Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
микра модуль весь.docx
Скачиваний:
135
Добавлен:
10.04.2021
Размер:
13.07 Mб
Скачать

7. Спірохети (трепонеми, борелії, лептоспіри). Особливості морфології та будови, рухливість. Актиноміцети, особливості морфології

Спірохети

Це спіральне-звивисті рухливі бактерії , що мають розміри 0,1-3 мкм- 5-25 мкм (до 500 мкм). Не утворюють спор та капсул. Тіло спірохет являє собою спіралеподібний цитоплазматичний циліндр, оточений клітинною стінкою, що складається переважно з пептидоглікану. Він утворює постійні завитки першого порядку,їх ознаки мають діагностичне значення. Вторинні завитки утворені вигинами всього тіла (наприклад, лептоспіри бувають S- і С-подібної форми). Між циліндром і поверхневою мембраною розміщуються ендоджгутики. Одним кінцем вони прикріплені до середини цитоплазматичного циліндра, другим - до полюсів, що обумовлює рухливість спірохет. Погано забарвлюються за Гра­мом, тому використовують мі­роскопію в темному полі зору або забарвлюють за Романовським-Гімзою.

Класифікація

Спірохети

-борелії-мають 3-10 крупних пологих нерівномірних завитків

-трепонеми-спіралеподібні бактерії з 12-14 дрібними завитками

-лептоспіри-нагадують пружину із загнутими кінцями,мають 18-20 первинних завитків.

Дослідження:

  • «Висяча» або роздавлена крапля

  • Сріблення за Морозовим (Принцип метода состоит в том, что при обработке аммиачным раствором серебра эта соль восстанавливается в исследуемом объекте и специфические ингредиенты объекта избирательно окрашиваются в коричневато-чёрный цвет. NB! Капсиды вирионов не окрашиваются и наблюдаются в виде светлого ободка, фон препарата — бесцветный или желтоватый.)

  • Контрастування за Бурі (На вузький кінець предметного скла наносять краплю туші в петлю досліджуваного матеріалу. Суміш перемішують ретельно петлею, роблять мазок, як мазок з крові, висушують на повітрі і, не фіксуючи, мікроскопірують з імерсійною системою. Фон препарату забарвлений в темно-димчастий колір, мікробні тіла та їх капсули не фарбується тушшю і залишаються безбарвними, внаслідок чого цей спосіб отримав назву негативного).

  • Фарбування за Романовським – Гімзою: борелії – синьо фіолетові; лептоспіри і трепонеми – блідо – рожеві.

АКТИНОМІЦЕТИ (грец. aktis — промінь + mykes — гриб) — група грампозитивних бактерій, клітини яких мають кулеподібну, неправильну паличкоподібну або видовжену форму і в багатьох випадках здатні до справжнього галуження та утворення диференційованого міцелію. В А. наявні всі ознаки будови прокаріот. Гіфи міцелію А., на відміну від гіфів грибів, дуже тонкі, приблизно 1 мкм у діаметрі. Від грибів відрізняються будовою ядра (нуклеоїд), клітинної стінки (містить пептидоглікани і не має хітину і целюлози). Розмножуються шляхом простого поділу клітин або утворення спор. А. поширені у ґрунтах, на рослинних залишках, у мулі водойм, повітрі, покривах рослин, тварин і людини. Для А. характерний гетеротрофний тип живлення і аеробний (окиснювальний) тип отримання енергії. Серед А. більшість — сапрофіти, але є і патогенні види. А. утворюють різноманітні БАР (ауксини, вітаміни, амінокислоти, токсини, ферменти), у т.ч. більшість антибіотиків (стрептоміцин, тетрациклін, актиноміцин, еритроміцин, канаміцин, гентаміцин, цефаміцини та ін.). Виражену синтетичну активність А. як штамів-продуцентів широко використовують у промисловій мікробіології для отримання цінних у медицині й народному господарстві БАР (антибіотиків, вітамінів, амінокислот, ферментів та ін.). Основними продуцентами антибіотиків є А. роду Streptomyces. Актиномікоз, нокардіоз, міцетома ступні