дуже міцні, що визначає їх важливість для машинобудування.

Графіт має низьку твердість, жирність, високу жаро­стійкість, електропровідність, хімічну стійкість. Колір — від сріблястого до чорного з металевим блиском. Графіт має малу щільність і твердість (НВ 1...2) та залишає при зіткненні сліди на поверхні, має малий коефіцієнт тертя, але пружний. Дріт з графіту, подібно олову, згинається в спіраль. Графіт плавиться за температури 3572 °С, темпе­ратура кипіння 3927 °С. Подібно до металу він електро­провідний, його питомий електричний опір становить 0,56 Ом • мм2/м. Графіт і особливо вуглеграфітові матеріа­ли — продукт високотемпературного відпалу спресованої суміші порошків різних речовин — використовують для фільтрування гарячих газів, розплавів тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]