1. Теоретичні основи аналізу стану та використання основних фондів

Завдання і напрями аналізу

При сучасному високому технічному рівні промислового виробництва величина і прогресивність основних виробничих засобів, їх технічний стан значною мірою визначають потенційні можливості промислового виробництва, його потужність. Відповідно до цього твердження випливає потреба в аналізі забезпеченості виробництва основними засобами, їх технічного стану і використання, а також оцінці їх впливу на зростання обсягу продукції, зниження собівартості продукції і, як наслідок, збільшення прибутку від реалізації продукції.

Основними завданнями аналізу є:

- оцінка забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами – відповідність величини, складу і технічного рівня основних засобів потребам в них; - технічний стан основних засобів;

- ступінь використання основних засобів і факторів, що впливають на його рівень;

- оцінка ступеня використання виробничої потужності, площ та устаткування;

Відповідно до цього завдання аналіз основних фондів проводиться в таких напрямках:

- структура основних засобів;

- наявність, стан, прогресивність та інтенсивність оновлення основних засобів;

- використання основних засобів, виробничих потужностей, площ і обладнання;

- аналіз рентабельності основних виробничих засобів;

- резерви збільшення випуску продукції та підвищення рівня інших показників за рахунок кращого використання засобів праці.

Поняття, структура і стан основних засобів

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство отримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік)”. Основні засоби поділяються на виробничі і невиробничі. Виробничі основні засоби – це матеріальні блага тривалого використання, які беруть участь у виробничому процесі.

Невиробничі основні засоби – це матеріальні блага тривалого використання, які не беруть участі у процесі виробництва, і є об’єктами суспільного і особистого використання (фонди комунального і житлового господарства, установи освіти, медицини, науки, культури, мистецтва). Основні виробничі засоби в свою чергу поділяються на основні виробничі засоби основного виду діяльності і виробничі основні засоби інших галузей народного господарства. Так, для промисловості до інших галузей відноситься: будівництво, сільське господарство, торгівля і громадське харчування тощо.

Виробничі основні засоби поділяються на окремі групи, зокрема:

а) земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель;

б) будинки, споруди та передавальні пристрої;

в) машини та виробниче обладнання; транспортні засоби;

г) інструменти, прилади, інвентар (меблі);

д) робоча і продуктивна худоба; багаторічні насадження;

За ступенем участі різних елементів основних засобів у виробничому процесі їх поділяють на активну і пасивну частини. Існують різні точки зору щодо активної частини основних засобів. У пропонованій роботі до складу активної частини основних засобів (знаряддя праці) відносять машини, обладнання та транспортні засоби. Решта видів основних засобів віднесені до пасивної частини (умови праці). На основі складу основних засобів оцінюється їх структура – питома вага окремих груп у загальній вартості. На обсяг, динаміку і структуру основних засобів впливають різні чинники, зокрема: галузь виробництва (переробна, видобувна); характер та особливості виробничого процесу (дискретний, неперервний); технологія виробництва; форма організації виробництва (концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування); методи організації виробництва

Завдання:

Дослідити динаміку, наявність та рух ОЗ за звітний період. Розрахунки занести в табл.

Таблиця 1.

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	∆абс	Тр, %
1. Первісна вартість ОЗ	5468160	5470564	2404	100,04
2. Середньорічна вартість	5469362		-	-
3. Надійшло ОЗ	135335		-	-
4. Вибуло ОЗ	132931		-	-
5. Коефіцієнт оновлення	24,7%		-	-
6. Коефіцієнт вибуття	24,3%		-	-
7. Залишкова вартість ОЗ	2091232	2031613	-59619	97,15
8. Знос ОЗ (р.1 - р.7)	3376928	3438951	62023	101,84
9. Коефіцієнт зносу	0,62	0,63	0,01	101,61
10. Коефіцієнт придатності	0,38	0,37	-0,01	97,11
11.Середньооблікова чисельність персоналу,осіб	8044		-	-
12.Фондоозброєність праці	679,93		-	-

Кз = Зн/ Воз_п (1)

3390259 / 5468160 = 0,62

3390259 / 5470564 = 0,63

К_Г = Воз_зал / Воз_п = 1-Кз (2)

2091232 / 5468160 = 0,38

2031613 / 5470564 = 0,37

Ко = Воз_н /Воз_кп (3)

135335 / 5470567 = 24,7%

Кв = Воз_в /Воз_пп (4)

132931 / 5468160 = 24,3%

Показниками оцінки рівня забезпеченості підприємства ОЗ є:

Фондоозброєність праці (Фо)

(5)

Завдання:

Провести факторний аналіз фондовіддачі, як основного показника економічної ефективності використання основних засобів. Розрахунки оформити у вигляді таблиці.

Таблиця 2.

Показники	Ум. позн-я	Од. виміру	За попередній період	За звітний період	∆абс	Тр, індекси	Вплив фактору, ∆ФВі
Дохід	Д	тис грн.	4332815	3633323	-699492	0,84	-0,33
Середньорічна вартість ОЗ		тис грн.	2091232	2031613	-59619	0,97	0,05
Фондовіддача	Фв	грн.	2,07	1,79	-0,28	0,86	-
Рентабельність ОЗ	Rоз		0,09	0,21	0,12	2,47	-

Фондовіддача :

Ф_В = ; (6)

4332815 / 2091232 = 2,07

3633323 / 2031613 = 1,79

Рентабельність:

R_оз = ; (7)

177817 / 2091232 = 0,09

426695 / 2031613 = 0,21

Факторний аналіз показника економічної ефективності використання ОЗ (Ф_В):

Факторна модель:

Ф_В = (8)

Вплив зміни отриманих доходів:

∆Ф_ВД = Д₁ / - Д₀ / (9)

3633323 / 2091232 – 4332815 / 2091232 = -0,33

Вплив зміни середньорічної вартості ОЗ:

∆ = Д₁ / - Д₁ / (10)

3633323 / 2031613 – 3633323 / 2091232 = 0,05