- •Основні положення клітинної теорії. Особливості будови клітин одно- і багатоклітинного організму.
- •Теорії походження життя; гіпотези виникнення еукаріотичної клітини.
- •Рівні організації живої природи. Елементарна одиниця та елементарне явище.
- •Загальні властивості мікроорганізмів та їх місце в еволюції живого світу.
- •15. Будова еукаріотичної клітини (на прикладі дріжджової).
- •Систематика живих організмів. Основні відмінності прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
- •9. Рухливість бактеріальних клітин. Типи рухливості, розташування джгутиків на поверхні бактеріальної клітини.
- •11. Характеристика та основні відмінності грам-позитивних та грам-негативних бактерій.
- •13. Характеристика актиноміцетів: особливості будови клітини, способи розмноження, розповсюдження у природі та практичне значення.
- •12. Стійкість спороутворювальних бактерій до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища. Особливості будови та етапи утворення ендоспор у бактерій.
- •14. Археї, особливості будови клітини. Основні відмінності від про- та еукаріотів. Практичне значення.
- •16. Хімічний склад та функції мітохондрій, рибосом, лізосом та вакуолей у еукаріотичній мікробній клітині.
- •17. Будова і функції ядра в клітині мікроорганізмів.
- •39.Вміст хімічних елементів у клітині. Роль вільної та зв’язаної води у життєдіяльності клітини.
- •18. Дріжджі, їх форми і розміри. Вікові особливості дріжджів. Методи виявлення запасних поживних речовин у дріжджових клітинах та мертвих клітин.
- •19. Характеристика способів розмноження дріжджів. Характеристика процесу спороутворення у дріжджів. Відмінності гаплоїдних та диплоїдних дріжджів.
- •20. Способи розмноження міцеліальних грибів.
- •24. Характеристика основних класів грибів. Морфологічні та культуральні ознаки, способи розмноження, практичне значення міцеліальних грибів.
- •25. Віруси і бактеріофаги. Особливості їх будови та життєдіяльності.
- •26. Особливості будови рослинної та тваринної клітин
- •27. Меристеми. Типи меристем та галузі їх використання у біотехнології. Принципи складання поживних середовищ для культивування клітин.
- •36. Енергетичний обмін та його сутність. Значення атф в енергетичному обміні.
- •38.Типи живих організмів за відношенням до джерел вуглецю.
- •40.Класифікація поживних середовищ за хімічним складом, призначенням, фізичним станом. Принципи та методи стерилізації. Стерилізація поживних середовищ.
- •1)Класифікація поживних середовищ
- •42.Вплив фізичних факторів на життєдіяльність клітин.
- •43.Клітинний цикл. Фази клітинного циклу.
- •44.Форми розмноження живих організмів. Інтерфаза. Мітоз
- •45. Статеве розмноження організмів. Статеві клітини. Мейоз та його біологічне значення
- •46. Механізм транспорту поживних речовин до клітини
- •48. Вплив біотичних факторів на життєдіяльність клітини
- •47. Вплив хімічних факторів на життєдіяльність клітини
- •49. Типи взаємовідносин між живими організмами
- •50.Значення мікроорганізмів у кругообігу речовин в природі
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу водню.
- •Роль мікроорганізмів у кругообігу кисню.
- •51.Сучасні методи вивчення клітин
- •52. Фотосинтез. Порівняння процесу фотосинтезу у бактерій та вищіих рослин
- •53. Особливості будови міотичних хромосом. Елементарні рівні структуризації хромосомних компонентів.
36. Енергетичний обмін та його сутність. Значення атф в енергетичному обміні.
Обмін речовин (метаболізм) живої клітини складається з двох протилежно спрямованих видів реакцій – катаболічних і анаболічних
Катаболізм (енергетичний обмін) – сукупність реакцій розпаду органічних сполук. Біополімери (білки, полісахариди та ліпіди), залучаються до катаболічних реакцій у три стадії
1 – розщеплення макромолекул на окремі молекули (мономери); 2 – розщеплення мономерів до ацетил-КоА, що супроводжується утворенням невеликої кількості АТФ; 3 – при повному окисненні ацетил-КоА до води та діоксиду вуглецю, утворюється відновлювальний потенціал, що забезпечує синтез великої кількості АТФ при переносі електронів.
На першій стадії катаболізму великі молекули полімерів розпадаються на мономерні субодиниці. Цей процес, що називається травленням і відбувається поза клітинами під дією травних ферментів.
