Рисунок 1 - Зовнішній вигляд та маркування ящику з цукром

65

30

95

Net weight: 50 kg

Size: 95×65×30

Produced and packed: Origin of Brazil

Supplier: «UNID»

Рисунок 2- Зовнішній вигляд та маркування мішку з копрою.

120 с

Corrugated packaging

Net weight: 200 kg

Size: 120×70×80

Produced and packed: Origin of China

Supplier: «A4»

80 см

Рисунок 3- Зовнішній вигляд та маркування кіпи з гофротарою.

86

Рисунок 4- Зовнішній вигляд бочки з фарбою.

128,8 kg

128,8 кг

700*9*18

18

9

700

Рисунок 5- Зовнішній вигляд двутаврa

На підставі опису вантажів і обраної тари, складаємо таблицю сумісності вантажів, з урахуванням можливості їх пошарової ( один на одного) укладання ( таблиця 2).

Таблиця 2

Вантажі знизу	Вантажі зверху
	Цукор	Копра	Гофротара	Фарба	Двотавр
Цукор	-	2	2	1	2
копра	2	-	1	2	2
Гофротара	2	1	-	2	2
Фарба	0	1	2	-	2
Двотавр	1	1	1	1	-

Пояснення до використаного кодування та його обґрунтування.

0 – сумісна перевозка на одному судні та зберігання в одному складі забороняється;

1 – сумісність у вантажному приміщені необмежена, якщо є сепарації, тобто можлива пошарова укладка вантажів;

2- «на відстані або поруч» – вантажі сумісні в одному приміщені, але горизонтальне положення між ними повинно бути не менш ніж 3 м або між ними повинен бути нейтральний вантаж, або між ними повинна бути надійна сепарація;

3- «в іншому приміщені» – вантажі повинні бути розділені перебіркою або палубою;

4-«в іншому відсіку» – Вантажі повинні бути розділеними перебіркою;

5- «через одне приміщення» – вантажі повинні бути розділенні двома перебірками або палубами;

6- «максимально окремо» – вантажі розділенні максимально можливою кількіст`ю відсіків, тобто між вантажами повинно бути не менш ніж двох перебірок.

Виходячи з фізико-хімічних властивостей вантажів і тари, можна зробити висновок:

1. Не рекомендоване укладання куточка на інші вантажі, через небезпеку розтрощення нижніх вантажів;

2. Не рекомендоване укладання фарби на інші вантажі, через небезпеку витікання на нижні вантажі.

2. Укрупнення вантажних місць

Як укрупнення вантажних місць у РГЗ розглядається тільки їхня частина (піддон, зв’язування, вагонів), причому основна увага приділяється укрупненню вантажних місць із використанням піддонів і зв’язування. Треба вибирати вагони, які дозволяють перевезти максимальну кількість вантажу, при цьому порожнього місця, в якому, повинно бути якомога менше.

2.1. Визначення норми завантаження вагонів

При виборі конкретного вагона, краще вибирати той, котрий дозволяє перевезти найбільшу кількість вантажу (більшої вантажопідйомності), при цьому порожнього місця у вагоні повинне бути якнайменше.

Вантаж №1 прибуває вагонними відправками, що не пакетований, в критих, 4-вісних металевих вагонах вантажопідйомністю 62 т, довжина вагона 13,42 м; ширина 2,967 м; висота-2,885 м.

Вантаж №2-3 прибуває вагонними відправками, що не пакетований, в критих, 4-вісних металевих вагонах вантажопідйомністю 72 т, масою тари 28 т, об’ємом кузова 140 м3, довжиною 15,75 м, шириною 2,77 м, та висотою 3,05 м – для вантажів 1-4, тобто цукру в ящиках, копри в мішках, гофротари у кіпах та фарби у бочках.

Вантаж №4 прибував 6-віснихметалевих піввагонах, вантажопідйомністю 94 т, довжина полувагона- 14,338 м; ширина 2,908 м; висота-2,365 м.

Для перевезення двотавру №18, 7м виберемо 6-вісний металевий піввагон вантажопідйомністю 94 т, масою тари 31 т, об’ємом кузова 104 м3, довжиною 14,338 м, шириною 2,908 м та висотою 2,365 м.

