- •Тема 7 організація і нормування праці Методичні вказівки до вивчення теми
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •Тема 8 продуктивність і ефективність праці Методичні вказівки до вивчення теми
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •Тема 9 політика доходів і оплата праці Методичні вказівки до вивчення теми
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •Тема 11 аналіз, звітність, аудит у сфері праці Методичні вказівки до вивчення теми
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •Тема 12 моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин Методичні вказівки до вивчення теми
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •Тема 13 міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин Методичні вказівки до вивчення теми
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •Рекомендована I використана література
План семінарського заняття
Характеристика показників використання праці й ме-тодика їх планування.
Показники чисельності, структури та руху кадрів.
Розрахунок потреби підприємства в робочій силі.
Планування продуктивності праці на підприємстві.
Планування заробітної плати.
Теми рефератів
Методика планування праці.
План з праці як головний розділ плану економічного і соціа-льного розвитку підприємства.
Планування чисельності і структури кадрів на підприємстві.
Планування підвищення продуктивності праці.
Методи планування фонду оплати праці на підприємстві.
Тема 11 аналіз, звітність, аудит у сфері праці Методичні вказівки до вивчення теми
Під час вивчення цієї теми насамперед потрібно звернути увагу на існуючу систему трудових показників. У ринковій економіці система трудових показників у сфері праці складається з розділів:
1) промислово-виробничий персонал i непромислова група включають:
промислово-виробничий персонал - усього, у тому числі: робітників; керівників, професіоналів, фахівців i технічних службовців; іншого песоналу;
непромислову групу усього, у тому числі: житлово-комунальне господарство; капітальний ремонт будинків i споруд; дитячі сади; інші організації;
2) продуктивність праці характеризується такими показниками:
обсяг виробництва продукції (тис. грн., тис. нормо-годин);
виробіток на одного працівника ПВП;
виробіток на одного робітника ПВП;
виробіток на одного працівника непромислової групи;
3) фонд заробітної плати складається з таких елементів: фонд заробітної плати - усього, у тому числі: робітників; керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців іншого персоналу; фонд заробітної плати непромислової групи - усього, у том-числі: житлово-комунальне господарство; капітальний ре монт будинків і споруджень; дитячі сади; інші організації; фонд заробітної плати необлікового складу. 4) середня заробітна плата:середня заробітна плата одного працівника ПВП, у тому чи-слі: робітників; керівників, професіоналів, фахівців і техніч-них службовців; іншого персонал; середня заробітна плата одного працівника непромислової групи.
Трудові показники (планові й фактичні) розраховуються за рік, попередній аналізу, а також за звітний період.
Основною метою аналізу стану трудових ресурсів є вста-новлення впливу кадрової політики на діяльність і перспективи розвитку підприємства.
Аналіз стану трудових ресурсів здійснюється за такими напрямами:
вивчення стану, розміщення та структури кадрів.
Стан трудових ресурсів розглядається з точки зору забезпе-ченості підприємства робочою силою, з визначенням надлишку або недостачі працівників у звітному періоді, зі встановленням причин.
При вивченні розміщення кадрів ретельно досліджується організація виробництва, ступінь завантаження робітників корисною роботою, відповідність кількості чинним нормативам обслу-говування.
Аналіз структури кадрів здійснюється шляхом зіставлення даних фактичної і планової питомої ваги кількості кожної категорії працівників у загальній кількості працівників. При цьому встановлюють причини зміни структури й розробляють заходи щодо її раціоналізації.
аналіз професійного складу й підготовки кадрів - проводиться методом зіставлення фактичної і планової кількості
працівників за професіями та рівнями кваліфікації останніх з
їхнім кваліфікаційним рівнем.
стан руху кадрів - визначаються коефіцієнти обороту з при-йому, звільнення і загального обороту.
При аналізі продуктивності праці встановлюються:
причини відхилень фактичних показників продуктивності
праці від планових і базових;
ступінь впливу кожного фактора на продуктивність праці;
невикористані можливості скорочення кількості працівників
і витрат праці;
рівень продуктивності праці по підприємству в цілому і по
окремих підрозділах.
Поглиблений аналіз проводиться в напрямі вивчення зрос-тання продуктивності праці за факторами. їхній вплив на збільшення продуктивності праці оцінюється у відносній економії робочої сили, при цьому серйозна увага приділяється використанню робочого часу, з виявленням втрат останнього у зв'язку із захворюваністю та впливом на продуктивність праці непродуктивних витрат праці, пов'язаних із браком. Визначається також вплив структури виробничої програми на рівень продуктивності праці.
На основі даних аналізу розробляються організаційно-технічні заходи щодо використання виявлених резервів і визна-чення їхньої економічної ефективності та розраховуються опти-мальні завдання щодо підвищення продуктивності праці на пла-новий період.
Студенти повинні усвідомити, що аналіз використання тру-дових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці не-обхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці.
Аналіз заробітної плати на підприємстві має на меті з'ясу-вати ступінь економічної доцільності її витрати, щоб не допусти-ти зниження темпів розширеного відтворення, порушення пропо-рцій між грошовим обігом, товарними фондами і платоспромож-ним попитом. Під час аналізу використання фонду заробітної плати, у першу чергу, визначається економія або перевитрата фонду за ПВП в цілому і категоріями працівників, з вивченням фак-торів впливу, потім вивчається структура фонду заробітної плати за її елементами.
