Світова організація торгівлі

Процес приєднання України до системи ГАТТ-СОТ розпочався 17 грудня 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ було подано офіційну заяву Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. Наступним кроком відповідно до процедури приєднання стало подання 28 червня 1994 р. Меморандуму про

зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо

приєднання до ГАТТ. Відтоді відбулося вже кілька засідань Робочої комісії. У 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами членами СОТ.

16 травня 2008 р. Україна стала 152 країною-членом СОТ.

До основних позитивних наслідків вступу України до СОТ можна віднести

1)можливе збільшення надходження в Україну короткострокового фінансового капіталу внаслідок спрощення доступу нерезидентів на ринок фінансових послуг; збільшення припливу в Україну позичкових коштів як у формі негарантованих кредитів (завдяки деякому підвищенню довіри кредиторів до країни-члена СОТ), так і у формі коштів від продажу єврооблігацій. Як свідчить досвід інших країн, вже протягом першого-другого років після вступу до СОТ обсяги інвестицій зростали у 1,5 - 2 рази з наступним їх збереженням в обсягах більших, ніж до набуття членства у СОТ;

2)спрощення умов доступу українських виробників до ринків товарів, послуг, капіталів переважної більшості країн світу в наслідок приведення національного торговельного режиму до загальносвітових норм. Ізольованість економік країн колишнього СРСР від світової економічної системи обумовила велику різницю між відносною вартістю виробництва в Україні та в західних економіках, що є вагомим аргументом для збільшення обсягів торгівлі на основі принципу "порівняльної переваги";

До основних позитивних наслідків вступу України до СОТ можна віднести

3)зменшення транспортних витрат — внаслідок гарантування свободи транзиту товарів територією країн-членів СОТ. Усе це загалом сприятиме зниженню собівартості української продукції і, відповідно, підвищенню конкурентоспроможності українських компаній;

4)можливість ефективного захисту національних інтересів після прийняття міжнародних правил торгівлі, подолання існуючих обмежень щодо доступу українських суб'єктів підприємництва на міжнародні ринки товарів і послуг внаслідок поліпшення умов торгівлі з країнами-членами СОТ, зменшення втрат від дискримінаційних заходів (які сьогодні становлять $2 —3 млрд. на рік) та зниження кількості антидемпінгових розслідувань проти українських виробників.

До основних позитивних наслідків вступу України до СОТ можна віднести

5)відвернення загрози торгово-економічної ізоляції не тільки від країн Західної та Центральної Європи, а й від країн Східної Європи та Балтії, які в цьому році стали членами ЄС; уникнення перспективи витіснення з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи після їх вступу до ЄС;

6)збільшення надходжень до Державного бюджету за рахунок скасування пільг та субсидій, розширення бази справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва і активізації зовнішньоторговельного обороту, збільшення доходів внаслідок зниження рівня тінізації зовнішньої торгівлі, підвищення прозорості бюджетно-податкової та регуляторної політики як побічного результату запровадження правових норм, що відповідають вимогам СОТ;

7)створення прозорого та передбачуваного ділового середовища в Україні. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватися і не будуть запроваджуватися заходи на користь лише окремих підприємств

До негативних наслідків вступу України до СОТ можна віднести

1)довго зберігається поглиблення невідповідності у структурі попиту і пропозиції робочої сили, зростання структурного безробіття; подальша диференціація регіональних ринків праці через посилення поляризації регіонів-лідерів та депресивних регіонів;

2)лібералізація торгівлі посилила вплив світової кон’юнктури на економіку України, зумовила

підвищення економічних ризиків у періоди глобальної економічної нестабільності;

3)вітчизняні виробники виявилися не готовими до міжнародної конкуренції

Чинники, які сприятимуть збільшенню обсягів імпорту в Україну:

1)зниження рівня тарифного захисту внутрішнього ринку. Розрахунки середньозважених ставок на базі обсягів імпорту в Україну 1996 р. свідчать, що загальне зниження середньозваженої тарифної ставки ввізного мита відбудеться на 1,64 процентного пункту: з 7,02 (діюча у 2002 р.) до 5,66 (зв'язана у 2005 р.);

2)підвищення рівня доходів населення на тлі існуючої повільної реакції на зміну споживчого попиту з боку національних виробників, що призведе до зростання імпорту споживчих товарів;

3)активізація діяльності експортерів, яка спонукатиме національних виробників до постійного вдосконалення виробничих процесів, оволодіння сучасними технологіями, залучення новітніх матеріалів, що зумовить збільшення імпорту товарів виробничого призначення