- •Глава 1
- •Тема 1. Поняття та загальна характеристика кримінального права України як окремої галузі права. Кримінальне право України як юридична наука та навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах
- •Тема 2. Принципи кримінального права України
- •Тема 3. Кримінальний кодекс та інші джерела кримінального права України
- •Тема 4. Поняття злочину та класифікація злочинів
- •Тема 5. Склад злочину і кваліфікація злочинів
- •Тема 6. Об’єкт злочину
- •Тема 7. Об’єктивна сторона складу злочину
- •Тема 8. Суб’єкт злочину
- •Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину
- •Тема 10. Стадії злочину
- •Тема 11. Співучасть у злочині
- •Тема 12. Причетність до злочину, посереднє вчинення (виконання) злочину, групове вчинення злочину за відсутності ознак співучасті
- •Тема 13. Множинність злочинів
- •Тема 14. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Тема 15. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •Тема 16. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Тема 17. Поняття та мета покарання
- •Тема 18. Види покарання
- •Тема 19. Призначення покарання
- •Тема 20. Звільнення від покарання та його відбування
- •Тема 21. Судимість
- •Тема 22. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Тема 23. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Тема 24. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав
- •Глава 2
- •Тема 1. Поняття Особливої частини кримінального права України, її значення та система
- •Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки України
- •Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи
- •Тема 4. Злочини проти волі особи
- •Тема 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •Тема 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина
- •Тема 7. Злочини проти власності
- •Тема 8. Злочини у сфері господарської діяльності
- •Тема 9. Злочини проти довкілля
- •Тема 10. Злочини проти громадської безпеки
- •Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва
- •Тема 12. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту
- •Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності
- •Тема 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення
- •Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації
- •Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян
- •Тема 17. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку
- •Тема 18. Злочини у сфері службової діяльності
- •Тема 19. Злочини проти правосуддя
- •Тема 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)
- •Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
- •Тема 22. Основні питання Особливої частини кримінального права іноземних держав
- •Глава 3
- •Глава 4 Методичні рекомендації щодо розв’язання задач
- •Загальні методичні рекомендації
- •Глава 5
- •Глава 6 Поняття злочину
- •Глава 7
- •Глава 8 Об’єкт і предмет злочину
- •Глава 9 Об’єктивна сторона складу злочину
- •Глава 10 Суб’єкт злочину
- •Глава 11 Суб’єктивна сторона складу злочину
- •Глава 12
- •Глава 13 Стадії вчинення злочину
- •Глава 14 Співучасть у злочині
- •Глава 15 Множинність злочинів
- •Глава 16
- •Глава 17 Покарання та його види
- •Глава 18 Призначення покарання
- •Глава 19
- •Глава 20 Судимість
- •Глава 21
- •Глава 22
- •Глава 23
- •Глава 24
- •Глава 25 Злочини проти волі особи
- •Глава 26 Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи
- •Глава 27
- •Глава 28 Злочини проти власності
- •Глава 29
- •Глава 30 Злочини проти довкілля
- •Глава 31 Злочини проти громадської безпеки
- •Глава 32 Злочини проти безпеки виробництва
- •Глава 33
- •Глава 34
- •Глава 35
- •Глава 36
- •Глава 37
- •Глава 38
- •Глава 39 Злочини у сфері службової діяльності
- •Глава 40 Злочини проти правосуддя
- •Глава 41
- •Глава 42
Глава 23
Злочини проти основ
національної безпеки України
ОСНОВНІ ПИТАННЯ:
1. Загальна характеристика та види злочинів проти основ національної безпеки України.
2. Аналіз юридичних складів злочину, передбаченого ст. 109 КК України.
3. Аналіз юридичних складів злочину, передбаченого ст. 110 КК України.
4. Кримінально-правова характеристика форм державної зради; спеціальна підстава звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила цей злочин.
5. Аналіз юридичного складу злочину «диверсія».
6. Кримінально-правова характеристика шпигунства; відомості, що становлять державну таємницю; спеціальна підстава звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила шпигунство.
ЗАДАЧІ:
1. Пілот військового літака-винищувача (нової конструкції) Ром прийшов на аеродром, заволодів «своїм» літаком і здійснив переліт до іншої держави; просив там політичного притулку та громадянства.
