6. До якого стилю і підстилю належать запропоновані уривки з текстів?

1. Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто ПРОГОЛОШУЄ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ.

2. Дощаті щити виготовляють із дощок завширшки 80–120 мм, з'єднуючи їх на клею вчверть, у паз і гребінь, у паз на рейку, на гладку фугу і круглі чи квадратні шипи, з допомогою шпонки і в наконечник. Дошки потрібно класти річними кільцями по черзі в різні боки, що значно зменшить короблення щита.

3. Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932 – 1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених українцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації (авторська радіопередача А. Погрібного „Якби ми вчились так, як треба”).

4. На території Південної Русі виразно намітилася політична колізія, яка в найбільш яскравому вигляді промовляла про себе напередодні монгольської навали: виявлення в межах майбутньої України двох політичних інтеграційних центрів – західного (Галичина й Волинь) і східного (Чернігів). Ці два епіцентри протягом кінця XII – першої половини XIII ст. вели між собою наполегливу боротьбу за те, щоб очолити об'єднувальні тенденції в межах усієї Південної Русі, яка саме в цей час набувала назви „Україна” і де активно відбувався процес формування української народності.

5. Так ніхто не кохав! Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра).

6. 1 піднявся Ісус на гору й покликав за Собою кого хотів. Вони піднялися до Нього. Він обрав дванадцятьох і назвав їх апостолами Своїми, щоб могли вони бути поруч із Ним і щоб міг Він послати їх проповідувати. І наділив Він їх владою виганяти демонів.

7. – Слухай, розкажу зараз, як я ловив вчора рибу з Василем. Сидів він, сидів над своїм поплавком, а тоді як скочить у воду, як Пилип з конопель; так всю рибу і розполохав.

8. У перших рядках спішу повідомити Вас, що я живий і здоровий, чого і вам бажаю. Роблю там само, зарплата мала. так що буду шукати краще місце.

9. Результати виконаної за договором науково-технічної роботи є власністю Міністерства освіти і науки України з правами, що звідси випливають, з урахуванням того, що права винахідника охороняються патентним законодавством, а авторське право належить розробнику, який не має права використовувати результати досліджень без дозволу Замовника.

Виконавець може використовувати науково-технічну роботи для власних потреб з науковою метою, а для отримання прибутку - лише з дозволу Замовника.

10. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, той збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колискою, як добрим ім'ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, — це людина без роду й племені. (В. Сухомлинський).

11. Низько в небі стримить, як золотий серп, пізній місяць... Через нього спотикаються хмаринки, прудкі й ворухливі, як рибки (С. Васильченко).

12. Шановні добродії!

Прийміть найщирішу вдячність за фінансову допомогу, яку Ви надали нашому училищу. За Вашого сприяння ми зможемо придбати вкрай необхідні будівельні матеріали.

Із вдячністю і повагою колектив училища.

13. Гранат – рослина з родини гранатових – невисоке вічнозелене дерево або напівлистоопадний чагарник, що сягає близько 3 м заввишки (відомі й карликові різновиди, що не перевищують 25 см). Пагони в граната завершуються колючками. Батьківщиною граната є Середземномор'я, Кавказ, Іран, Індія, Близький Схід. Відносно недавно культуру граната запроваджено в Америці (з журналу).

Теорія – система знань, яка описує і пояснює сукупність явищ певної частки дійсності і зводить відкриті в цій галузі закони до єдиного об’єднувального початку (витоку).

Теорія будується на результатах, отриманих на емпіричному рівні досліджень. У теорії ці результати впорядковуються, вписуються у струнку систему, об’єднану загальною ідеєю, уточнюються на основі введених до теорії абстракцій, ідеалізацій та принципів.

Теорія повинна відповідати таким основним вимогам:

а) адекватність описуваному об’єкту, що дозволяє у визначених межах замінювати експериментальні дослідження теоретичними;

б) повнота опису певної галузі дійсності;

в) необхідність пояснення взаємозв’язків між різними компонентами в межах самої теорії;

г) відсутність внутрішньої суперечливості теорії та відповідність її дослідним даним.

