- •1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.
- •2. Основні принципи та критерії «періодизація» економіки та економічної думки.
- •3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.
- •4. Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та загибелі.
- •5. Господарство Стародавнього Сходу та пам’ятки економічної думки (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай).
- •6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.
- •7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •9. Переродження феодального господарства в 14-15 ст. Становище провідних країн Європи.
- •10.Зародження та відновлення середньовічних міст. Особливості господарювання цехових ремесел.
- •11. Розвиток торгівлі в середні віки та особливості західноєвропейської внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
- •12. Зародження фінансової та банківської справи. Виникнення перших товарних та фондових бірж.
- •13. Причини виникнення меркантилізму. Загальна характеристика раннього меркантилізму.
- •14. Зрілий меркантилізм та його теорії. Представники зрілого меркантилізму та їх економічні погляди.
- •15. Переваги та недоліки вчення меркантилізму. Ответов нет надо делать выводы самой
- •16. Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів.
- •18. Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах Європи.
- •19. Причини аграрного перевороту в Англії. Його наслідки для англійської економіки та англійського суспільства.
- •20. Англійська буржуазна революція (1640-1660 рр.). Її соціально-економічні наслідки.
- •21.Зародження основ класичної школи політекономії в Англії. У. Петті та його економічні погляди.
- •22. Зародження класичної школи політекономії у Франції. П. Буагільбер.
- •24. Формування класичної економічної теорії а. Смітом.
- •26.Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи та сша.
- •28. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
- •29. Економічна теорія у Франції. Ж.Б. Сей.
- •30. Зародження системи національної економічної економії в Німеччині.
- •31. Засновник ліберальної економічної теорії в сша. Г.Ч. Кері.
- •32. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політекономії.
- •33. Структура і основні проблеми «Капіталу».
- •34. Хід здійснення та економічні наслідки реформи 1861.
- •35.Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях я. Козельского, в. Карабіна, д.Журавського.
- •36. Початок промислового перевороту в Україні: передумови, етапи здійснення і наслідки.
- •37. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі 19-20 ст.
- •38. Особливості економічної думки в Україні в др. Половині 19 ст. Економічні погляди м. Зібера, с. Подолинського, м. Бунге.
- •39. Столипінська аграрна реформа: передумови, засоби реалізації та наслідки.
28. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
Т. Мальтус — видатний представник класичної політичної економії Англії. Він один із перших проаналізував зв'язок між населенням і економікою. Творчість цього вченого формувалась в основному в першій чверті XIX ст., але результати його наукових пошуків цінні і для сучасної економічної теорії.
Т. Мальтус виявився творцем теорії народонаселення, із якої випливають певні аналітичні висновки, що перетворили її на невід'ємну частину спадщини класичної економічної думки. Ця теорія стала деяким стандартом у судженнях класиків про економічну політику, коли причини бідності зводяться до простого співвідношення темпів приросту населення і приросту життєвих благ, які визначають прожитковий мінімум. За Мальтусом, будь-яка свідома спроба удосконалення людського суспільства за допомогою соціального законодавства буде зметена нездоланною людською масою, і тому кожній людині слід турбуватися про себе самій і повністю відповідати за свою непередбачливість. Але всі ці докази автора "Досліду" були тільки ідеологічними пастками, і через це деякі автори, зокрема Джон Стюарт Мілль, подивилися на проблему дещо інакше і, визнавши, що контроль за народжуваністю прийнятний з морального погляду, змогли використати мальтузіанську доктрину як прапор для програми соціальних реформ.
Ці твердження можна сформулювати приблизно так.
1. Коли засобів для існування є багато, населення зростає у геометричному співвідношенні, яке можна ще назвати біологічним співвідношенням.
2. У той час як населення зростає у біологічному співвідношенні, засоби для існування зростають лише в арифметичному співвідношенні.
3. Коли засоби для існування стають менш багатими, приріст населення поступово зменшується нижче біологічного співвідношення і в результаті перетворюється на прогресивне зниження.
Класична політична економія - одне з найбільших напрямків економічної думки. У його рамках було розроблено ряд економічних теорій і виведений ряд економічних законів. Сформульована найважливіша парадигма економічної науки - трудова теорія вартості. Слідом за фізіократами, класики пропагували економічний лібералізм. Школа активно розвивалася в кінці XVIII століття - 30-х рр.. XIX века.Основателем напряму є А. Сміт, його найближчими послідовниками («смітіанцамі») - доктор Дж. Андерсон, граф Лодердейл (1759-1838), Т. Мальтус, Т. Тук, полковник Роберт Торренс (1780-1864), сер Е. Уест і Дж. Х. Марсет. Сміт виклав логічну систему, яка пояснила роботу вільного ринку на базі внутрішніх економічних механізмів, а не зовнішнього політичного управління. До зародження основ класичної школи в економічній науці в суспільстві панувала думка про необхідність державного втручання в економіку. Вважалося, що саме цей спосіб єдиний для формування багатства і благополуччя держави. Проте з кінця XVII - початку XVIII століття формуються ідеї невтручання держави в економічне життя суспільства, тобто економічний лібералізм. Саме в цей час зароджується нова теоретична школа економічної думки. Пізніше вона отримає назву класичної політичної економії. Представники класичної школи заново сформулювали предмет і метод вивчення економічної теорії. Зростання мануфактурізаціі (а потім індустріалізації) висунув на перший план промислове виробництво, яке відсунуло торгівельний і позиковий капітал. Звідси в якості предмета вивчення на перше місце висувалася сфера виробництва.