- •План уроку
- •Хід уроку
- •I. Оголошення теми і мети уроку .
- •1. Бесіда на повторення вивченого матеріалу про драму та жанри драматичних творів
- •2. Літературний диктант «Так» — «ні»
- •III. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •Слово вчителя.
- •2. Бесіда за окремими творами драматурга .
- •2. Виступ учня — «літературного критика»
- •3. Слово вчителя
- •4. Хвилинка мистецтва
- •6. Рольова гра «Тіньовий театр».
- •V. Закріплення.
- •1. Слово вчителя
- •2. Скласти тези прослуханого
- •3. Логічний роздум
- •4. Оцінювання
Тема: Трагікомедія Карпенка-Карого «Мартин Боруля», її сценічний успіх. Дворянство як міф про краще життя.
Мета:
навчальна: ознайомити десятикласників із змістом комедії, основними елементами її сюжету та композиції;
розвивальна: розвивати навички ідейно-художнього аналізу драматичного твору, вміння характеризувати головного героя та інших персонажів, пояснювати засоби їхнього комічного зображення, на прикладах творів І. Карпенка-Карого довести його драматургічну майстерність у п’єсі;
виховна: виховувати в учнів гідність, простоту, щедрість у взаєминах із людьми.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет І. Карпенка - Карого, І. Франка; текст п’єси, фотоілюстрації до неї; аудіозапис.
«Мартин Боруля» — одна з найкращих українських комедій.
І. Франко
План уроку
I. Оголошення теми і мети уроку .(2хв.)
ІI. Актуалізація опорних знань .(4хв)
III. Мотивація навчальної діяльності учнів.(10хв)
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу .(25 хв.)
V. Закріплення.(3хв.)
VI. Домашнє завдання.(1хв.)
Хід уроку
I. Оголошення теми і мети уроку .
ІI. Актуалізація опорних знань .
1. Бесіда на повторення вивченого матеріалу про драму та жанри драматичних творів
Учитель. Назвати основні риси драматичної літератури.
Учень. Драматична література характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною ознакою є призначення її для театрального спектаклю. Текст драматичного твору розпадається на дві частини — мова героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Твір, написаний у формі мови персонажів і ремарок, і є добутком «драматичної форми». Це поширюється і на ті твори, що вдаються до цієї форми без розрахунку на сценічну інтерпретацію.
Учитель. Назвати провідні жанри драми.
Учень. Трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама.
Учитель. Які види драми побутували в минулому?
Учень. Містерії, міраклі, мораліте, шкільні драми, інтермедії та ін.
Учитель. Розповісти про розвиток драми в українській літературі.
Учень. В українській літературі драма з’являється на початку ХІХ ст. («Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Простак» М. Гоголя, «Чари» Кирила Тополі, «Чорноморський побит» Яківа Кухаренка, «Купала на Івана» С. Писаревського.
Учитель. У всіх цих творах виявилися, з одного боку, риси шкільної драми, вертепу, притаманні українській драматургії попередньої доби, а з іншого — враховано досвід західноєвропейської драми кінця ХVІІІ ст. Ідейно-тематичні горизонти згаданих творів обмежувалися колом любовно-родинних взаємин. Однак, як і в європейській драмі, помітними були й кроки до реалістичного відображення дійсності. Згодом через обставини родинного плану порушувалися важливі суспільні проблеми («Назар Сто-доля» Т. Шевченка, «Лимерівна» Панаса Мирного). Із 80-их років ХІХ ст. спостерігається розширення ідейно-тематичних обріїв драми, з’являються твори з життя інтелігенції, мешканців міста, порушуються проблеми взаємин села і міста («Не судилось» Михайла Старицького, «Доки сонце зійде» Марка Кропивницького, «Житейське море» Івана Карпенка-Карого, «Украдене щастя» Івана Франка, «Нахмарило» Бориса Грінченка.)
Учитель. Які бувають жанрові типи драми як жанру?
Учень. «Закрита» і «відкрита».
Учитель. Назвати ознаки «закритої» драми.
Учень. Ознаками «закритої» драми є: введення в історію події та персонажів; однозначна зав’язка; тісний змістовий зв’язок між сценами; причиново-наслідкові ланцюжки та ланцюжки зв’язків між персонажами; лінійна дія; відсутність зміни місця дії, або незначна зміна; лінійна часова послідовність; коротка тривалість дії; фабульна побудова з необхідними для цього атрибутами — зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією та розв’язкою; зберігається хронологія подій і вчинків дійових осіб на відносно обмеженому просторі.
Учитель. Назвати письменників, які використовували «відкриту» драму.
Учень. Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Іван Карпенко-Карий, Іван Франко.
Учитель. Існує вона й у сучасній драматургії.
Учитель. Назвати жанрові особливості «відкритої» драми.
Учень. Іншим жанровим типом є «неаристотелівська», або «відкрита» драма. Ознаками відкритої драми є: відсутність введення; відсутність однозначної зав’язки; відсутність зв’язку або неясний Зв’язок між сценами; сцени, пов’язані фразовими мотивами, центральним Я, повтором місць; нелінійна дія; відсутність формально визначених відрізків дії; часта зміна місця дії; перервна часова послідовність.