Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 6 SISTEMA_DOKhODIV_BYuDZhETU.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
310.27 Кб
Скачать

6. Організація роботи по мобілізації доходів бюджету

Під організацією роботи по мобілізації доходів бюджету розуміють діяльність держави, її органів, а також суб’єктів бюджетних відносин в особі платників податків та інших неподаткових платежів у процесі правового регламентування, нарахування, сплати та зарахування податків, податкових платежів, інших неподаткових доходів, а також контролю за своєчасністю їх надходження до бюджету.

Суб’єктами роботи по мобілізації доходів бюджету в Україні виступають:

— Верховна Рада України – приймає закони загальної та спеціальної дії в сфері оподаткування, здійснює контроль за виконанням державного бюджету;

— місцеві ради – вирішують стратегічні питання стосовно наповнення місцевих бюджетів, приймають рішення про місцеві бюджети та здійснюють контроль за їхнім виконанням;

— Кабінет Міністрів України – забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, розробляє проект закону про Державний бюджет України, забезпечує виконання цього закону;

— окремі органи державної виконавчої влади (Міністерство фінансів, Державна казначейська служба, Міністерство економіки) – забезпечують дію механізмів справляння податків і податкових платежів;

— органи стягнення (податкової, митної служби тощо) – здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, розробляють нормативно-правову базу дії законів про оподаткування, здійснюють облік платників і податкових надходжень, здійснюють нарахування та стягнення окремих податків, проводять роз’яснення податкового законодавства, притягують до відповідальності його порушників;

— платники податків і неподаткових платежів – нараховують і сплачують податки, податкові і неподаткові платежі до бюджету, подають податкову і неподаткову звітність, несуть відповідальність за порушення податкового і бюджетного законодавства.

Робота по мобілізації доходів бюджету включає в себе такі основні елементи.

— встановлення правової бази (законодавчої бази та інструктивно-методичного забезпечення);

— нарахування та обчислення податків, податкових і неподаткових платежів, інших видів доходів та їх облік;

— визначення способів утримання та стягнення податків (з джерела сплати, за платіжним повідомленням, за податковою декларацією) інших видів доходів;

— розрахунки із бюджетом – визначення форм і способів мобілізації доходів бюджету.

Безпосередню роботу по мобілізації доходів бюджету відповідно до статті 50 Бюджетного кодексу України виконують органи стягнення, до яких відносяться: Державна податкова служба України, Державна митна служба України, інші органи (так звані каси спеціальних збірників, зокрема: адміністрації ринків, сільські ради, окремі підрозділи органів МВС України, нотаріальні контори тощо). Бухгалтерський облік надходжень до бюджету та касове виконання бюджету здійснюють органи Державної казначейської служби України.

Найбільшу частку доходів бюджету мобілізують органи Державної податкової служби України. У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Статус Державної податкової служби в Україні, її завдання, функції та правові основи діяльності визначає Закон України „Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року з послідуючими змінами та доповненнями.

Основними завданнями органів державної податкової служби є:

— здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (податків, інших платежів);

— внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

— прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

— формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб;

— роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

— запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

ДПС України є центральним органом виконавчої влади. Органи державної податкової служби України у процесі мобілізації доходів бюджету координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державної казначейської служби України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

Державна податкова служба України здійснює такі функції:

— виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану із:

— здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів;

— здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;

— обліком платників податків, інших платежів;

— виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;

— проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

— видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування, які підлягають обов’язковому опублікуванню;

— затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;

— в порядку, встановленому законом, надає податкові роз’яснення, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;

— подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;

— розробляє проекти законів України та інших нормативно-правових актів щодо форм та методів проведення планових та позапланових виїзних перевірок у рамках контролю за додержанням законодавства;

— при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;

— передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

— подає Міністерству фінансів України та Державній казначейській службі України звіт про надходження податків, інших платежів;

— вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;

— надає фізичним особам – платникам податків та інших обов’язкових платежів ідентифікаційні номери і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання нею доходів чи за місцезнаходженням об’єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб;

— прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

— забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов’язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

— вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства;

Органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі виконують функції, аналогічні функціям ДПС України у межах своїх адміністративно-територіальних формувань.

