- •1. Етика як вчення про мораль
- •2. Розвиток етики в античну епоху
- •3. Етика Арістотеля
- •4.Середньовічна етика (5 – 15 ст.)
- •5. Етика Нового часу
- •6. Етика Іммануїла Канта
- •7. Етика кінця 19-20 ст.
- •8. Походження моралі. Соціально-історичні теорії виникнення моралі.
- •11. Християнська моралі.
- •14.Поняття моралі
- •15.Структура моралі.
- •16. Функції моралі
- •17. Моральна норма
- •18. Моральна якість
- •19.Моральный принцип.
- •20. Ціннісна орієнтація
- •21. Ідеал (моральний)
- •22. Мораль і право
- •23.Мораль і звичай
- •24. Мораль і політика
- •25.Поняття добра. Добро і користь
- •26.Поняття зла, його види. Походження зла.
- •27. Моральне зло. Види морального зла.
- •28. Обовьязок
- •29. Відповідальність
- •30. Справедливість
- •31. Вина і розкаяння
- •32. Сором і совість
- •33.Гідність і честь
- •34.Проблема сенсу життя
- •35. Проблема смерті в культурно – історичному аспекті.
- •36.Проблема самогубства. Оцінка цього акту християнською мораллю.
- •37.Проблема евтаназії
- •38. Категорії щастя. Види щастя
- •39. Поняття свободи. Проблема свободного вибору.
- •40.Вчинок як першоелемент моральної діяльності
- •41.Проблема співвідношення цілей і засобів діяльності
- •42.Мотиви і результат дії
- •43. Толерантність
- •44. Повага
- •45. Співчуття та милосердя
- •46. Дружба
- •47. Любов
- •48. Юридична етика, іі зміст і структура
- •49. Особливості професійної етики юристів.
- •55. Етикет, його роль у сучасному суспільстві.
- •56. Загальні принципи і вимоги сучасного етикету
- •57.Види етикету.Судовий етикет
- •58.Правила повидінки в громадських місцях
11. Християнська моралі.
Однак культура античності відрізнялася досить широкими погля¬дами на людину, припускала існування різних думок про світ і людину в ньому. Християнський світ, особливо в перші століття свого існування, досить жорстко піклувався про «чистоту віри». В етичних дослідженнях християн панував теоцентризм, тобто все розглядалося через призму ставлення до Бога, перевірялося на пред¬мет відповідності Святому Письму, постановам соборів. Так формувалося нове розуміння людини. У Нагарній проповіді Христа стверджуються як найважливіші чесноти такі якості: смирення, терпіння, покірність, лагідність, милосердя і навіть любов до ворогів. Значне місце у християнській етиці посідає така доброчинність, як любов до Бога. Взагалі саме поняття любові онтологізується: «Бог є любов». Таким чином, у Середньовіччі у масовій свідомості закріп¬лювалися нове бачення людини, нові підходи до вирішення вічних моральних питань, до повсякденної моральної поведінки індивіда. Варто відзначити ще одну рису християнського вчення, яка у Давньому світі великого поширення не набула, — це ідея загальної гріховності і необхідності масової покути.
14.Поняття моралі
Мораль — феномен складний, різноплановий, здатний повертатися то одними, то іншими, нерідко протилежними своїми гранями.
Визначали мораль, її, по-перше, ніяким чином не можна уявити без відповідної моральної свідомості. Жоден людський учинок, жоден акт комунікації між людьми просто не міг би отримати морального виміру, якби не передбачалося, що людина здатна усвідомлювати їх внутрішню проблематику, співвідносити їх із власними уявленнями про добро і зло, належне і справедливе, з голосом власного сумління. Поза свідомістю, отже, моралі не існує — не тільки в тому розумінні, що без неї було б неможливе саме виконання певних учинків та дій, а й у тому, що нарівні з останніми їх усвідомлення входить до складу самого феномена моралі.
По-друге, мораль як така — це в будь-якому випадку характеристика певних людських учинків, поведінки, людської активності загалом. Там, де всього цього немає, — просто немає й потреби говорити про мораль.
Й по-третє, нарешті, мораль, безперечно, виникає й існує лише в контексті тих або інших людських відносин. Це можуть бути, як ми вже бачили, не тільки стосунки між людьми (хоча даний клас відносин — це, можна сказати, природний домен моральності як такої), а й відносини людини з природою, ставлення до культури та її цінностей тощо. В кожному разі, однак, ми тут маємо справу з відносинами, коли людина саме відноситься, відносить себе до чогось як принаймні рівного собі. Поза відносинами немає моралі.