Розрахунок кількості та розміщення вантажних одиниць у вагонах:

Цукор:

По довжині: L= l_в/l_ящ= 13,42/0,74=18 (од.)

де: l_в – довжина вагона;

l_ящ – довжина ящика.

По ширині: B= b_в/b_ящ= 2,967/0,8=3 (од.)

де: b_в – ширина вагона;

b_ящ– ширина ящика.

За висотою: H= h_в/h_ящ= 2,885/0,69=4 (од.)

де: h_в – висота вагона;

hящ– висота ящика.

М_в= L·B·H= 18· 3·4=216 (од.)

Визначимо норму завантаження вагона:

P_ваг= М_в·g_м= 216·0,08 = 17,28 (т)

де: М_в– кількість вантажних одиниць у вагоні;

g_м– маса брутто ящика.

Рисунок 3.1 – Цукор в ящиках. L=18, B=3, H=4, M_в=216.

Копра:

Довгою стороною місця по довжині вагону:

За довжиною: L = Lв / lм = 15,75/0,95=16 од.

Lв – довжина вагону

lм – довжина ящика.

За шириною: B = Bв / bм = 2,77/0,65=4 од.

Bв – ширина вагону

bм – ширина ящика.

За висотою: H = Hв / hм = 3,05/0,3=10 од.

Hв – висота вагону

hм – висота ящика.

Мв = L * B * H =16*4*10=640 од.

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 15,75 / 0,4= 24 од.

B = Bв/lм = 2,77 / 0,95= 2 од.

H = Hв/hм = 3,05 / 0,3 = 10 од.

Мв = L * B * H = 24 *2* 10 = 480 од.

Вибираємо перший варіант розміщення вантажу тому що 640>480

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг= Мв·gм= 640·0,05 = 32 (т)

де: Мв– кількість вантажних одиниць у вагоні; gм– маса брутто ящика.

Рисунок 2.2– Копра в мішках. L=16, B=4, H=10, M_в=640 од.

Гофротара:

Довгою стороною місця по довжині вагону:

За довжиною: L = Lв / lм = 15,75/1,2=13 од.

Lв – довжина вагону

lм – довжина ящика.

За шириною: B = Bв / bм = 2,77/0,7=3 од.

Bв – ширина вагону

bм – ширина ящика.

За висотою: H = Hв / hм = 3,05/0,8=3 од.

Hв – висота вагону

hм – висота ящика.

Мв = L * B * H =13*3*3=117 од.

Короткою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв/bм = 15,75 / 0,7= 22 од.

B = Bв/lм = 2,77 / 1,2= 2 од.

H = Hв/hм = 3,05 / 0,8 = 3 од.

Мв = L * B * H = 22 *2* 3 = 132 од.

Вибираємо другий варіант розміщення вантажу тому що 132>117

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг= Мв·gм= 132·0,2 = 26,4 (т)

де: Мв– кількість вантажних одиниць у вагоні; gм– маса брутто ящика.

Рисунок 2.3 – Гофротара в кіпах. L=22, B=2, H=3, M_в=132 од

Фарба:

За довжиною: L = Lв / lм = 14,338/0,6=23 од.

Lв – довжина вагону

lм – довжина ящика.

За шириною: B = Bв / bм = 2,908/0,6=4 од.

Bв – ширина вагону

bм – ширина ящика.

За висотою: H = Hв / hм = 2,365/0,86=2 од.

Hв – висота вагону

hм – висота ящика.

Мв = L * B * H =23*4*2=184 од.

Вибираємо будь-який варіант розміщення вантажу

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг= Мв·gм= 184·0,3 = 55,2(т)

де: Мв– кількість вантажних одиниць у вагоні; gм– маса брутто ящика.

Рисунок 2.4- Фарба в бочках L=23, B=4, H=2, M_в=312 од.

Двотавр:

Довгою стороною місця по довжині вагону:

L = Lв / lм = 14,338 / 7 = 2 од.

B = Bв / bм = 2,908 / 0,09 = 32 од.

H = Hв / hм = 2,365 / 0,18 =13 од.

Мв = L * B * H = 2 * 32 * 13 = 832 од.