Як слід кваліфікувати дії Рома?
2. Науковий співробітник одного з інститутів Марущак за винагороду надав можливість стажистові з-за кордону сфотографувати документи, що містили державну таємницю. На слідстві з’ясувалося, що стажист був агентом іноземних розвідувальних органів.
3. Завербований іноземною розвідкою Краснов прибув до одного з портів України і зупинився в будинку Боровського.
330
Побачивши жадібність того до грошей, Краснов натякнув, що прибув з-за кордону нелегально для збирання шпигунських відомостей, і відразу вручив за користування квартирою 300 доларів. Проживаючи на квартирі Боровського, Краснов відвідував кафе, закусочні, де намагався знайомитися з працівниками режимного заводу. Він увійшов у довіру до Черненка, якому за чаркою «зізнався» в тому, що спекулює валютними цінностями, і дав 50 доларів у борг. У розмові з новим «другом» Черненко виказав таємні дані про оборонний завод, на якому працював.
4. Завербовані іноземною розвідкою автотуристи з Європи Адольф та Херміна Вернери фотографували на території України військові об’єкти, лінії електропередач, шосейні шляхи.
5. Козачков та Кириченко з власної ініціативи встановили зв’язки з іноземною розвідкою і в подальшому підтримували конспіративний зв’язок зі співробітниками цієї розвідки на території України. Вони займалися збиранням відомостей, що становлять державну таємницю, намагалися передати їх іноземній розвідці. При цьому Кириченко у своєму письмовому зверненні до керівництва розвідки дав конкретні пропозиції щодо ведення диверсійної роботи в Україні.
6. Маматказін та Немченко, маючи намір втекти за кордон, почали збирати різні відомості для використання їх на шкоду інтересам України після переходу кордону.
7. До жителя Львова Петренка приїхав у гості родич із-за кордону Савченко і запропонував йому збирати дані про промисловий потенціал області, розміщення військових частин та передавати такі дані через особу, яка заходитиме до нього. Петренко погодився, за що отримав 500 доларів. Після від’їзду Сав-ченка Петренко зрозумів небезпечність зробленого ним вчинку, з’явився в міську раду і про все розповів.
8. За державну зраду Клима Варадіна було засуджено до позбавлення волі строком на 15 років. Розслідування у справі вів слідчий Толков. Брат Варадіна, Микола, вирішив помститися тому. За 1800 доларів він підмовив односельця Рахова вбити Толкова. Знаючи, з яких мотивів діяв М. Варадін, останній убив Толкова.
331
Чи можуть бути Варадін Микола і Рахов притягнуті до відповідальності за посягання на життя державного діяча?
9. У підданого іноземної держави Брука під час митного огляду речей під шкіряною обкладинкою альбому та в подвійному дні сумки було виявлено літературу, привезену ним з-за кордону для поширення серед громадян України. Література містила вказівки щодо насильницького повалення конституційного ладу.
10. В Ужгороді в тайниках мікроавтобуса іноземних туристів — подружжя Лоу, що прибули в Україну, — виявлено 80 брошур і кілька тисяч листівок, в яких містилися заклики до вчинення злочинів проти державної влади. Було встановлено, що кілька пачок брошур та листівок Лоу передали громадянину Зіничу для поширення їх серед громадян України. В них ішлося про методи насильницької зміни державної влади.
11. Громадянин України Колонко відвідав одну із зарубіжних держав як турист. Купуючи там сукню, він виявив, що в нього не вистачило грошей. «Виручив» його російський емігрант Зубов. Вони почали разом відвідувати ресторани, розважальні заклади. Сфотографувавши непомітно документи Колонка, Зубов запропонував йому співробітничати з іноземною розвідкою, погрожуючи в разі відмови, що компетентним органам України стануть відомими його негідні вчинки. Той погодився і дав про це підписку. Одержавши завдання на збирання в Україні шпигунських відомостей, Колонко не став його виконувати. Через деякий час до нього з’явився Шперле (Зубов) для одержання відомостей. Колонко повідомив про нього в прокуратуру. Шперле було затримано.