Базові територіальні органи Державної податкової служби в районах, містах без районного поділу, районах у містах виконують такі функції:

— здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів);

— забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;

— контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

— здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

— ведуть облік векселів, що видаються суб’єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб’єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

— забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

— аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства;

— проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов’язкових платежів);

— передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

— подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;

— проводять роботу, пов’язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

— контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету;

— подають відповідним фінансовим органам та органам Державної казначейської служби України звіт про надходження податків, інших платежів;

— здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації.

Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

— здійснювати документальні невиїзні, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання податкового і валютного законодавства юридичними та фізичними особами;

— контролювати додержання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявність свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності;

— одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків довідки та копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності;

— одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та зборів (обов’язкових платежів) від платників податків, а також Національного банку України та його установ;

— одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти;

— при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов’язкових платежів);

— надавати відстрочення та розстрочення податкових зобов’язань, вирішувати питання щодо податкового компромісу, а також приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом;

— застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України;

— вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів;

— звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності та про застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Податкова міліція, як важлива складова органів державної податкової служби, включає спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів цієї служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

— запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

— розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

— запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

— забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань наділена такими повноваженнями:

— приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

— здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

— виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;

— забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням ними посадових обов’язків;

— запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;

— збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.

— Особа начальницького складу податкової міліції незалежно від займаної нею посади, місцезнаходження і часу в разі звернення до неї громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози повинна вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ.

Робота по мобілізації мита і митних платежів здійснюється митними органами України, які виконують такі основні завдання:

— реалізація та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

— захист економічних інтересів України;

— забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

— застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

— здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

— контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

— боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

— розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

— ведення митної статистики;

— ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

— здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.

Митна служба України – це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи підпорядковані регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.

Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об’єктах чи територіях із значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватися митні пости на правах структурного підрозділу митниці.

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Митні пости створюються в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об’єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.

У межах бюджетних коштів, передбачених для утримання митної служби України, виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, відповідно до митного Кодексу та законів України в митній службі України можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації.

Спеціальним підрозділом митних органів є митна варта, призначена для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю.

Завданнями митної варти є:

— здійснення заходів, пов’язаних із виявленням, розкриттям, припиненням, профілактикою порушень митних правил, запобіганням таким порушенням;

— охорона будинків, споруд, приміщень митних органів та інших об’єктів митної інфраструктури, зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань;

— локалізація разом з іншими органами конфліктних ситуацій у зоні діяльності митних органів;

— участь у ліквідації наслідків катастроф, аварій, стихійного лиха та екологічного забруднення в зоні діяльності митних органів.

Для здійснення завдань підрозділи митної варти мають право:

— розташовувати тимчасові пости, пересуватися будь-якими ділянками місцевості і водного простору в межах митної території України, а в межах контрольованого прикордонного району – за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону України;

— затримувати та проводити огляд товарів, транспортних засобів і громадян, які перетинають митний кордон України у пунктах пропуску;

— проводити огляд та переогляд оформлених митними органами транспортних засобів і товарів, у тому числі тих, що переміщуються транзитом через територію України.

Митні органи, спеціалізовані митні установи та організації та їх посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами та громадянами в порядку, встановленому законодавством.

У митній справі Україна додержується загальновизнаних у міжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих у світових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, митними органами України спільно з митними органами суміжних держав може здійснюватися:

— створення спільних пунктів пропуску на митному кордоні України;

— проведення спільного контролю у пунктах пропуску на митному кордоні України;

— узгоджене застосування процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документів, що використовуються митними органами для здійснення митних процедур;

— проведення спільних заходів, спрямованих на запобігання, виявлення і припинення контрабанди та порушень митних правил.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

— перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

— митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

— обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

— усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

— перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

— огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

— використання інших форм.

Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Форми і методи роботи по мобілізації мита та митних платежів до бюджету передбачені Митним кодексом України (від 11 липня 2002 року) та інших законодавчих і нормативних актів України.

Завдання, функції, права, обов’язки та відповідальність інших органів, які залучені до мобілізації доходів бюджету регулюються чинним законодавством.

З метою здійснення контролю за повнотою та своєчасністю виконання платниками своїх зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами, органи податкової служби проводять оперативний облік податків, зборів (обов’язкових платежів). До 1 грудня кожного року вони подають відповідним органам Державної казначейської служби та фінансовим органам в електронному вигляді списки складу платників податків, які знаходяться на податковому обліку у кожному районі (місті).

Для ведення оперативного обліку платежів до бюджету органи державної податкової служби одержують відповідні документи від органів Державної казначейської служби, фінансових органів, контролюючих та інших органів та платників у відповідності до чинних порядків передання інформації та внутрішнього документообігу.

Підставою для нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників є документи, які:

— подаються платником: податкові декларації, звіти, розрахунки, платіжні повідомлення, довідки про авансові платежі та інші документи, передбачені порядком, установленим для справляння платежів до бюджету;

— готуються органом державної податкової служби: рішення керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби за актами перевірок з донарахування або скасування раніше нарахованих сум платежу, фінансових санкцій та пені;

— надходять від інших контролюючих органів – а саме: рішення, якщо це передбачено відповідними законодавчими актами;

— надходять від судових органів: рішення (ухвала, постанова) суду.

Для обліку нарахованих і сплачених платежів до бюджету органами державної податкової служби ведуться особові рахунки платників за кожним видом платежів, які повинні сплачуватися платниками. Такі рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно за платниками, які: перебувають на податковому обліку – з початку року; взяті на податковий облік – з моменту взяття їх на облік; своєчасно не стали на податковий облік – з моменту нарахування або сплати платежу (залежно від того, яка з цих подій настала раніше).

Всі особові рахунки у підрозділах обліку та звітності ведуться на спеціальних картках особових рахунків, записи в яких здійснюють в гривнях та копійках. Форма особового рахунку визначається центральним податковим органом виходячи із специфіки справляння платежу.

Основними документами, на підставі яких здійснюється нарахування платежів за особовими рахунками платників у податкових інспекціях є подані платниками податкові декларації та розрахунки, а також податкові повідомлення (у випадку нарахування податкових зобов’язань органом податкової служби). Підставами для записів про нарахування платежів можуть бути рішення судових органів, рішення про розстрочення чи відстрочення платежів, списання податкового боргу тощо.

В умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку і звітності основні показники податкових декларацій та розрахунків (в т. ч. податкові зобов’язання платників) розносяться підрозділами приймання та обробки податкової звітності до електронних баз даних податкової звітності і формуються у електронні реєстри. Такі реєстри передаються підрозділам обліку та звітності для рознесення даних про нараховані платежі в особові рахунки платників податків.

Для зарахування податкових платежів на балансах обласних управлінь Державної казначейської служби в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації відкриваються відповідні рахунки. Зарахування коштів на такі рахунки проводиться на підставі:

— при безготівковому порядку – копій платіжних доручень платників;

— при готівкових розрахунках – копій платіжних доручень відділень Ощадбанку та корінців прибуткових документів („повідомлення”) про приймання установою банку платежів до державного та місцевих бюджетів готівкою;

— платіжних доручень установ Держкомзв’язку України на перекази з додатком до них талонів поштових переказів; копій виданих органами місцевого самоврядування квитанцій на сплату податкових та неподаткових платежів і державного мита.