Визначимо норму завантаження вагона:

Pваг = Мв * gм = 832 * 0,1288 = 107,1616 т

Норма завантаження вагону перевищує його вантажопідйомність, тому треба зменшити кількість двотаврів до 729 (тобто вантажопідйомність вагону розділена на масу одного двотавра, точніше ціла частина від ділення), відповідно:

Мв = Qв / gм = 94 / 0,1288 = 729 од.

H = Mв / (L * B) = 729 / (2 * 32) = 11,39 = 11 од. Не повних шарів Nн = 0,39.

Кількість профілів у верхньому (12-му) шарі:

N = Nн * В = 0,39 * 32 = 12 од.

L = 2 од.

B = 32 од.

H = 11 од.

N = 12 од.

Мв = 2 * 11 * 32 + 12 = 716 од.

Pваг = Мв * gм = 716 * 0,1288 = 92,2208 т.

Рисунок 2.5 – Двотавр поштучно. L=2, B=32, H=11, M_в=716.

2.2. Формування пакетів

Способи пакетування генеральних вантажів можна розділити на дві групи – на піддонах та без піддона. Найчастіше пакети формуються на піддонах П4В та 2П2В, що мають розміри 1200х800х150 мм, масу 25 кг, вантажопідйомність 1 т та 1600х1200х180, 80 кг та 2 т відповідно.

При розміщенні вантажів на піддоні вони не повинні виступати за край піддона або цей виступ повинен бути мінімальним і не перевищувати 50 мм, також не завантажена площа піддона повинна бути мінімальною, розташування вантажів на піддоні не повинне зміщати центр ваги пакета.

Також, якщо на двох піддонах П4В розташовується більше місць чим на одному 2П2В, то вибирається піддон П4В і навпаки, а якщо кількість місць однакове – піддон вибирається довільно.

При формуванні зв’язування вантажні місця, що в нього входять, повинні розташовуватися так, щоб зв’язування займало мінімальний об’єм і його переріз наближався до квадрату.

Для подальшого формування пакета керуються наступними правилами: по висоті пакет не повинен перевищувати 1,8 м та маса пакета не повинна перевищувати його вантажопідйомності відповідно до обраного піддона.

Розрахунок формування пакета для копри :

1. ЗУМВ – піддон 2П2В (1600х1200х180 мм, gпід = 80 кг)

2. nр – число місць у першому шарі, од.

nр = 2 од.

3. nh’ – число шарів (рядів) вантажу по висоті, що може бути, виходячи з максимальної висоти пакета, од.

nh' = (Gmax – gпід) / (gм * nр)

gпід – маса піддона, т.

Gmax – вантажопідйомність піддону, 2т.

gм – маса місця, т.

nh’ = (2 - 0,08) / (0,05 * 2) = 19 од.

4. nh" – число шарів (рядів) вантажу по висоті, яке може бути розміщено, виходячи з максимальної висоти пакета, од.

nh'' = (Hmax – hпід) / hм

Hmax – максимальна висота пакету, 1,8 м.

hпід – висота піддона, м.

hм – висота місця, м.

nh’’ = (1,8 - 0,18) / 0,3 = 5 од.

Значення nh' та nh'' дорівнюють цілій частині результату ділення.

5. nh – фактичне число шарів (рядів) по висоті пакета, од.

nh = min{nh'; nh''}

nh = min{12; 3} = 3 од.

6. n – загальна кількість місць у пакеті, од.

n = np * nh

n = 8 * 3 = 24 од.

7. gп’ – маса пакета без піддона, т.

gп' = n * gм

gп’ = 10 * 0,05 = 0,5 т

8. gп – маса пакета з піддоном, т.

gп = gп' + gпід

gп = 0,48+ 0,08 = 0,68 т

9. hп – висота пакета з піддоном, м.

hп = nh * hм + hпід

hп = 3 * 0,5 + 0,18 = 1,68 м

10. lпхbп – габаритний розмір пакета в плані, м. Якщо вантаж не виступає за кромки піддона, дорівнює габаритному розміру піддона.

lпхbп = 1,6х1,2 м.