12. Прибиральниця заводоуправління Ворохтун вирішила помститися директорові заводу Кіріну за те, що той не дав згоди на її роботу за сумісництвом. Вона підпалила заводоуправління, а потім сама взяла участь у гасінні пожежі, діставши при цьому опіки. Вогнем було завдано велику матеріальну шкоду.
13. Під час перебування за кордоном співробітника одного з науково-дослідних інститутів Коротюка було незаконно затри-
332
мано поліцією. Там до нього застосували силу та інсценували намір вбити. Злякавшись, Коротюк розповів усе відоме про свій інститут. Інформація, хоч і не становила державної таємниці, не підлягала розголошенню.
Варіант. Ці відомості були державною таємницею.
14. У Києві було заарештовано громадянку іноземної держави Кауфман, яка тривалий час працювала в Міжнародному комітеті профспілок (МКП). Завербована іноземною розвідкою, вона систематично передавала різні, в тому числі й особливо важливі, дані про діяльність МКП, чим завдала велику майнову шкоду інтересам України.
15. Лобо, член української місії при ООН, встановив зв’язки зі співробітником іноземної розвідки Джоном Факіром і передавав йому відомості про характер діяльності дипломатів, про шифрувальників та про самі шифри. Під час перебування в Україні Лобо добував відомості про хвороби рису, пшениці, кукурудзи і передавав їх Факіру.
16. Поклич та Сметанін, співробітники об’єднання «Техно-пром-експорт», укладали контракти зі слабкими зарубіжними фірмами, за що одержували від них великі винагороди. Це призводило до подорожчання будівництва за українськими проектами і змусило державу виплачувати дуже велику різницю в доларах США за рахунок внутрішніх коштів. Крім того, за велику грошову винагороду вони розголошували іноземним комерсантам службову таємницю. У Поклича вилучено 2 млн грн., 19 тис. доларів, 338 золотих ланцюжків, 100 платинових обручок.
17. За ініціативою Борсука та Лучника було створено групу осіб, яка виготовила листівки, що містили заклики до насильницьких дій щодо татар, які мешкають на території України. Під час одного з мітингів тисячний натовп, вийшовши з-під контролю представників влади, вчинив збройний опір, підпалив державну установу. При цьому загинули троє громадян. У погромах брали участь Борсук і Лучник, а також Фікін і Зорка.
18. Хоменко, перебуваючи в полоні, у жовтні 1942 р. погодився служити в поліції. Беручи участь у каральних операціях,
333
він розстріляв понад 50 мирних жителів на окупованій території України. В 1943 р. Хоменко, вбивши Савельєва, заволодів його документами. В 2002 р. Хоменка під прізвищем Савельєва впізнали очевидці його злочинних дій.
19. Сомов, який страждав на шизофренію, видаючи себе за французького журналіста, приїхав до одного з обласних центрів України, зустрічався зі службовими особами обласної та міської державних адміністрацій і жартома пропонував їм співробітничати з французькими розвідувальними службами. Кочкін, Редько, Гарбуз, Індиков та Динник підписали угоди, відповідно до яких кожен з них одержує щомісячно 1000 доларів США за надання відомостей, що цікавлять французьку сторону, включаючи державну таємницю.
Варіант 1. Діями Сомова керував громадянин Франції Токвіль.
Варіант 2. Кочкін та Гарбуз передали Сомову обумовлені відомості.
20. Коритник у Дніпропетровську познайомився з агентом іноземної розвідки Фуксом, який запропонував йому за винагороду збирати відомості про військово-промислові об’єкти на території області. Для одержання цих відомостей Коритник познайомився з дружиною співробітника режимного об’єкта, який зловживав спиртними напоями і в стані алкогольного сп’яніння повідомляв дружині різні таємні відомості. Частину грошей, одержаних від Фукса, Коритник передавав їй як подяку за одержані відомості.
21. Почепенко встановив вибуховий пристрій на військовому заводі, на якому він працював інженером. Його метою було ослабити оборонний потенціал держави.
Варіант 1. Почепенко діяв за вказівкою агента іноземної розвідки, який заплатив за цю акцію велику суму грошей.
Варіант 2. Внаслідок вибуху було зруйновано приміщення одного з цехів заводу та загинули п’ять осіб.
334