Найважливішим етапом аналізу трудових показників є аналіз середньої заробітної плати в динаміці і визначення залежності рівня зарплати від факторів і, насамперед, від збільшення продуктивності праці, а також від кращого використання робочого часу, устаткування тощо.
Під час аналізу використання фонду заробітної плати розраховується абсолютне і відносне відхилення фактичної його величини від планової, встановлюється відповідність між темпами зростання середньої заробітної плати і продуктивністю праці, для чого визначається коефіцієнт випередження збільшення продуктивності праці над зростанням середньої заробіт-ної плати (співвідношення індексів продуктивності праці та середньої заробітної плати). При цьому встановлюється, який від-соток збільшення заробітної плати був намічений за планом і отриманий фактично за кожен відсоток підвищення продуктивності праці.
Повноту використання трудових ресурсів оцінюють:
за кількістю відпрацьованих днів і годин одним працівником;
за ступенем використання фонду робочого часу.
Рівень інтенсивності використання трудових ресурсів
оцінюється із застосуванням системи показників продуктивності праці:
узагальнюючі - середньорічний, середньоденний, середньо-годинний виробіток продукції одним робітником; часткові - витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції); допоміжні - витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт.
На завершення проводиться аналіз ефективності використання трудових ресурсів, для чого розраховується показник ре-нтабельності персоналу (відношення прибутку до середньорічної кількості промислово-виробничого персоналу).
Аудит у трудовій сфері - це система періодично здійснюваних заходів щодо збору інформації, її аналізу й оцінки на цій основі ефективності діяльності підприємства з організації праці і регулювання соціально-трудових відносин.
Метою аудиту у сфері трудових ресурсів є встановлення виконання підприємствами законодавства щодо оплати праці та правильності відображення господарських операцій в обліку.
Об'єктом аудиту в трудовій сфері є трудовий колектив, пе-рсонал підприємства, його діяльність.
Завданням аудиту є встановлення:
ефективності внутрішнього контролю за витратами на опла-ту праці;
обґрунтованості техніко-економічних показників;
правильності розрахунків за виконані роботи й послуги;
правильності визначення обсягів робіт; обґрунтованості виплат заробітної плати за трудовими угодами;
правильності оформлення трудових угод; обґрунтованості розмірів додаткової оплати і премій;
виконання встановленого порядку віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції;
правильності визначення розміру оподатковуваного сукуп-ного доходу.
Аудит у сфері праці здійснюється за такими напрямами:
вивчення системи управління трудовими ресурсами - розгляд концепції та політики підприємства з трудових ресурсів; системи планування трудових ресурсів; системи управління тру-довими ресурсами й визначення її стану в корпорації;
дослідження структури персоналу - вивчення кадрового потенціалу підприємства (вік, стать, майстерність, кваліфі-каційний склад); національних меншостей та іноземних працівників; умов прийому та плинності кадрів;
перевірка системи підготовки кадрів - увага приділяється практиці комплектування й добору кадрів; порядку підготовки й перепідготовки кадрів; застосуванню основних елеме-нтів організації праці; оцінюванню персоналу; перспективам службового зростання працівників;
аудит оплати праці - аналізують системи оплати праці; умови й диференціацію оплати праці; оплату за результата-ми праці; участь працівників у прибутках; участь у немате-ріальних стимулах;
аудиті впливу праці на управління підприємством - оцінюють вплив стану праці на управління підприємством. Джерелами інформації є:
законодавчі акти;
нормативно-правові документи;
договірна документація; виробничо-фінансові плани, бізнес-плани;
службово-розпорядчі документи; первинні документи обліку праці і її оплати;
журнали обліку робіт і витрат;
статистична й фінансова звітність; анкетування й інтерв'ювання працівників.
Однією з важливих функцій аудиту є аналіз одержаної інформації і її оцінювання. Обґрунтувати оцінку організації праці на підприємстві можна:
порівнявши її з організацією на аналогічних підприємствах,
що особливо процвітають;
використовуючи науково-розроблені норми і рекомендації з
організації праці, соціально-трудових відносин;
застосовуючи перехресні дані й системний тип перевірок.
Аудиторська перевірка може виявити резерви підвищення ефективності виробництва з констатацією ставлення тих чи ін-ших груп співробітників до форм і методів роботи керівництва, організації діяльності підприємства, розміщення кадрів.
При аналізі й оцінюванні в процесі аудиту ефективності ви-користання робочого часу, втрати робочого часу можна бути поділити на неминучі і ті, яким можна було запобігти з розрахун-ком економічних втрат від пропусків робочого часу (особливо наочно це в грошовому вираженні).
3авершується робота з аудиту в підприємстві підготовкою підсумкового матеріалу про результати аудиторської перевірки, з оцінкою та рекомендаціями.
Ефективність аудиту може виступати в економічній, соціа-льно-економічній, соціально-психологічній формі або являти со-бою їхній комплекс.