11. Рп – питоме навантаження, яке створюється одним пакетом, т/м2

Рп = gп / ((lп + 0,05) * (bп + 0,05))

Рп = 0,68 / ((1,6 + 0,05) * (1,2 + 0,05)) = 0,3297 т/м2

Приводимо зовнішній вигляд пакетів і зв’язувань (рис. 3). Розрахунок формування пакета та зв’язування для кожного з вантажів наводиться у табл.3:

Таблиця 3

Рисунок 3.1- Цукор в ящиках n=4

Рисунок 3.2- копра в мішках n=10

Рисунок 3.3- гофротара в кіпах n=4

Рисунок 3.4- фарба в бочках n=4

Рисунок 3.5- двотавр у зв'язці, n=14

3. Визначення навантажень при складуванні

Навантаження на підлогу складу при складуванні вантажів залежать від багатьох факторів. При розміщенні вантажів на складі їх різне навантаження на підлогу складу більшої мірою визначається висотою складування вантажу, що часто залежить від можливості перевантажувальної техніки.

3,1 Вибір засобів механізації

Основним засобом механізації при складуванні генеральних вантажів у критих складах є навантажувачі.

Проведемо розрахунок висоти складування вантажів, яка визначається відповідно до вибраного навантажувача, та ширини проїздів між пакетами.

Розрахунок по складам, на яких зберігання вантажів не допускається або недоцільно, не приводиться.

Не допускається зберігання цукру у картонних ящиках на відкритому складі через розмокання ящиків, а також гофротари у кіпах через її псування та втрати якості під впливом вологи та води.

Фарбу у бочках можливо зберігати як у закритому складі, так і на відкритому, тому що герметична металева бочка попереджає потрапляння вологи у вантаж і його псування. У записці наводиться розрахунок як по закритим складам, так і по відкритій площадці.

Двотавр доцільно зберігати на відкритому складі, так як він не псується під впливом погодних умов, це дозволить збільшити висоту зберігання а також зменшити площу, яку займає штабель. Зв’язування сортового металу складуються за допомогою кранів, тому що їх довжина набагато більше їх ширини, тому ширину проїздів приймаємо рівної 1 м. Розрахунок по двотаврам не наводиться.

Наводиться розрахунок висоти складування вантажів, обумовленої використовуваним навантажувачем, і ширини проїздів для нафталіну у ящиках на кам’яному складі.

Приводимо розрахунки для цукру найменування навантажувача: ЕП-201 2,8

1.Qп – вантажопідйомність навантажувача, т. навчантажува обирається так, щоб виконувалась умова Qп≥gп

Qп = 2,0 т 2,0 >0,4

2.Нпв – висота підйому вил навантажувача, м Нп в = 2,8 м

3.Rс – радіус повороту навантажувача, м Rс =1,6 м

4.Нг – габаритна висота навантажувача, м. навантажувач обирається так, щоб виконувалося умова Нг≤ (Нc - 0,1).

Нг = 3,45≤(4,3-0,1) м

5.а – відстань від передньої осі до піддона, м а = 0,5

6.Найменування вантажів: А – цукор в ящиках

7.Номера складів: С – кам’яний

8.Висота склада Нс = 4,3 м

9.hп - висота пакета з піддоном, м hп = 1,68 м

10.gп – маса пакета з піддоном gп = 0,4т

11.Нм – максимальна висота укладки вантажу виходячи з можливостей перевантажувальної техніки, м

Нм = Нп в – 0,1 + hп (3.1)

Нм = 2,8 – 0,1+1,68 = 4,38м

12.bп – габаритна ширина пакета у плані bп = 1,2м

13.В1-ширина проїздів між штабелями виходячи з параметрів перевантажувальної техніки, м

В1 = Rс + а + bп + 2∙с (3.2) В1 = 1,6+0,5+1,2+(2∙0,15)= 3,6 (м)

де: с – зазор необхідний для проїзду погрузчиків, (обирається рівним 0,15 м)

14. lп – габаритна довжина пакета у плані,м lп = 1,6м

15. В2 – ширина проїзду між штабелями виходячи з розміру пакета, м

В2 = 2∙lп + 3∙с

В2 =2∙1,6+3∙0,15= 3,65(м)

16. Впр - ширина проїзду, м

Впр = max {В1; В2}; Впр = max {3,6; 3,65}=3,65 м

Таблиця 4.