На другій стадії невеликі утворені молекули надходять до клітини організму і зазнають подальшого розщеплення у цитоплазмі. При цьому велика частина всіх мономерів перетворюється на піровиноградну кислоту (піруват), а потім – на ацетилкофермент А
Остання, третя стадія катаболізму полягає у повному розщепленні ацетильної групи ацетил коферменту А до СО, та Н2О, що супроводжується утворенням АТФ з АДФ та фосфорної кислоти:
АДФ + Н3РО4 = АТФ + Н2О.
Третя стадія катаболізму можлива тільки за наявності вільного кисню, тобто проходить винятково в аеробних організмах, і для її здійснення необхідні біомембрани. В еукаріотичних клітинах ця стадія проходить у мітохондріях. У анаеробів, у безкисневих умовах, катаболізм закінчується перетворенням пірувату на молочну кислоту (наприклад молочнокислі бактерії) або на етиловий спирт (наприклад дріжджі)
Такі процеси називаються бродінням (молочнокисле, спиртове), а процес перетворення простих цукрів на піруват — ґліколізом.
Перевага аеробів перед анаеробами пов’язана з тим, що основна кількість енергії вивільняється з поживних речовин саме на третій стадії катаболізму, якої нема у анаеробів.
Розщеплення ацетильної групи ацетилкоферменту А відбувається у мітохондріях у циклі лимонної кислоти (цикл Кребса). Реакції циклу поставляють редукційний потенціал у систему транспорту електронів, сполучену з синтезом АТФ. Таким чином мітохондрії виконують свою головну функцію — генераторів енергії у клітині.
Всі описані процеси (ґліколіз, цикл лимонної кислоти, синтез АТФ та ін.) становлять основу енергетичного обміну, тобто біохімічних реакцій, що забезпечують накопичення енергії у вигляді молекул АТФ.
Реакції синтезу органічних сполук, або пластичний обмін, проходять із витратою енергії. При цьому створюються необхідні для організму біополімери.
Катаболізм та анаболізм постійно пов’язані між собою потоками речовин та енергії. У катаболічних і анаболічних процесах беруть участь одні й ті самі молекули, які утворюють потік речовин. Потік енергії представлений зворотним процесом синтезу — розпаду АТФ.
Анаболізм (пластичний обмін) – сукупність реакцій синтезу органічних сполук. Найважливішими з анаболічних реакцій є реакції матричного синтезу.
Обмін речовин виконує функції забезпечення клітини: будівельним матеріалом в результаті пластичного обміну, що забезпечує побудову клітини та оновлення її складу; енергією в результаті енергетичного обміну.
Обмін речовин – зв’язок із зовнішнім середовищем. Це – основні умови підтримання життя клітини. Пластичний та енергетичний обміни тісно пов’язані.
Аденозинтрифосфорна кислота (АТФ) – нуклеотид. Азотиста речовина – аденін, вуглевод – рибоза, три залишки фосфорної кислоти, два з яких сполучені макроергічним зв¢язком. Під впливом специфічних ферментів молекула АТФ гідролізується та розщеплюється з виділенням енергії:
АТФ + Н2О ® АДФ + Н3РО4 + Е
АТФ у клітині – у формі солі (аніону). Синтезується на кристах мітохондрій. АТФ виконує свої функції джерела енергії для здійснення біохімічних реакцій шляхом відщеплення кінцевої фосфатної групи під дією відповідного ферменту; при цьому вивільняється енергія.
37.Взаємозв’язок процесів пластичного та енергетичного обміну в клітині.
Пластичний обмін поставляє для енергетичного обміну органічні речовини і ферменти, а енергетичний обмін поставляє для пластичного - енергію, без якої не можуть йти реакції синтезу. Порушення одного з видів клітинного обміну веде до порушення усіх процесів життєдіяльності, до загибелі організму.
Анаболізм (пластичний обмін) – сукупність реакцій синтезу органічних сполук. Найважливішими з анаболічних реакцій є реакції матричного синтезу.
Обмін речовин виконує функції забезпечення клітини: будівельним матеріалом в результаті пластичного обміну, що забезпечує побудову клітини та оновлення її складу; енергією в результаті енергетичного обміну.
Обмін речовин – зв’язок із зовнішнім середовищем. Це – основні умови підтримання життя клітини. Пластичний та енергетичний обміни тісно пов’язані.