Теорія має бути евристичною, конструктивною і простою.

Термін – слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя.

Термінознавство – наука, що вивчає термінологію.

Термінологія – сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знання).

Тест – система прийомів для випробування та оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини; завдання стандартної форми, виконання якого повинно визначити наявність певних знань, умінь і навичок, здібностей або інших психологічних характеристик-інтересів, емоційних реакцій тощо. Тестові оцінки мають відносний характер, оскільки вказують лише на місце, яке посідає досліджуваний щодо відповідної норми.

Узагальнення – мислений перехід від розгляду окремих об’єктів (предметів, явищ, процесів, фактів, понять і т.п.) до більш високого рівня абстракції шляхом виявлення загальних ознак (властивостей, відношень, тенденцій розвитку і т.п.), що можуть бути притаманні кожному з досліджуваних об’єктів.

Сутність цього методу полягає у сходженні одиничного до загального з наступним поширенням отриманого знання на часткове, одиничне.

Умовивід – це така форма мислення, в результаті якої із одного або кількох суджень, що відображають зв’язки і відношення предметів об’єктивної дійсності, виводиться нове судження, міркування, нова думка, що містить вже нове знання про досліджувані предмети, явища, процес.

Явище – філософська категорія, яка відображає зовнішні форми існування предметів і процесів дійсності та їхнього пізнання людиною.

Парадокс – різновид суперечності в системі логічного доказу, що набуває вигляду своєрідного кола: ствердження певного висловлювання зумовлює його заперечення, а заперечення цього висловлювання неминуче приводить до цього ствердження.

Плагіат – привласнення авторства на чужий твір, відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання в своїх працях чужого твору без посилання на автора.

Повідомлення (коротка доповідь) – це наукова праця, що містить стислий виклад результатів (часто попередніх), отриманих внаслідок науково-дослідної або дослідно-конструкторської роботи; призначення – оперативно повідомити про результати виконаної роботи на будь-якому її етапі.

Поняття – одна з форм мислення, в якій відображаються загальні істотні властивості предметів та явищ об’єктивної дійсності, загальні взаємозв’язки між ними у вигляді цілісної сукупності ознак. Поняття є відображенням матеріального світу в свідомості людей. Це відображення може бути істинним і хибним.

Порівняння – це пізнавальна операція, що лежить в основі судження (міркування) про подібність або відмінність об’єктів.

Предмет дослідження – один із сукупності споріднених елементів, яка є об’єктом дослідження. Тобто об’єкт і предмет пов’язані між собою як ціле та його частина, як система та її компонент. Іншими словами, частина об’єктивної реальності, яка на певний момент перебуває в полі зору теоретичної чи практичної діяльності дослідника, є об’єктом, а той бік властивості чи відношення об’єкта, що досліджується з певною метою і дістає наукове пояснення, є предметом дослідження.

Отже, об’єкт наукового пізнання виступає загальною сферою пошуку, а предмет – як те конкретне, що виявляється.

Один і той самий об’єкт може досліджуватися в різних аспектах. Важливою вимогою є відповідність предмета об’єкту дослідження.

Об’єкт має відображати те коло об’єктивної реальності, що охоплює предмет як одну із складових об’єкта і дістає своє однозначне розуміння лише в процесі зіставлення з ним.

Принцип – це основне вихідне положення теорії, вчення, науки, світогляду. Якщо в основі теорії, як правило, лежить одна наукова ідея, то принципів, що її виражають, може бути кілька (наприклад, в теорії навчання: принцип наочності, свідомості, активності, систематичності, послідовності та ін.).

Проблема – велика узагальнена сукупність сформульованих наукових питань, що охоплюють коло майбутніх досліджень. Наукова проблема передбачає розв’язання конкретного теоретичного або експериментального завдання, спрямованого на забезпечення подальшого наукового або технічного прогресу в певній галузі.

Прогнозування – процес наукового передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого й сучасного, систематична й науково обґрунтована інформація про якісні і кількісні

Редукція – логіко-методологічний прийом, який полягає у зведенні в процесі дослідження одного явища до іншого, однієї задачі чи проблеми до іншої з метою їхнього спостереження.