2. Розрахунок експлуатаційного навантаження

Висота штабелювання вантажу в конкретному складі визначається виходячи з висот, які обмежують висоту штабелювання.

Розрахунки за тими складах, на яких зберігання вантажів не допускається або недоцільно, не виробляються. Виняток розрахунків обгрунтовано в підрозділі 3.1.

Розрахунок для одного вантажу (цукор в ящиках) в кам'яному складі описується повністю, розрахунки по всіх вантажів наводяться в таблиці 5.

Розрахунок для цукру в ящиках на камї’яному складі (С) приводиться повністю, розрахунок інших вантажів ведеться в таблиці 5.

1. РТ– технічна норма навантаження, т/м2:

РТ= 3,9 т/м2.

2. РП– питоме навантаження, т/м2:

РП= 0,193 т/м2.

mh‘– кількість рядів пакетів по висоті, виходячи з технічної норми навантаження, од:

3. mh‘= PТ / РП

mh‘= 3,9/0,193= 20 од.

4. hП– висота пакету вантажу, м:

hП=1,56 м.

5. Н‘–висота штабеля, яка обумовлена технічним навантаженням, м:

Н‘= hП  mh‘

Н‘=1,5620= 31,2 м.

6. НС– висота складу, м:

НС= 4,6 м.

7. Нтб – висота штабеля вантажу виходячи з вимог техніки безпеки, м (Додаток 3)

8. Нт, Нфх – висота штабеля вантажу виходячи з міцності тари й фізико-хімічних властивостей, м (Додаток 3) (Приклад: . hп= 1,68; nh= 3 ; _Нт=Нфх=12 од; mh=12/3=4;Нт=Нфх= 4*1,68=6,72)

Цукор:4,5 ;Копра:3,36 ;Гофротара:7,12; Фарба:2,08

Н_т, Н_фх = 4,5 м

9. Н_м – висота штабеля вантажу виходячи з можливостей перевантажувальної техніки, м (див. табл. 4).

Н_м = 4,38 м

10. Н_max – максимально припустима висота складування вантажу, м

Н_max = min {Н_тб; Н_т ; Н’; Н_м; Н_с ; Н_фх}

Н_max = min {5,04; 4,5; 23,52; 4,38; 4,6; 4,5} = 4,5 м

11. m_h –фактична кількість рядів пакетів по висоті, од.

m_h = Н_max / h_п

значння m_h – цілая частина результату ділення.

m_h = 4,5 / 1,56 = 2 од.

12. Н_ш – фактична висота штабеля, м

Н_ш = m_h * h_п

Н_ш = 2 * 1,56 = 3,12 м

13. Р_Е – експлуатаційне навантаження на підлогу складу, т/м²

Р_Е = Р_п * m_h

Р_Е = 0,2715 * 6 = 1,63 т/м²

Таблиця 5 Розрахунок експлуатаційного навантаження

4. Завантаження транспортних засобів

У даній роботі завдання завантаження вирішується за такими критеріями: забезпечення схоронності і сумісності вантажів при перевезенні, з урахуванням оптимального використання вантажопідйомності і вантажомісткості вантажних приміщень транспортних засобів.

4.1 Завантаження вантажного відсіку судна

З додаткової літератури вибирається судно яке дозволяє забезпечити необхідні режими перевезення заданих вантажів і з відповідним значенням чистої вантажопідйомності. При виборі судна Dч повинна бути ближче до верхньої границі.

За завданням ніякі вантажі не потребують спеціальних умов.

За середнім ПНО вантажів визначаємо середнє значення, і за ним підбираємо найбільш «підходяще» судно, тобто порівнюємо середнє ПНО та питому вантажомісткість судна і вибираємо те судно, у якого різниця між ними мінімальна.

Порівнюємо ПНО заданих вантажів, та питому вантажомісткість судна, для того щоб обрати найбільш підходяще судно:

Середнє ПНО заданих вантажів, м3/т

Uср = (U1 + U2 + U3 + U4 + U5) / 5

де U1,2,3,4,5 – ПНО для вантажів (див. табл. 1).

