3. Ґрунтові умови

Мозаїчність рельєфу території Шацького парку зумовила і значне різноманіття її ґрунтового покриву. Тут переважають дерново-підзолисті ґрунти, що сформувалися на давньоалювіальних та флювіогляціальних відкладах. Високе залягання ґрунтових вод сприяє формуванню глейових різновидів цих ґрунтів. Обмежено поширені дерново-карбонатні ґрунти на кальцитових глинах та суглинках, що мають лужну реакцію, значний вміст карбонатів та гумусу. Під трав'янистою рослинністю сформувалися дерново-глейові та лучні ґрунти на алювіальних відкладах. Значну частину території займають торф'яні ґрунти, що утворилися в пониженнях внаслідок надмірного зволоження.

3. Рельєф

Поверхня Шацького району слабохвиляста, має загальний нахил на північ. Розташована, в основному, у межах Повчанської височини. Поверхня відзначається поєднанням підвищень і плоских рівнин. Характерні короткі глибокі балки та яри. Середня висота 220 – 250 м, найбільша 361 м.

3. Гідрографічні та гідрогеологічні умови

Різноманітна мережа поверхневих вод на території Шацького району складається з групи понад 30 озер у північно-західній частині Шацького району Волинської області, у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу, поблизу с.м.т. Шацька. Озера розташовані серед лісових масивів, де побудовано багато санаторіїв і таборів відпочинку. Для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер у 1983 році створено Шацький національний природний парк (площа 32 500 га).

7. Рослиний покрив

Сучасний його рослинний покрив відзначається мозаїчністю та різноманітністю: ліси займають 27472,8 га (56,1 %  території парку), болота — 1344,3 га (2,7 %), водойми (озера, ставки, канали) — 6932,5 га (14,1 %). Решта площі зайнята під сільськогосподарськими угіддями, населеними пунктами, садибами, дорогами тощо.

7. Населення

На території району розташовані селище міського типу Шацьк та 30 сільських населених пунктів, проживає всього 17.8 тисяч населення, в тому числі 5.6 тисяч — міського та 12.2 тисячі — сільського. Природне скорочення населення на 1000 жителів становить 11 чоловік. Проте в останні роки дещо зростає народжуваність і скорочується смертність. Більшість працездатного населення району зайнято в сільському та лісовому господарствах і в сфері обслуговування.

Розділ 2. Аналіз використання земель

1. Аналіз використання земель за цільовим призначенням

Усі землі в межах території України за основним цільовим призначенням поділяються на дев’ять самостійних категорій згідно Земельного кодексу:

1. Землі сільськогосподарського значення;

2. Землі житлової та громадської забудови;

3. Землі природно – заповідного та іншого природоохоронного характеру;

4. Землі оздоровчого призначення;

5. Землі рекреаційного призначення;

6. Землі історико – культурного призначення;

7. Землі лісового фонду;

8. Землі водного фонду;

9. Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

До земель сільськогосподарського призначення належать: землі надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково – дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної інфраструктури або призначені для цих цілей. До них належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи та прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земельного лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

До земель житлової та громадської забудови відносяться земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об’єктів загального користування.

Землі природно – заповідного фонду – це ділянки суші та водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та інші цінності, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно – заповідного фонду. До земель природно – заповідного фонду включаються природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, заказники, природні пам’ятки, заповідні місця - урочища), а також штучно створені об’єкти (багаторічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки).

До земель іншого природоохоронного призначення належать:

а) земельні ділянки водно – болотних угідь, що не віднесені до земель лісового та водного фонду;

б) земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу природну цінність.

Землі оздоровчого призначення – це землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть бути використані для профілактики захворювань і лікування людей.

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель історико – культурного призначення належать:

а) історико – культурні заповідники, меморіальні парки, меморіальні кладовища;

б) городища, кургани, давні поховання, скульптури;

в) архітектурні ансамблі та комплекси.

До земель лісового фонду належать землі вкриті лісовою рослинністю, не лісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель водного фонду належать:

а) землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, болотами, а також островами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

в) землі, зайняті гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами та каналами;

г) береговими смугами водних шляхів.

Землями промисловості, транспорту, зв’язку тощо, визначаються землі, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Найбільше земельних ресурсів Шацького району використовує сільське господарство. Власниками землі і користувачами є 3886 громадян. Земельно – ресурсний потенціал району становить 54612,6 га (27,70% території району). З них ріллею зайнято 30952,4га (15,70% від площі орних земель

району), під сіножаті зайнято 9551,0 га. В складі земель сільськогосподарського призначення знаходиться 48564,5га лісів та лісовкритих площ. Під пасовищами зайнято 7686,1га.

Частка земель житлової та громадської забудови становить 43748,8 га, з них сільськогосподарські угіддя – 48448,5га. Правовий режим земельного лісового фонду розповсюджується на 95739,6га.

Докладніше характеристику земель Демидівського району за цільовим призначенням наведено у табл. 2.1., та на рис. 2.1.