Інформація про надходження платежів до Державного та місцевих бюджетів попередньо обробляється відповідно органами казначейської служби та фінансовими органами і в систематизованому вигляді надається податковому органу для обліку сплачених податкових зобов’язань в картках особових рахунків платників.

Дані про надходження платежів до бюджету розносяться спеціалістами підрозділів обліку і звітності податкової інспекції в особових рахунках платників і у реєстрі надходжень в день отримання від органів Державної казначейської служби та фінансових органів відомостей про зарахування платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів. У разі виявлення у зазначеному реєстрі сум надходжень, структура яких не відповідає вимогам автоматичного обліку платежів до бюджету, ці доходи до вияснення їх походження та адреси обліковуються за спеціальним кодом в окремому особовому рахунку і реєстрі надходжень та повернень. Не пізніше 5-ти денного терміну після одержання копій розрахункових документів від органу казначейської служби чи фінансового органу ці суми підлягають виясненню і рознесенню за відповідними картками особових рахунків.

Забезпечуючи достовірність даних про сплачені платежі податковими органами щомісячно проводяться звірки надходжень з органами казначейської служби та фінансовими органами за всіма кодами бюджетної класифікації.

З метою недопущення розходжень показників оперативного обліку платежів у податкових органах та бухгалтерських даних платників податків періодично проводяться взаємозвірка стану розрахунків на 1 січня кожного року за всіма платежами до бюджету або на іншу звітну дату. За платежами, по яких виникли розбіжності, при потребі, друкується картка особового рахунку.

Найважливішою формою звітності податкових служб є звітність про надходження коштів до бюджетів за формою № 1-П „Звіт про суми фактичних надходжень податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів”, яка складається щомісячно станом на 1 число місяця, наступного за звітним.

Показники звітність формуються підрозділами обліку і звітності податкових органів за даними реєстрів надходжень та повернень платежів. Для забезпечення достовірності звітних даних податкові інспекції (адміністрації) попередньо звіряють показники мобілізованих платежів із базами даних органів Державної казначейської служби та фінансових органів, що засвідчується відповідними довідками.

ДПС в областях складають та подають щомісячні звіти про суми фактичних надходжень податків і зборів як Державній податковій службі України, так і Головним фінансовим управлінням облдержадміністрацій і обласним управлінням Державної казначейської служби. З огляду на функціональні інтереси користувачів, звітність на адресу ДПС України подається в розрізі низових податкових інспекцій, для фінансових органів та органів Державної казначейської служби – з урахуванням адміністративно-територіального поділу областей.

Для забезпечення звітною інформацією фахівців з адміністрування податків в межах податкового органу звітність ф. № 1-П розміщують на сервері податкової інспекції (адміністрації). Зведені звіти про суми фактичних надходжень податків і зборів затверджуються керівником центрального податкового органу і подаються наступним адресатам:

— на паперових носіях – Верховній Раді України, Адміністрації Президента України та Держкомстату України;

— засобами електронного зв’язку – Міністерству фінансів та Державній казначейській службі України.

Організація роботи органів стягнення по мобілізації доходів бюджету здійснюється відповідно до Податкового кодексу України. Цим Кодексом визначаються: перелік та компетенція контролюючих органів; підстави для примусового стягнення активів та визначення бюджетного фонду; порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов’язань; порядок узгодження сум податкових зобов’язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу; черговість виставлення і відкликання податкових повідомлень та податкових вимог; джерела сплати податкових зобов’язань або погашень податкового боргу платника податків; порядок виникнення права, зупинення, обмеження щодо застосування податкової застави; особливості застосування адміністративного арешту активів; порядок продажу активів що перебувають у податкові заставі; погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств; погашення податкових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків; порядок погашення податкових зобов’язань або податкового боргу при реорганізації платника податків; розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань платника податків; застосування строків давності стягнення податкового боргу; нарахування та зупинення строків нарахування пені; порядок застосування штрафних санкцій; списання та розстрочення податкового боргу.