Завдання № 2.

У травні 2009 р. науково-дослідний інститут (продавець) уклав із фірмою-нерезидентом (покупцем) контракт на поставку зубофрезерного станка. Обумовлена ціна товару становила 20 тис. доларів США, і за цією ціною товар було відправлено за кордон. Коли покупець отримав товар, виявилося, що якість станка не відповідає умовам договору. Зважаючи на це, сторони домовилися про зменшення його вартості з 20 до 10 тис. доларів США, про що ними було складено 2 акта, підписано додаткову угоду до контракту. Нерезидент вчасно перерахував продавцеві кошти відповідно до нової ціни станка.

У квітні 2009 р. податкова інспекція.. здійснюючи перевірку інституту, виявила факт ненадходження в Україну валютної виручки у розмірі 10 тис. доларів США (різниця між первісною і остаточною вартістю зубофрезерного станка) і застосувала до продавця фінансові санкції, обумовлені ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Інститут не погодився із цим і подав позов до господарського суду про визнання недійсним рішення податкової інспекції.

Питання:

1. У якому разі податкова інспекція має право притягти експортера до відповідальності за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті? У якому разі пеня не сплачується?

2. Який документ, що оформлявся сторонами, закріплював ціну товару і мав характер правовстановлюючого?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Завдання № 3.

Спільне підприємство-резидент України уклало з нерезидентом бартерний договір. Свої зобов'язання перед нерезидентом воно виконало вчасно та в повному обсязі, проте нерезидент зі своєї вини не виконав зобов'язання в частині своєчасної поставки товарів в Україну, порушивши тим самим передбачені законодавством України строки проведення таких операцій. Керуючись арбітражним застереженням, що містилося у договорі, СП звернулося для вирішення спору до третейського суду. Незважаючи на це, податкова інспекція нарахувала СП пеню за порушення ним передбачених законодавством строків увезення товарів, що імпортуються за бартерним договором. СП подало позов щодо визнання недійсним рішення податкової інспекції про стягнення санкцій.

Питання:

1. Які строки передбачаються законодавством для проведення товарообмінних (бартерних) операцій? Які санкції застосовуються за їх порушення?

2. Звернення до яких органів зупиняє перебіг строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій, що встановлені законодавством? Чи належать третейські суди до їх числа?

3. Чи задовольнить суд позов СП до податкової інспекції?

Завдання № 4.

Відкритим акціонерним товариством та фірмою — резидентами України був укладений договір купівлі-продажу товарів. Договір, а також специфікація, що була невід'ємною його частиною, зазначали ціну товару та передбачали його оплату в доларах США. Проте оплата фірмою була здійснена у національній валюті України за курсом Національного банку України на момент платежу. Згодом товариство подало позов про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що товар підлягав оплаті в іноземній валюті, на що сторони договору, всупереч законодавству України, не мали ліцензії. Фірма проти позову заперечувала, посилаючись на те, що умови оспорюваного договору сторонами виконано, а наявність специфікації, у якій вартість товару визначена у доларах США, не вплинула на їх виконання. Крім того, зазначення ціни товару в іноземній валюті слід розцінювати як недосягнення сторонами згоди щодо однієї з істотних умов договору, яке тягне визнання договору неукладеним.

Питання:

1. Чи є порушенням законодавства вираження і оплата грошових зобов'язань в іноземній валюті? Який нормативний акт встановлює необхідність отримання індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу?

2. Чи може вважатися зазначення ціни товару в іноземній валюті недосягненням сторонами згоди щодо ціни договору? Чи має значення виконання грошового зобов'язання всупереч умовам договору в національній валюті України?

3. Яке рішення має прийняти суд?