- •1.Країна та держава, їх сутність та специфіка
- •За політико-територіальними ознаками на земній кулі розрізняють території, країни і держави
- •2. Державне управління як наука
- •4. Державна служба. Управління кадровим потенціалом державної служби.
- •5. Менеджмент органу державної влади :
- •8. Функції державного управління.
- •9 Відповідальність у системі державного управління
- •10. Прийняття та реалізація рішень в системі державного управління
- •11.Чинники та критерії ефективності державного управління
- •12. Економічні методи державного управління
- •13.Правові методи державного управління
- •15. Будова та організаційна структура державного управління
- •16. Головні цілі та завдання в державному управлінні
- •17. Регіональне управління.Регіанальна політика держави.
- •Сутність державної регіональної політики
- •18 Взаємодія державних органів та органів місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян.
- •19.Громадянське суспільство і правова держава
- •20. Державне управління інтеграцією України у міжнародний економічний простір
- •21.Чинники, що впливають на визначення рівня централізації-децентралізації управління.
- •22. Законодавча влада в системі державного управління
- •23. Виконавча влада в системі державного управління
- •24. Судова влада в системі державного управління
- •25. Місцеве самоврядування та його роль в державному управлінні
- •26. Органи місцевого самоврядування, їх функції та завдання
- •27 .Електронне урядування в системі державного управління та місцевого самоврядування
1.Країна та держава, їх сутність та специфіка
Держава є політичною формою організації, суспільства. Вона утворюється як результат виникнення і діяльності публічної влади. Остання є особливою системою, яка керує основними сферами життя суспільства. До основних характерних ознак держави належать: 1) наявність і функціонування системи владних органів і установ, які у своїй сукупності формують механізм держави; 2) існування певної правової системи, встановленої або санкціонованої державою, яка визначає правила поведінки її громадян; 3) наявність певної, чітко обмеженої території (акваторії), в межах якої функціонує певна державна влада. Держава постійно виконує внутрішні і зовнішні функції. До перших належать забезпечення функціонування суспільного організму як єдиної системи, збереження і диверсифікація в ньому ефективних зв'язків між окремими сферами, задоволення інтересів різних верств населення і соціальних груп, боротьба з внутрішніми деструктивними силами та стихійними лихами. Зовнішня функція держави полягає в захисті державних кордонів, цілісності власної території, суверенітету, сприянні розвитку взаємовигідних, справедливих форм співробітництва і взаємодії з іншими державами світу. Держава має виступати на міжнародній арені як єдиний географічний, релігійний, мовний, культурний, правовий, господарський і геостратегічний організм. Лише за такої умови вона може сподіватися знайти і утримати власне "місце під Сонцем". Країна - це політичне, національне, соціальне, культурне, господарське співтовариство, організоване державою на певній території. При цьому акцентується на його просторовому (географічному) положенні (розміщенні) у світі чи певному регіоні або материку, наприклад країни Південної Америки, країни Океанії. Хоча поняття "країна" в багатьох випадках вживається як синонім поняття "держава", проте має переважно культурно-історичний та соціально-економічний зміст (країни, що розвиваються, країни третього світу тощо). Адекватним є поняття "країна" і при характеристиці особливостей населення, його побуту і звичаїв, специфічних ознак суспільства (далекі країни, екзотичні країни тощо). Натомість для поняття "держава" притаманний більше політичний зміст. У наш час на Землі налічується понад двісті юридично і фактично незалежних держав. Незалежна держава - це країна, яка реалізує власну внутрішню і зовнішню політику на основі суверенної волі своїх громадян або правителя (монарха) і здатна проводити свою національну політику та відстоювати національні інтереси на міжнародній арені. З метою реалізації власної суверенної влади над певною територією і населенням, що перебуває на ній держава створює органи управління. До них належать законодавча, виконавча і судова влади, прикордонна і митна служби, національна (республіканська) гвардія і збройні сили, інформаційні служби, валютно-грошова система тощо. Всі ці органи діють на чітко відокремленій території, яка обмежена з усіх боків сухопутними і морськими кордонами. В їх межах державі належать суходіл, внутрішні води, надра, повітряний простір. Якщо країна має безпосередній вихід до морів і океанів, їй належать і територіальні води - це водна смуга шириною 12 морських миль, що прилягає до берега. За міжнародними угодами деякі морські держави мають в океанах і морях економічні зони. Вони простягаються на 200 морських миль (одна морська миля становить 1852 м). У межах економічних зон державам належить виключне право на розвідування і розробку будь-яких природних ресурсів (корисні копалини на дні і в надрах морів і океанів, риба, водорості тощо). Крім незалежних держав на нашій планеті все ще існують залежні території й країни. Останні перебувають під політичним або військовим контролем незалежних держав. Серед залежних територій і країн виділяються колонії, протекторати й підопічні території