49. Види безготівкових розрахунків, їх документальне оформлення.

основні форми безготівкових розрахунків:

• платіжними дорученнями;

• платіжними вимогами-дорученнями;

• чеками;

• акредитивами;

• векселями;

• платіжними вимогами;

• інкасовими дорученнями.

Документальне забезпечення безготівкових операцій

Відносини між банками та їх клієнтами будуються на договірній основі. Клієнти самостійно обирають банки для кредитно-розрахункового обслуговування.

Як правило, банк зобов’язується: • відкрити поточний рахунок; • здійснювати обслуговування клієнта у відповідний час згідно з розкладом роботи банку; • зберігати таємницю операцій клієнта; • нараховувати клієнту встановлений договором відсоток на залишок грошових коштів у відповідні строки; • консультувати клієнта з питань банківських розрахунків; • видавати витяги про рух коштів на рахунках з додатком до них необхідних первин них документів.

У різних банках форми виписок можуть бути різними, але в кожній обов’язково передбачаються позиції для дати, номерів рахунків дебітора та кредитора, суми (бланк 13.15).

Бухгалтер при отриманні вилиски проводить наступні операції, які називаються бухгалтерським терміном контировка виписки: • виписка нумерується; • перевіряється наявність первинних розрахункових документів, на підставі яких зараховані чи списані кошти; • перевіряється відповідність суми у виписці сумам у первинних документах на перерахування чи зарахування коштів; • проставляється кореспонденція рахунків у відповідності з проведеними операці ями.

50. Бухгалтерський облік: характеристика, вимоги, основні принципи, регламентація. Державні стандарти бухгалтерського обліку в Україні.

О. бухгалтерський — охоплює всі засоби підприємства і джерела їх утворення, господарські процеси і результати діяльності. Для забезпечення систематичного та взаємопов’язаного відображення господарських засобів та процесів у бухгалтерському О. використовують характерні лише для нього способи обробки облікової інформації: систему рахунків, подвійний запис операцій на бухгалтерських рахунках, балансове узагальнення тощо. Таким чином, бухгалтерський О. є системою загального безперервного документального, обґрунтованого і взаємопов’язаного відображення господарських засобів, їх джерел, господарських процесів та їх результативності в грошовому вимірі для забезпечення інформації, необхідної для управління та контролю за діяльністю.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Основне завдання бухгалтерського обліку – створення такої системи отримання інформації, яка б забезпечувала реальне управління підприємством та примноження доходу від його діяльності. Завдання бухгалтерського обліку, відповідно до його місця і ролі в процесі господарської діяльності, поділяються на: • інформаційні – безперервний збір і обробка, узагальнення, зберігання та передача інформації; • контрольні – перевірка дотримання законності і доцільності здійснення господар ських операцій, забезпечення збереження та ефективного використання майна; • аналітичні – визначення підсумків господарської діяльності та оцінка досягнутих результатів.

Предмет бухгалтерського обліку – це вся господарська діяльність підприємства.

Методом бухгалтерського обліку є сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку. Він складається з ряду елементів, основними з яких є: документація, інвентаризація, рахунки, подвійний запис, оцінка, калькуляція, балансове узагальнення, звітність. Бухгалтерський облік реєструє господарські операції, які створюють образ діяль ності господарюючого суб’єкта. Отриманий таким чином образ передається споживачам у вигляді фінансового звіту.

Законом України від 16.07.1999 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено правові принципи регулювання, організації та ведення обліку і складання фінансової звітності, які поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та пода вати фінансову звітність згідно з чинним законодавством. Законом запроваджено: • визнання бухгалтерського обліку головним типом обліку; • нові національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку – П(С)БО; • галузевий підхід (організація системи обліку в аптеці та фармацевтичній фірмі визначається наступними особливостями: формами господарювання і типами власності, умовами роздрібної та оптової реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення, фармацевтичним обслуговуванням певних категорій амбулаторних або стаціонарних хворих, реалізацією лікарських засобів індивіду ального виготовлення); • захист інтересів головного бухгалтера (зменшення відповідальності головного бухгалтера); • збільшення відповідальності засновника.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: • обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; • повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фак тичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; • автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокрем лена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; • послідовність – постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облі кової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; • безперервність – оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється вихо дячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; нарахування та відповідність доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витра тами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; • превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сут ності, а не лише виходячи з юридичної форми; • історична (фактична) собівартість – пріоритетною є оцінка активів підприєм ства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання; • єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх господарських опе рацій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; • періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Суть облікової політики аптек

Під обліковою політикою аптеки як суб’єкта підприємницької діяльності розуміють сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються нею для скла дання та подання фінансової звітності. Право встановлення облікової політики цілком і повністю віддається на розсуд суб’єкта господарювання. При цьому аптека самостійно: • обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених законодавством, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних; • розробляє систему і норми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю за господарськими операціями, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; • затверджує правила документообігу й технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку; • може виділяти на окремий баланс відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, із подальшим включенням їх показників до фінансової звіт ності аптеки. • приймає сукупність способів ведення бухгалтерського обліку – первинного спо стереження, вартісного виміру, поточного групування і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності. Облікова політика є складовою частиною фінансової звітності аптеки і повинна відображатися у примітках до фінансових звітів. Саме вона дозволяє поєднати ведення бухгалтерських операцій та складання фінансової звітності. Без такого регламентую чого розпорядчого документа та його додержання бухгалтерський облік не відповіда тиме принципу послідовності, а фінансова звітність не буде зрозуміла користувачам. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетен ції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи). А якщо керівник аптеки не є її власником, треба, щоб саме власник(и) наділив(ли) його відпо відними повноваженнями. Делегування їх здійснюється вищими органами управління (загальними зборами акціонерів, засновників, наказом власника приватного підприєм ства або розпорядженням відповідного державного органу, коли йдеться про державне підприємство, іншим органом, який передбачений установчими документами). Тільки в такому випадку юридичну чинність наказу керівника підприємства вже не можна буде взяти під сумнів. За формою облікова політика аптеки має вигляд наказу керівника (власника), на підставі якого головний бухгалтер складає проект наказу і зі всіма додатками та роз рахунками передає на затвердження власнику (керівнику) підприємства. Наказ наби рає юридичної сили з дня його підписання власником (керівником) підприємства і є обов’язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства. В аптеках з малим обсягом роботи розробка облікової політики цілком і повністю покладається на головного бухгалтера або особу (юридичну чи фізичну), яка здійснює бухгалтерський облік. Для аптек з великим обсягом роботи та аптечних мереж актуаль ним є варіант, коли головний бухгалтер ініціює питання до розгляду і разом зі своєю службою бере у ньому активну (безпосередню) участь. Розробку пропозицій, особливо щодо питань, які безпосередньо не стосуються бухгалтерського обліку та прийняття конкретних рішень, доречно покласти на спеціально створену комісію. Найдоцільніше наділити такими повноваженнями постійно діючу інвентаризаційну комісію. Можливий варіант, коли облікову політику (зміни до неї) розробляє внутрішній аудитор аптеки (аптечної мережі), аудиторська фірма під керівництвом головного бух галтера та за участю інших відповідних спеціалістів або ж – якщо така фірма здійснює бухгалтерський облік в аптеці – під керівництвом власника (керівника).