Тема 2. Політична думка Давнього сходу, Середньовіччя і Відродження

1. Соціально-політичні уявлення Давнього Світу

2. Політична думка у Давньому Китаї

3. Внесок у політичну теорію давньогрецьких мислителів: Солона, Сократа, Платона, Аристотеля, Поліція, Цицерона, Сенеки, Марк Аврелія.

4. Політичне вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя: Ав. Августин, Ф. Аквинский, М. Падуанський, М. Лютер, Ж. Кальвин, Ж. Боден.

5. Епоха Відродження як етап у розвитку політичної думки

Розглядаючи перше питання слід відзначити, що з іменем Сократа пов'язане виникнення моральної філософії. Студенти повинні звернути увагу, що держава, за Арістотелем, виникла природним шляхом для задоволення життєвих потреб громадян, але мета її існування - досягнення блага людей. Він розрізняв правильні та неправильні форми держави: правильні - монархія, аристократія, політія; неправильні - тиранія, олігархія, демократія. Слід зазначати, що відомий римський державний діяч, оратор, мислитель державу Ціцерон визначав як справу, надбання усього народу.

Студентам слід звернути увагу на те, що Тома Аквінський запозичив у Арістотеля ідею про людину, як істоту політичну. Держава є необхідною; на її чолі стоїть світська влада, але вона є вторинною, бо всі види влади на землі є від Бога. Головним завданням державної влади є сприяння державному благу, збереженню миру і справедливості у суспільстві.

При розгляді питання про політичну думка епохи Відродження відмітити, що у своєму розвитку вона пройшла три етапи. Лідером Реформації був М. Лютер, який виступав не лише проти засилля папської влади, але й за зменшення влади церкви взагалі.

Потрібно звернути увагу , що Н. Макіавеллі розглядав державу як певний політичний стан суспільства, що характеризувався специфічними відносинами між володарями та підвладними, організованою політичною владою, юстицією, законами.

Теми доповідей і рефератів

Розвиток політичної думки у Стародавній Індії ("Закони Ману", "Артхашастра", буддизм тощо).

Політична думка та світоглядні ідеї Стародавнього Риму. Політичні ідеї раннього християнства.

Проблеми управління державними справами у громадянсько-політичних поглядах Конфуція

Політичні ідеї Фоми Аквінського

Доктрина державного суверенітету Жана Бодена

Контрольні питання і завдання

1. Що нового в учення про політичну владу й державу вніс Аристотель?

2. У чому є суперечливість політичних поглядів Аврелія Августина?

3. Запропонуйте власний варіант аналізу порівняного аналізу політичних ідей Давнього світу і Середньовіччя

4. Як відносився Конфуцій до ненасильницьких метолів правління?

5. Як оцінювалась держава Лао-цзи?

6. Як відносився Шан Ян до проявлення самостійності людини у політичному житті?

7. Що розумів під рівністю Піфагор?

8. Чому Гераклід критикував Демокрита?

9. Як відносився до закону Сократ?

10. У чому полягає політична свобода по Сократу?

11. Кому першому належить розділення влади на законодавчу, виконавчу і судову?

12. Головна мета державної влади з точки зору Епикура

13. Як розумів державу Зенон: як штучне, але як природне об’єднання?

14. Яку роль спільним інтересам виділяв Цицерон у державотворенні?

15. Хто заклав основи міжнародного права?

16. Що розумів Сенека під духовною свободою людини?

17. Яка влада є первинна з точки зору Аквінського: державна або церковна і чому?

18. Яку форму правління Аквінський вважав найкращою?

19. Що вважав джерелом будь-якої влади М. Падуанський?

Література

Азаркин Н. Я., Левченко В. Н., Мартишин О. В. История политических учений. -М., 1994.

История политических и правових учений / Под ред. В. С. Нерсесянца. - М., 1995.

Марчук П.П. Політологія. – Тернопіль, 1998.

Мельник В.А. Политология: Учебник. - Минск, 1996.

Мироненко О.М. Проблема прав і свобод людини у давний політико-правовій думці. – К., 1995

Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. –К., 1999.

Політологія: Підручник. / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К., 2001.

Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – К., 1992.

Фролов Э.Д. Факел Прометея. Очерки античной общественной мысли. – Л., -1991.

Шляхтун П.П. Політологія: Підручник. – К.: 2002.