2. Стреси як об’єкт керівництва

Стрес (англ. stress — напруга) — це явище, яке викликається великими або малими обсягами робіт, необхідністю зживатися один з одним, конфліктом ролей, їх невизначеністю, сумом, безцільністю існування, відсутністю важливої справи, фізичними, психологічними та іншими причинами.

Фактори, які зумовлюють стреси, можна поділити на три групи:

1. Організаційні: відсутність важливої справи, безцільність існування, перевантаження чи недовантаження роботою, конфлікт ролей, їх невизначеність, нецікава робота тощо.

2. Особисті: необхідність уживатися один з одним, смерть у родині, шлюб, вагітність, сексуальні проблеми, погані стосунки з рідними, зміна квартири, поїздка у відпустку, невдале проведення свята, радість, порушення звичок, уподобань тощо.

3. Фактори оточення: спека, холод, шум, вітер, дощ, буревій, землетрус тощо.

Необхідно зазначити, що кожна людина має індивідуальну сприйнятливість до стресів: якщо одна буде хвилюватись через дрібниці, то інша на такі ж ситуації не буде звертати жодної уваги.

Український науковець доктор біологічних наук професор Анатолій Косенко зазначає, що стреси формуються під впливом:

-позитивних почуттів (вдячність, повага, довіра, захоплення, прихильність, доброзичливість тощо);

-негативних почуттів (ненависть, недовіра, презирство, ворожість, ревність, жадання помсти, загроза безпеці тощо).

Залежно від цього виділяють такі види стресів:

1. Ейфоричний стрес, пов'язаний з закоханістю, одруженням, народженням дитини, вдалим проведенням відпустки, приємним знайомством, несподіваною винагородою тощо. Такий стрес приносить задоволення, радість, щастя, приємні емоції і підвищує захисні сили організму.

2. Дистрес, пов'язаний з хворобами, невдачами, конфліктами, неприємними життєвими ситуаціями та обставинами, розлученням, втратою коханої людини тощо. Такий стрес викликає переживання, страхи, неспокій, зумовлює виникнення депресії, хвороб, руйнує здоров'я.

Процес виникнення стресу охоплює три етапи:

1. Поява початкової реакції подиву, тривоги, невміння справитися з ситуацією.

2. Виникнення суперечок.

3. Настання фази виснаження, витрат запасів енергії, втоми.

Західні психологи дослідили пріоритетність чинників, що формують стрес (табл. 1). При цьому вони дійшли висновку, що серйозні фізичні та психологічні захворювання у людей тісно пов'язані зі змінами у житті, які зумовили виникнення стресів. Згадайте усі події, що відбулись з Вами протягом останнього року, підрахуйте загальну силу впливу чинників на формування стресу у балах за табл. 1. Дослідження показали, що 150 балів формують 50% імовірності якого-небудь захворювання, а при 300 балах — імовірність зростає до 90%.

Таблиця 1

Чинники формування стресів

Чинники, що формують стрес	Сила впливу чинників на формування стресу, бали
Смерть чоловіка чи дружини	100
Розлучення	73
Роз'їзд подружжя (без оформлення розлучення)	65
Ув'язнення	63
Смерть близького члена сім'ї	63
Травма чи хвороба	53
Одруження	50
Звільнення з роботи	47
Примирення подружжя	45
Вихід на пенсію	45
Зміни в стані здоров'я членів сім'ї	44
Вагітність	40
Сексуальні проблеми	39
Поява нового члена сім'ї	39
Реорганізація на роботі	39
Зміна фінансового стану	38
Смерть близького друга	37
Зміна професійного спрямування	36
Конфліктні стосунки з коханою людиною	35
Наявність боргу чи надання у борг	31
Зміна посади	29
Син чи дочка залишають дім	29
Проблеми з родичами чоловіка чи дружини	29
Видатне особисте досягнення	28
Втрата роботи чи нова робота	26
Початок чи закінчення навчання	26
Зміна умов життя	25
Відмова від певних індивідуальних звичок	24
Проблеми з керівництвом	23
Зміна умов чи часу роботи	20
Зміна місця проживання	20
Зміна місця навчання	20
Зміна звичного дозвілля чи відпустки	19
Зміна соціальної активності	18
Зміна звичок, пов'язаних зі сном	16
Зміна звичного харчування	15
Відпустка	13
Свято (Різдво, Новий рік тощо)	12
Незначне порушення	11

Насамперед підвладні стресам певні категорії людей: вперті особи; люди, які прагнуть до досконалості; трудоголіки; нерішучі люди; стримані та невпевнені у собі люди.

До фізіологічних ознак стресу належать: безсоння, погіршення пам'яті, головні болі, безпричинне хвилювання, підвищене серцебиття, бажання плакати, дратівливість, нестриманість, поганий або занадто веселий настрій, поява почуття байдужості.

Негативний вплив стресу можна ліквідувати з допомогою самоуправління та застосування певних управлінських рішень.

Для усунення стресу працівник в процесі самоуправління повинен:

• оцінити свій власний стан та результати діяльності;

• конкретизувати систему своєї роботи (наприклад, слід розписати, що зробити сьогодні, а що завтра і т.д.);

• не погоджуватись на нову роботу (завдання), якщо незавершена попередня;

• підтримувати доброзичливі стосунки з начальником;

• не погоджуватись зі суперечливими вимогами;

• доповідати начальнику про нечіткість завдання;

• поліпшувати стосунки з членами колективу, формальними та неформальними групами;

• не скаржитись;

• обдумувати кожен свій крок;

• вміло організовувати свій відпочинок;

• вивчати відповідну літературу і отримані знання застосовувати на практиці.

Для управління стресами менеджеру можна запропонувати:

• вивчати особливості характеру, діапазон знань, ставлення до праці своїх підлеглих;

• вибирати тип і обсяг робіт у відповідності до здібностей, потреб і навичок працівників;

• надавати працівникам найбільш повну характеристику майбутньої роботи;

• дозволяти працівникам обґрунтовано відмовлятись від роботи;

• вміло пояснювати необхідність виконання роботи;

• приймати оптимальні рішення;

• встановлювати чіткі зони повноважень;

• удосконалювати комунікації;

• використовувати стиль керівництва відповідно до ситуації;

• не приховувати виробничо-господарську інформацію;

• забезпечувати необхідну винагороду за ефективну роботу;

• застосовувати графіки з метою пояснення певних економічних явищ;

• виступати наставником щодо підлеглих;

• підвищувати кваліфікацію підлеглих;

• розвивати здібності підлеглих;

• за необхідності сприяти працівнику у зміні робочого місця тощо.

Крім того, для подолання стресів, викликаних різними причинами, доцільно:

• регулярно займатись спортом;

• культивувати почуття гумору;

• займатись аутотренінгом та медитацією;

• звузити коло свого спілкування тільки до тих, хто вам приємний;

• зайнятись певним видом діяльності, що дозволить вам підвищити вашу самооцінку (дзюдо, карате, шейпінг, стрільба з лука, курси іноземних мов);

• активно відпочивати (поїхати з друзями на природу);

• не уникати приємного спілкування, а навпаки — заохочувати його;

• виконувати певні завдання саме так, як ви вважаєте за потрібне, а не хтось інший;

• навести лад у своїх речах, справах тощо.