Uср = (5,113 + 3,705 + 3,36 + 1,032 + 0,088) / 5 = 2,818м3/т

Вибираємо судно типу «Пятидесятилетие комсомола» (додаток 1) з наступними характеристиками:

Wс = 10120 м3

Dч = 5760 т

Lc=130 м

Питома вантажомісткість судна, м3/т

ω = Wс / Dч

ω = 10120 /5760 = 1,757 м3/т

Різниця між Uср = 2,818 та ω = 1,757 мінімальна відносно інших типів суден.

Враховуючи раніше складену таблицю сумісності (табл. 2), визначаємо мінімальну потрібну кількість приміщень для розміщення вантажів. Нам необхідно одне вантажне приміщення.

З огляду на раніше складену таблицю сумісності вантажів, визначається мінімальна кількість приміщень для розміщення вантажів. Нам необхідно одне вантажне приміщення для розподілу методом "пропорційно кубатурі".

Для обраних приміщень приводяться їхні основні характеристики:

LПР – довжина розрахункового приміщення (трюму або трюму й твін-дека), м;

НПР – висота розрахункового приміщення, м;

W_ПР – об’єм розрахункового приміщення, м³.

З них, методом «пропорційно кубатурі» визначаємо їх розподілену вагу:

Р_ПР= W_ПР D_Ч/ W_C,

де Р_ПР – розподілена вага розрахункового приміщення, т.

Виберемо трюм №2, трюм №3 , трюм №4, твіндек №2

Трюм №2:

Wпр – об’єм розрахункового приміщення, м3.

Wп = 1320 м3

Рп = 1320 * 5760 / 10120 = 751,3т

Трюм №3:

Wпр = 1930 м3

Рп = 1460 * 5760 / 10120 = 831 т

Трюм №4:

Wпр = 1460 м3

Рп = 1460 * 5760 / 10120 = 831 т

Твіндек №2:

Wпр = 601 м3

Рп = 1040 * 5760 / 10120= 592 т

Таблиця 6

Визначимо, який у нас вантаж («важкий» або «легкий»):

Цукор:

U=7,874 м3/т

ω = 1,757 м3/т (U > ω) → вантаж «легкий»

Копра:

U= 4,1733м3/т

ω = 1,757 м3/т (U> ω) → вантаж «легкий»

Гофротара:

U= 4,7746м3/т

ω = 1,757 м3/т (U > ω) → вантаж «легкий»

Фарба:

U= 1,2011 м3/т

ω = 1,757 м3/т (U < ω) → вантаж «важкий»

Двутавр:

U= 0,667м3/т

ω = 1,757 м3/т (U < ω) → вантаж «важкий»

Трюм №2 (Цукор «легкий» )

Qк = Рп =751,3

Якщо при сумісному розміщенні обидва вантажі легккі, то вибирається 2/3 обсягу (маси) вантажу, у якого U ближче до ω і 1/3 другого вантажу.

Трюм №3 (Двутавр «важкий» і гофроатар «легкий»)

ПНО фарби ближче до ω , тому

Qд+Qг=831

Qд*0,667+Qг*4,7746=1460

Qд=709,3

Qг=121,6

Трюм №4( Копра «легкий» і Фарба «важкий»))

Qф+Qк=831

Qф*1,2395+Qк*4,1733=1460

Qф=684,4

Qк=146,5

Після визначення кількості кожного вантажу на судні визначається їхній об’єм Vi, м3

Vi = Qi * Ui, i = 1.5

Цукор: V = 751,3 *7,874= 5915 м3

Копра : V = 146,5 * 4,1733 = 611,3 м3

Гофротара: V =121,6* 4,7746= 580,5 м3

Фарба: V = 684,4 * 1,2395 = 848,3 м3

Двотавр: V =709,3 * 0,667 = 473,1 м3

Приводимо пошаровий план розміщення вантажу по приміщенням судна (рис. 4).

Рисунок 4. План розміщення вантажу по приміщеннях судна

4.2. Завантаження суміжніх відів транспорту

Цукор у ящиках, копру у мішках, гофротару у кіпах будемо перевозити у 4-вісних металевих критих вагонах вантажопідйомністю 72 т, масою тари 28 т, об’ємом кузова 140 м³, довжиною 15,75 м, шириною 2,77 м, та висотою 3,05 м.

