16. Характерні риси неокласичної теорії макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.

Характерні риси неокласичної теорії макроекономічної рівноваги:

макроекономічний аналіз будується на основі аналізу мікроекономічного;

основна гіпотеза їх теорії – на будь-якому ринку кількість товарів та витрати на них є фіксацією ціни:

AS = F (P); dAS/dp > 0 AD = F(P) dAD/dp < 0

на будь-якому ринку існує така позитивна ціна, за якою AS = AD;

графічно модель рівноваги визначається як хрест Маригола;

засади класичних шкіл: будуються на законі Сея, який говорить: виробництво товарів створює дохід, що дорівнює вартості товарів, які вироблені: пропозиція формує попит і дорівнює цьому попиту У = Е; У – сукупний дохід від реалізації продукції; Е – сукупний дохід на споживання продукції;

економіка функціонує в умовах навої зайнятості ресурсів, тому V виробництва в данній економіці дорівнює потенційному;

V виробництва залежить тільки від кількості залучених ресурсів (праця, капітал, земля) і не залежить від рівня цін;

заощадження не призводять до нестатку попиту, оскільки усі заощадження будуть інвестовані в економіку. Будь-яка програма у споживацьких витратах відтворюється виробничим споживанням : S = У;

економіка функціонує в умовах вільної конкуренції та невтручання держави;

в умовах вільної конкуренції рівень виробництва та зайнятості є незмінним. Кризи є випадковими явищами. Їх знешкоджує сам робітник без допомоги держави;

механізм, що регулює рівновагу інвестування заощаджень – грошовий ринок, що встановлює ставку позичкового відсотку;

в умовах вільної ринкової конкуренції існує еластичний зв`язок між цінами на товари та номінальною з/п їх зміно підтриміє повне зайнятість ресурсів на рівновагу на національних ринках

17. Неокласичні теорії макроекон регул-ня

Теорія економіки пропозиції виникла через незмогу кейнсіанців запропонувати ефективні заходи проти стагфляції. Суть теорії полягає в перенесенні акцентів з упр-ня попитом на стимулювання сукупної пропозиції, зростання вир-ва і зайнятості. Назва “економіка пропозиції” є похідною від головної ідеї стимулювати пропозицію капіталів і робочої сили. Вона містить в собі обгрунтування рекомендацій ек. пол-ці і в першу чергу податковій.

Прихильники теорії вважають, що податковий механізм може впливати й на сукупну пропозицію. На їх думку, збільшення податків викликає інфляцію витрати через зростання середніх витрат на вир-во продукції. Крім того, при збільшенні податків на доходи домогосподарств зменшуються стимули до праці, а зростання податків на прибуток зменшує привабливість інвестиційних проектів, що скорочує сукупну пропозицію. Вони пов’язували стагфляцію з надмірним рівнем оподаткування і виступали за зниження податкового тиску на ек-ку. Пропонують відмовитися від сис-ми прогресивного оподаткування, знизити податкові ставки на підпр-во, на з/п, дивіденди. На їх думку, зниження податків збільшить безподатковий доход і заощадження, знизить рівень %-ставки, внаслідок чого зростуть нагромадження та інвестиції, зниження податків на з/п- стимули до праці.

Оскільки зниження податків веде до скорочення бюджетних доходів, вони пропонують інакше вирішити проблему бюджетного дефіциту: зменшити соц програми, скоротити апарат держ упр-ня, відмовитися від малоефективних держ витрат. За цією теорією зниження податків викличе зростання реального ВВП як податкової бази, що поряд зі зниженням держ витрат забезпечить збалансування держбюджету.