Якість податкової системи і рівень податкового тягаря

Досліджуючи інвестиційний клімат, не можна не звернути увагу на існуючу податкову систему. Варто відзначити, що на практиці податковий тягар в Україні не важче, ніж у більшості європейських країн, і головна проблема полягає у визначенні бази оподаткування. Істотні прогалини у податковому законодавстві і суперечність в основних положеннях деякіх постанов уряду створюють зони правової невизначеності.

До того ж підприємства не захищені від свавілля податкових і митних органів. Податкова служба, технічно не справляючись з моніторингом безлічі платників податків, концентрує свою увагу на крупних і значних підприємствах, внаслідок чого вони знаходяться у нерівному положенні порівняно з іншими контрагентами. Практика домовлятися з крупними платниками податків про режим сплати, не передбачений законодавством, підриває стабільність і достатність доходів бюджету. Тут теж потрібні реформи.

Митне регулювання

Деякі аспекти митного регулювання в Україні залишаються несприятливими. Проблеми у сфери зовнішньої торгівлі часто пов'язані з такими факторами, як сертифікація, стандарти і різні вимоги до маркування. Кількість найменувань товарів, що ввозяться і підлягають сертифікації, у багато разів перевищує відповідні показники у багатьох країнах Європи.

Управлінська культура Державне управління і політична стабільність

Державне управління є найважливішим чинником сталого розвитку економіки. Проте в Україні і до тепер зберігається тенденція приносити економічні інтереси, зокрема приватного сектора, у жертву політиці. Немає чіткого розділення функцій між владою і бізнесом, що призводить до зрощення капіталу і держави, надмірного впливу приватних осіб на розробку державної політики і до особистої зацікавленості федеральних чиновників у певних рішеннях. Все це ускладнюється і через широке розповсюдження корупції і використанням регулюючими органами інформації, доступ до якої є обмеженим.

Протягом останніх років в Україні економічні труднощі, тарнсформація суспільних відносин, реформи і протистояння їм підтримували конфліктність ситуації в сфері політики та підривали політичну стабільність держави.

Рівень корпоративного управління

Радикальне перетворення власності в Україні не супроводжувалося створенням адекватних механізмів корпоративного управління і контролю. Більшість українських компаній і на цей час не сприймають створення інвестиційної привабливості як пріоритетне завдання. Останніми роками мали місце безліч порушень прав інвесторів, особливо в компаніях, де контрольний пакет акцій належить одній з фінансово-промислових груп.

Перехід на міжнародні стандарти обліку та звітності

Надання бухгалтерської і фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів є невід'ємною частиною корпоративної культури. Більш того, залишаючись фінансово непрозорим, реальний сектор економіки не зможе розраховувати не тільки на західні, але йі на внутрішні інвестиції.

Обов'язковість виконання партнерами контрактів

Репутація компанії і її менеджерів, що визначає ступінь довіри контрагентів, складається протягом тривалого періоду часу. Ні у контракті, ні у законі неможливо передбачити всі конфліктні ситуації, відповідно довіра, що базується на оцінці попередніх дій контрагента, є безпосередньою складовою в числі факторів, що сприяють підписанню контракту.

Політика місцевої влади

Це один з істотних факторів інвестиційного клімату. Важливість інвестицій усвідомлюється в багатьох регіонах, тому місцева влада має право надавати інвесторам податкові та інші пільги. Основним типом стимулів, передбачених законодавством, є фіскальні пільги, зокрема по сплаті податків, що підлягають зарахуванню до регіонального бюджету.

Загальна сприятливість режиму

Злочинність і корупція

Існуючі масштаби злочинності і корупції в Україні негативно впливають на інвестиційний клімат.

Відкритість економіки

Формально в Україні існує національний режим інвестування для іноземних інвесторів. Але насправді рівності немає. З одного боку, іноземці володіють такими перевагами, як доступ до капіталу і кредитів, досвід управління та новітні технології. З іншого - українські підприємства вміють увійти від податків, вони більш впливові при лобіюванні своїх інтересів, з більшою готовністю й вмінням йдуть на підкуп чиновників і в цілому відчувають себе більш впевненими на ринку. Як результат, інвестиційну привабливість України в очах іноземних інвесторів істотно понижує відсутність режиму сприяння, який вони мають в інших країнах з ринковою економікою.

1 Статистичний щорічник України за 2005 рік / [ред. О. Г. Осауленко]. – К. : Консультант, 2005. – С. 28.

2 Статистичний щорічник України за 2005 рік / [ред. О. Г. Осауленко]. – К. : Консультант, 2005. – С. 28.

1 http://www.ukrstat.gov.ua/

5