Фарбу в металевих бочках будемо перевозити у 6-віснихметалевих піввагонах, вантажопідйомністю 94 т, довжина полувагона- 14,338 м; ширина 2,908 м; висота-2,365 м.

Для перевезення двотавру №18, 7м виберемо 6-вісний металевий піввагон вантажопідйомністю 94 т, масою тари 31 т, об’ємом кузова 104 м³, довжиною 14,338 м, шириною 2,908 м та висотою 2,365 м.

Розрахунок L, B, H аналогічно з пунктом 2.1.

Вантаж прибуває вагонними відправками, дані про вагони в пункті 2.

Укрупнення вантажних місць (пакети),:

N_В = L  B  H

Для вантажу в ящиках (цукор): N_В =91= 9 од;

Для вантажу в мішках (поташ): N_В =919 од;

Для вантажу в кіпах (сизаль): N_В = 919од;

Для вантажу в бочках (асфальт): N_В = 9118од;

Для вантажу у зв’язуванні (двутавр): N_В = 27684 од.

Після цього для кожного вантажу розраховується коефіцієнт використання технічної норми завантаження вагонів:

К_ВАГ = N_В  g_П / Р_ВАГ

Для вантажу в ящиках (цукор): К_ВАГ =90,5618,72 = 0,269;

Для вантажу в мішках (поташ): К_ВАГ =90,38 35,2097;

Для вантажу в кіпах (сизаль): К_ВАГ = 90,88 26,4;

Для вантажу в бочках (фарба): К_ВАГ= 181,28/93,6=0,246;

Для вантажу у зв’зці (двутавр): К_ВАГ= 841,8032 / 92,2208 = 1,643

Рисунок 5.1 – Схема завантаження вагона пакетами цукру

L=9, B=1, H=1, N_в = 9

Рисунок 5.2– Схема завантаження вагона пакетами копри

L=9, B=1, H=1, N_в = 9

Рисунок 5.3 – Схема завантаження вагона пакетами гофротари

L=9, B=1, H=1, N_в = 9

Рисунок 5.4 – Схема завантаження вагона пакетами фарби

L=8, B=2, H=2, N_в = 32

Рисунок 5.5 – Схема завантаження вагона зв’язками двутарву

L=2, B=7, H=6, N_в = 84

Висновок

Розрахунково-графічне завдання «Зберігання і транспортування вантажів» з дисципліни «Вантажознавство» складається з 4 основних розділів, які описують етапи підготовки вантажів до відправки і зберігання.

1. «Транспортна характеристика вантажів». У цьому розділі визначаються об’ємно-масові характеристики, завантажувальні характеристики, складські характеристики та питання сумісності вантажів, фізико-хімічні властивості, класи небезпеки, вид тари, розміри, її вагу, особливості транспортування на зберігання.

2. «Укрупнення вантажних місць». Були описані особливості процесу розрахунку норм завантажень вагонів, оптимальне розміщення вантажів у пакетах, їх розміри, вага, навантаження на підлогу складу. Ілюстроване положення вантажу на піддоні, а також зв’язка для укрупнення сортового металу.

3. «Визначення навантажень при складуванні». Був описаний процес розрахунку експлуатаційного навантаження, обрані засоби механізації та типи навантажувачів. Визначили висоту штабелювання індивідуально для кожного вантажу.

4. «Завантаження транспортних засобів». У цьому розділі описане завантаження відсіків судна методом «пропорціональності кубатури», а також суміжних видів транспорту (вагони), відповідно до їх лінійних розмірів та маси пакетів та вагонів. Також були розраховані коефіцієнти технічної норми завантаження вагонів.

Список літератури

1. http://www.searates.com/

2. Тихонін В.І. Вантажознавство. Навчальний посібник.- Одесса : ОНМУ, 2016. – 236 с.

3. Тихонін В.І. Вантажознавство. Методичні вказівки, інструкції та завдання до лабораторних і практичних занять. – Одесса «Магістр», 2016.- 82с.

4. www.transrussia.net/CargoClassifier Справочник сюрвейера

5. http://tgr-project.at.ua/index/kharakteristiki_sudov/0-6

Додаток