- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методики покращення якості водопровідної води Методика очистки води методом коагуляції Вибір дози коагулянта
- •Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні та його придатність для проведення знезараження води
- •Методика визначення дози хлорного вапна для проведення знезараження води хлорпотребою (нормальними дозами хлору) методом пробного хлорування
- •Приклад розрахунку вмісту залишкового хлору
- •Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько питного водопостачання», 1996 р. (дСанПіН)
- •Органолептичні показники якості питної води
- •Мікробіологічні показники безпеки питної води
- •Паразитологічні показники безпеки питної води
- •Показники радіаційної безпеки питної води
- •Ситуаційні задачі
- •1. Перерахуйте показники забруднення води:
- •2. Назвіть показники якості питної води:
- •3. Назвіть основні види покращання якості питної води:
- •4. Укажіть основні способи пом'якшення води:
- •5. Перерахуйте хімічні (реагентні) методи знезаражування води:
- •6. Укажіть основні засоби хлорування води:
- •7. Перерахуйте основні етапи санації криниці:
- •8. Назвіть види санації криниць:
- •9. Перерахуйте показники надійності криничної води в епідеміологічному відношенні:
- •10. Перерахуйте показники надійності знезаражування питної води, що проведене методом хлорування та їх нормативи:
- •1. Перерахуйте фізичні (безреагентні) методи знезаражування води:
- •12. Укажіть основні методи знезаражування води:
- •13. Укажіть основні етапи стандартизації якості питної води:
- •14. Назвіть основні види фільтрації води:
Методики покращення якості водопровідної води Методика очистки води методом коагуляції Вибір дози коагулянта
Першим етапом роботи є визначення усувної (карбонатної) жорсткості води яка проводиться шляхом титрування 0,1 Н розчином НСl, 1 мл якого відповідає 2,8 мг СаО.
В конічну колбу наливають 100 мл досліджуваної води, добавляють 2 краплі індикатора метилоранжа і титрують 0,1 Н розчином НСl до утворення слабко рожевого кольору.
Наприклад: на титрування пішло 1,5 мл 0,1 Н НСl, відповідно на 1 л води піде 15 мл НСl 0,1 Н.
СаО в 1 л = 2,8 15 = 42 мг, що відповідає 42 : 10 = 4,2°
10 мг СаО в 1 л води відповідає 1° жорсткості. Якщо жорсткість води менше 4° то у воду додають соду.
Визначивши усувну жорсткість води, приступають до пробної коагуляції.
В три склянки наливають по 200 мл води (до мітки). Потім у першу склянку додають 2 мл 1% розчину сірчанокислого алюмінію, в другу — 3 мл, в третю — 4 мл. Вміст склянки перемішують протягом 1—1,5 хвилин і залишають на 10 хвилин. Для очистки води необхідно вибрати ту найменшу дозу коагулянта, яка забезпечує швидке утворення та осідання пластівців на дно.
Приклад розрахунку. Добра коагуляція пройшла в другому стакані, в який додали 3 мл 1% розчину глинозема.
На 200 мл — 3 мл 1% розчину коагулянта
На 1000 мл — х
1000 3
х = ——— = 15 мл 1% розчину коагулянта
20
в 100 мл 1% розчину коагулянта — 1 г коагулянта
в 15 мл 1% розчину коагулянта — х
15 1
х = ——— = 0,15 г
100
Таким чином, для очистки 1 л води необхідно 0,15 г коагулянта.
Якщо пробна коагуляція при взятих дозах іде дуже швидко (до 5 хвилин) і добре проходить у першій склянці то проводять повторне дослідження з меншими дозами. Якщо ж коагуляція не відбувається ані в другій, ані в 3 склянках — дослід потім повторюють з більшими дозами (5, 6, 7 мл), або користуються таблицею розрахунку дози коагулянта у залежності від жорсткості.
Таблиця 1
Таблиця розрахунку сірчанокислого алюмінію для коагуляції
Усувна жорсткість води, ° |
Кількість 1% розчину глинозему на 200 мл води, мл |
Кількість сухого глинозему на 1 л води, г |
Усувна жорсткість води, ° |
Кількість 1% розчину глинозему на 200 мл води, мл |
Кількість сухого глинозему на 1 л води, г |
1 2 3 4 5 6 7 8 |
0,8 1,6 2,4 3,2 4,0 4,8 5,6 6,4 |
0,04 0,08 0,12 0,16 0,20 0,24 0,28 0,32 |
9 10 11 12 13 14 15 |
7,2 8,0 8,8 9,6 10,4 11,2 12,0 |
0,36 0,40 0,44 0.48 0,52 0,56 0,60 |
Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні та його придатність для проведення знезараження води
Готують 1% розчин хлорного вапна, що використовується для знезараження. В колбу наливають 30 мл дистильованої води, 10 крапель 1% хлорного вапна (окремо піпеткою), 5 крапель розчину НСl (1:2), 10 крапель 5% розчину КJ та 10 крапель розчину крохмалю, після чого з’являється синє забарвлення. Далі розчин титрують по краплям 0,7% розчином гіпосульфіту до повного знебарвлення. Кількість крапель, витрачених на титрування, відповідає кількості (відсотку) активного хлору у вапні. Вапно, що вміщує менше 20% активного хлору, є непридатним для проведення знезараження води.
Наприклад, на титрування 1% розчину хлорного вапна пішло 25 крапель 0,7% розчину гіпосульфіту натрію. Отже, хлорне вапно, що досліджується вміщує 25% активного хлору і є придатним для проведення знезараження води.