2. Походження грязьових вулканів

Вони зустрічаються тільки на площах з нафтогазоносними породами на глибині. У надрах Керченського півострова лежить багатокілометрова товща Майкопський глин з надмірним органічним матеріалом. В умовах підвищеної температури і підвищеного тиску органіка розкладалися з виділенням різноманітних вуглеводнів, насамперед метану. Закупорені в пластах гази стислі, але, як тільки на перегині над розломом пластів знижується тиск, газ під потужним пластовим тиском стрімко піднімався до поверхні. По дорозі в проникних пластах знаходиться підземна вода, яка, зустрічаючись з глиною, розріджує її і перетворює в бруд, а потім гази виштовхують її на поверхню. Як тільки тиск падає, діяльність вулкана припиняється. Потім тиск газу зростає, починається нове виверження і так далі.А при багаторазовому надходженні бруду в одне й теж саме місце виникам грязьовий конус або грязьове озеро.

3.Карпатський грязьовий вулкан.

Старунський грязьовий вулкан знаходиться в с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області. Геологічна пам'ятка природи - єдиний і унікальний не тільки у Карпатському регіоні, але й в світі. Своїм виникненням він зобов'язаний насамперед людям. Понад століття тому тут почали розробляти нафтові та озокеритні родовища. Ґрунтові води, насичені киснем, тепер проникають углиб землі на тисячу метрів, викликають окислення нафти, що й дає той приплив теплової енергії, яка живить вулкан.

Уперше вулкан проявив себе у 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м. з'явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. З тих пір вулкан "дихає" через десятки менш активних міні-кратерів. Водночас наявні на території Старунського вулкана озокерит, гарячі грязі, воду високої мінералізації володіють цінними лікувальними властивостями.

Науковці, як завжди, мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600-1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів, тут утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр.

На думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення.

Хоча вулкан — не єдине і не перше місцеве диво. Перше було зафіксоване 1907 року, коли німецькі дослідники виявили забальзамований труп мамонта. Він напрочуд добре зберігся в озокеритних пластах. Настільки, що в шлунку тварини навіть знайшли трав'янисті рослини, які він спожив перед тим, як фатально потрапив в озокеритну пастку. Вчені тоді отримали воістину розкішний подарунок.

У 1929 році вже поляки витягли з колишньої озокеритної копальні волохатого, теж добре збереженого, носорога. Вік цієї знахідки становив 24 тисячі років. Витягали зі старунських «запасів» давніх оленів і дрібніших тварин. А мамонт і волохатий носоріг досі зберігаються у музеї Краківського університету і Львівському природничому. Тим часом дослідники вивчають місцевість, сподіваючись зокрема знайти зони, у яких могли б зберегтися цікаві палеонтологічні екземпляри.

Старунські землі загалом багаті на природні копалини. Окрім озокериту, мінеральних вод, калійної солі, тут давно видобувають нафту. Ще й зараз на довколишніх гірських схилах розташовані понад два десятки нафтових вишок, навіть нафтові потічки не така вже й рідкість. Горить тут і «дійсно вічний вогонь» — ще з двадцятих років минулого століття. Палає день і ніч на місці старої бурової «Надія», освітлюючи правічні загадкові землі із залишками колишніх видобувалень. Колись у Старуні вирувало життя: здіймалися двоповерхові будівлі, рипіли і двигтіли механізми, витягаючи на поверхню «чорне золото».

Мал. 3 Старунський грязьовий вулкан