Рубрикація наукової праці – чіткий розподіл наукової праці на окремі логічно пов’язані між собою частини, кожній із яких надається короткий і зрозумілий заголовок, що відображає її зміст (випуски, томи, частини, розділи, підрозділи, параграфи, підпараграфи).

Свідомість – специфічно людська форма відображення і духовного освоєння дійсності; властивість високоорганізованої матерії, людського мозку, яка полягає в створенні суб’єктивних образів об’єктивного світу, в одержуванні, зберіганні й переробці інформації, у виробленні програми діяльності, спрямованої на розв’язання певних завдань, в активному управлінні цією діяльністю.

Світогляд – форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття й діяльності, визначає і сприймає своє місце й призначення в ньому.

Символ – умовне позначення якого-небудь предмета чи явища. Символи бувають образні й логічні. Особливо широко символи застосовують у природничих науках (хімії, фізиці, математиці), а також у математичній логіці і кібернетиці.

Синтез – це процедура з'єднання в процесі наукового пізнання різних елементів, властивостей, характеристик, що складають об’єкт, в одне ціле. Зміст синтезу полягає в отриманні нового знання про об’єкт на основі встановлених відношень, властивостей, взаємодій і зв’язків між його частинами.

Система – сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія. Системою є кожний предмет або явище реальної дійсності, мислення і пізнання, які складаються з реально виділених частин, об’єднаних у єдине ціле. Тому найважливішими рисами системи є розчленованість і цілісність. Сукупність якісно визначених елементів становить зміст системи, сукупність закономірних зв’язків між елементами – внутрішню форму або структуру системи.

Систематизація – розумова діяльність, у процесі якої розрізнені знання про предмети (явища) об’єктивної дійсності зводяться в єдину наукову систему, встановлюється їхня єдність на основі вибраного принципу. Вона спирається на класифікацію, аналіз і синтез істотних властивостей певної об’єктивної системи.

Спостереження – це цілеспрямоване, систематичне сприйняття об’єкта у такому вигляді, який він існує у природних умовах. Звичайно, наукове спостереження планується заздалегідь і передбачає певну послідовність дій: вибір об’єкта, формулювання мети, розробка методики спостережень, опис отриманих результатів, формулювання висновків.

Сприймання (перцепція) – відображення предметів і явищ об’єктивного світу, що діють у цей момент на органи чуття людини.

Стаття – вид оперативної публікації одержаних нових результатів дослідження з конкретної тематики.

Головні вимоги до статті – лаконічність, конкретність, змістовність.

Стилістика, лінгвостилістика – розділ мовознавства, що вивчає: а) закономірності існування та структурну організацію суспільно зумовлених різновидів мови – функціональних стилів; б) мовні одиниці з погляду додаткового експресивно-стильового забарвлення; в) цілеспрямований вибір мовних засобів, що відповідає стильовим і стиліст, нормам.

Стиль – сукупність ознак, особливостей, властивих чому-небудь; відносно стійка сукупність характерних і повторюваних рис людини.

Стиль спілкування – індивідуальна стабільна форма комунікативної поведінки учасників, яка виявляється у будь-яких умовах спілкування: в ділових і особистісних стосунках, у способах прийняття і здійснення рішень, у прийомах психологічного впливу на людей і методах вирішення міжособистісних конфліктів.

Стильові різновиди української мови – суспільно усвідомлені видозміни літературної мови, що об'єднують: 1) структурно-функціональні стилі; 2) експресивно-стилістичні варіації мови; 3) підсистеми структурно-функціональних стилів, тобто типи мовної організації, що сформувалися як жанри відповідної літератури (офіційно-ділової, наукової, публіцистичної, художньої).

Стратегія мовленнєвого спілкування – оптимальна реалізація інтенцій мовця щодо досягнення конкретної мети спілкування, тобто контроль і вибір дієвих ходів спілкування і гнучкої їх видозміни в конкретній ситуації.

Структура – спосіб закономірного зв’язку предметів і явищ природи й суспільства, мислення й пізнання; сукупність істотних зв’язків між виділеними частинами цілого, що забезпечує його єдність; внутрішня будова чого-небудь. Структура властива об’єктам, що є системами, і виділяється шляхом встановлення істотних, відносно стійких зв’язків між їхніми елементами при частковому або повному абстрагуванні від якісних характеристик цих елементів.

Судження (міркування) – це оціночна форма мислення, яка шляхом зіставлення кількох понять дозволяє стверджувати або заперечувати (оцінювати) наявність в об’єкта дослідження певних властивостей, якостей і та ін.; це будь-яке висловлювання, думка про певний предмет чи явище.

Схема – це зображення, що передає за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею якогось пристрою, приладу, споруди або процесу і показує взаємозв’язок їх головних елементів.

Таблиці – 1) математичні – сукупність значень певної функції для деяких значень її аргументів; 2) таблиці статистичні – форма раціонального й наочного викладу узагальнених числових показників, що характеризують суспільні явища й процеси.

Тези – стислий виклад основних положень, думок, спостережень, експериментів, публікація яких передбачає попереднє ознайомлення учасників конференцій, семінарів, симпозіумів та інших наукових форумів із результатами проведеного дослідження. Повний обсяг наукового матеріалу повідомляється автором на цих форумах у вигляді доповіді. Тези відрізняються від повного тексту тим, що в них відсутні деталі, пояснення, обґрунтування, ілюстрації.

Текст – це завершене зв’язне висловлювання, що характеризується смисловою, структурною та комунікативною цілісністю, є письмово зафіксованим та літературно обробленим відповідно до стилю і жанру.

Тема наукового дослідження – при обранні теми основними критеріями повинні бути:

- актуальність, новизна і перспективність;

- наявність теоретичної бази;

- можливість виконання теми в певній установі;

- зв’язок її з конкретними господарськими планами і довгостроковими програмами;

- можливість отримувати від впровадження результатів дослідження технічного, економічного і соціального ефекту.

Розрізняють три основні різновиди тем:

- теми як результат розвитку проблем, над якими працює науковий колектив;

- ініціативні теми;

- замовлені теми.

Ініціативні теми можуть обиратися для дослідження при двох взаємовиключних ситуаціях: як у результаті гарної наукової підготовки здобувача, так і при недостатній його кваліфікації і науковому кругозорі. Замовлені теми, як правило, пов’язані з основними планами науково-дослідних робіт у галузі або об’єднанні. За актуальністю і економічною значущістю замовлені теми мають низку переваг перед іншими, тому насамперед їх слід аналізувати з позицій реальності виконання і можливості створення теоретичної бази. Найкраще обирати теми першої групи (як результат розвитку проблем, над якими працює науковий колектив).

Термін – слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя.

Термінознавство – наука, що вивчає термінологію.

Термінологія – сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знання).

Узагальнення – мислений перехід від розгляду окремих об’єктів (предметів, явищ, процесів, фактів, понять і т.п.) до більш високого рівня абстракції шляхом виявлення загальних ознак (властивостей, відношень, тенденцій розвитку і т.п.), що можуть бути притаманні кожному з досліджуваних об’єктів. Сутність цього методу полягає у сходженні одиничного до загального з наступним поширенням отриманого знання на часткове, одиничне.

Умовивід – це така форма мислення, в результаті якої із одного або кількох суджень, що відображають зв’язки і відношення предметів об’єктивної дійсності, виводиться нове судження, міркування, нова думка, що містить вже нове знання про досліджувані предмети, явища, процеси.

Фундаментальне дослідження – дослідження, спрямоване на відкриття нових законів та явищ природи і суспільства, нових зв’язків між явищами, розробку нових теорій і гіпотез.

Цитата – дослівний уривок із твору, чийсь вислів, що наводиться (письмово або усно) як підтвердження або заперечення певної думки чи ілюстрація до фактичного матеріалу.

Цілісність – поняття, що відображає певну завершеність, внутрішню єдність об’єкта, його відносну автономність, відокремленість від середовища.

Явище – філософська категорія, яка відображає зовнішні форми існування предметів і процесів дійсності та їхнього пізнання людиною.